Касимовське ханство
|
|||||||||||||||||||||||||||
Касимовське ханство або Касимовське царство (Татарська мова: Qasím xanlığı/Касыйм ханлыгы, Qasím patşalığı/Касыйм патшалыгы) було татарським державним утворенням (ханством), васалом Московії, яке існувало з 1452 до 1681, на теренах сучасної Рязанської області Росії, зі столицею Касимов, у середній течії Оки. Було створено на землях, що Василій ІІ віддав у володарювання казанському царевичу, хану Касиму (сину першого Казанського хана Улу-Мухаммеда).
Зміст |
Історія [ред.]
Місцеве населення було фінськими племенами мещера, мурома, мордва. Земля була під впливом Київської держави Русь і Волзької Булгарії. Місцеві племена сплачували данину руським князям. Пізніше, область під владою Володимиро-Суздальського князівства. У 1152, князь Владимирський Юрій Долгорукий заснував Городец-Мещорський. Після Татаро-монгольської навали, територія у складі Золотої Орди і заселяється тюркськими поселенцями, більшість з них сповідувало іслам . Напівнезалежне князівство Міщарський юрт заснував золотоординець Мухаммед Шірін-бег. З 1393, область під владою московських князів. Після Суздальської битви у 1445, Улу-Мухаммед вимагав повернути ці землі татарам.
За іншими даними (наприклад, згідно з М. Р. Худяковим), Касим отримав місто і ханство не за послуги, а як умова кабального договору, нав'язаного Москві Улу Мухаммед ханом після того, як Василь II потрапив в полон до казанців в околицях Суздаля. Столицю і державу перейменували після нього. За іншою версією, Касим підкорився Московії і отримав цю землю, щоб створити буферну державу між Великим князівством Московським і Казанським ханством. Проте, ханство було васалом Московії. Із самого початку, касимовські царі управляли територією ханства, але зовнішньою політикою керувала Москва.
Касимовькі царі та царевичи з їх військами брали участь в усіх набігах московитів на Казань (1467-1469 1487 1552). Хан Шах-Алі (1515-1567) був коронований 3 рази, за допомогою Московії. Після того, як була взята Казань, самоврядування царів було відмінене і царством керували московські воєводи. Проте, царі усе ще правили. Один з царів, Симеон Бекбулатович, прямий потомок Чингиз-хана, був похрещений і проголошений Великим Князем Москви 1574 та вінчався на Московське царство. У царюванні Сеїд-Бурхану (1627-1679) Московія випустила наказ про навернення до християнства. Беки, що мали статус, рівний боярському, прирівнювали до дворян. Цей наказ спровокував повстання татар у 1656. Після смерті цариці Фатіми Султан у 1681, царство було анексоване.
Населення [ред.]
За часів ханства населення складалось з татар-міщар (нащадки найдавнішого тюркського населення), росіян і мордви. Мещора і мурома було асимільовано. Деякі казанські татари переселилися до касимовського ханства, і отримали назву касимовських татар. Більшість касимовських татар служили в палаці ханів чи у війську. Ця група була асимільована мішарами, але близько 1,000 касимовських татар все ще живуть в місті Касимов.
Знаттю були такі родини як Мангіти (Manğıt), Аргіни (Arğın), Джалаїри (Cälair), Кіпчаки (Qıpçaq. Московський уряд призначав ханів з правлячих родин Казанського ханства, Кримського ханства, Сибірського ханства.
Дивись ще [ред.]
Джерела [ред.]
- List of Qasim rulers
- Qasim Khanate on ÖzTürkler
- Страницы об истории и эволюции роли Касимовского ханства, о касимовских татарах
- Касимовское царство
- Касимовское ханство
- Как же возникло Касимовское ханство?
