Касимовське ханство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Qasím patşalığı/Касыйм патшалыгы
Qasím xanlığı/Касыйм ханлыгы,
Касимовське ханство
1452 – 1681
Розташування Kazan
Мапа Касимовського ханства.
Столиця Касимов
Мови Татарська
Релігії Суннізм
Форма правління Monarchy
Касимовський хан Касим (перший)
Фатіма-Султан (останній)
Історія
 - Засновано 1452
 - Ліквідовано 1681

Касимовське ханство або Касимовське царство (Татарська мова: Qasím xanlığı/Касыйм ханлыгы, Qasím patşalığı/Касыйм патшалыгы) було татарським державним утворенням (ханством), васалом Московії, яке існувало з 1452 до 1681, на теренах сучасної Рязанської області Росії, зі столицею Касимов, у середній течії Оки. Було створено на землях, що Василь ІІ віддав у володарювання казанському царевичу, хану Касиму (сину першого Казанського хана Улу-Мухаммеда).

Історія[ред.ред. код]

Місцеве населення було фінськими племенами мещера, мурома, мордва. Земля була під впливом Київської держави Русь і Волзької Булгарії. Місцеві племена сплачували данину руським князям. Пізніше, область під владою Володимиро-Суздальського князівства. У 1152, князь Владимирський Юрій Довгорукий заснував Городець-Мещорський. Після Татаро-монгольської навали, територія у складі Золотої Орди і заселяється тюркськими поселенцями, більшість з них сповідувало іслам. Напівнезалежне князівство Міщарський юрт заснував золотоординець Мухаммед Шірін-бег. З 1393 область під владою московських князів. Після Суздальської битви 1445 року Улу-Мухаммед вимагав повернути ці землі татарам.

За іншими даними (наприклад, згідно з М. Р. Худяковим), Касим отримав місто і ханство не за послуги, а як умова кабального договору, нав'язаного Москві Улу Мухаммед ханом після того, як Василь II потрапив в полон до казанців в околицях Суздаля. Столицю і державу перейменували після нього. За іншою версією, Касим підкорився Московії і отримав цю землю, щоб створити буферну державу між Великим князівством Московським і Казанським ханством. Проте, ханство було васалом Московії. Із самого початку, касимовські царі управляли територією ханства, але зовнішньою політикою керувала Москва.

Касимовькі царі та царевичи з їх військами брали участь в усіх набігах московитів на Казань (1467-1469 1487 1552). Хан Шах-Алі (1515-1567) був коронований 3 рази, за допомогою Московії. Після того, як була взята Казань, самоврядування царів було відмінене і царством керували московські воєводи. Проте, царі усе ще правили. Один з царів, Симеон Бекбулатович, прямий потомок Чингіз-хана, був похрещений і проголошений Великим Князем Москви 1574 та вінчався на Московське царство. За царювання Сеїд-Бурхана (1627-1679) Московія випустила наказ про навернення до християнства. Беки, що мали статус, рівний боярському, прирівнювалися до дворян. Цей наказ спровокував повстання татар у 1656. Після смерті цариці Фатіми Султан у 1681, царство було анексоване.

Населення[ред.ред. код]

За часів ханства населення складалось з татар-міщар (нащадки найдавнішого тюркського населення), росіян і мордви. Мещора і мурома було асимільовано. Деякі казанські татари переселилися до касимовського ханства, і отримали назву касимовських татар. Більшість касимовських татар служили в палаці ханів чи у війську. Ця група була асимільована мішарами, але близько 1,000 касимовських татар все ще живуть в місті Касимов.

Знаттю були такі родини як Мангіти (Manğıt), Аргіни (Arğın), Джалаїри (Cälair), Кіпчаки (Qıpçaq. Московський уряд призначав ханів з правлячих родин Казанського ханства, Кримського ханства, Сибірського ханства.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]