Чуваська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуваська Республіка
Чувашская Республика
Чăваш Республики
Flag of Chuvashia.svg Coat of Arms of Chuvashia.svg
Прапор Чувашії Герб Чувашії
Чуваська Республіка на карті Росії
Чуваська Республіка на карті Росії
Столиця Чебоксари
Площа

- Усього
- % водн. пов.

74-а

18 300 км²
1,5

Населення

- Усього
- Густота

41-а

1250498 (01.01.2011) [1] (2011)
68,3 осіб/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Волго-В'ятський
Автомобільний код 21
Державна мова російська, чуваська
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижегородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення[ред.ред. код]

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія[ред.ред. код]

Предками чувашів були стородавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. В 7-8 століттях одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці племена створили етнічний фундамент для формування чувашського народу. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам. Після поразки від монголо-татар в 1236 році залишки степових чувашів мігрували на північ в лісову зону, де жили місцеві фінські племена (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-тих роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення[ред.ред. код]

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0% (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Народ Чисельність, 2002, тис. (*)
Чуваші 889,3 (67,69%)
Росіяни 348,5 (26,53%)
Татари 36,4 (2,77%)
Мордва 16,0 (1,22%)
Українці 6,4 (0,49%)
Марійці 3,5 (0,27%)
Білоруси 1,9
Вірмени 1,3
показани народи з чисельністю понад 1000 осіб

Татари[ред.ред. код]

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдани Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
станом на 1 січня 2007 року
Чебоксари 442,6 Ядрін 10,2
Новочебоксарськ 125,5 Маріїнский Посад 10,2
Канаш 49,1 Ібресі 9,3
Алатир 42,7 Нові Лапсари 7,8
Шумерля 35,2 Порецьке 6,5 (2002)
Цивільськ 12,9 Урмари 6,3
Козловка 12,4 Батирево 5,7 (2002)
Кугесі 11,7 Шигирдан 5,1 (2002)
Вурнари 10,9

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Chuvashia03.png

Економіка[ред.ред. код]

Природні ресурси[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища фосфоритів із запасами рудий в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт[ред.ред. код]

Культура і мова[ред.ред. код]

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільський місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до Булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

Театри і філармонія[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Влада[ред.ред. код]

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). В 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]