Кемеровська область

Кемеровська область
рос. Кемеровская область
Прапор Кемеровської області Герб Кемеровської області
Країна	Росія
Фед. округ	Сибірський
Адмін. центр	Кемерово
Глава	Ilya Seredyukd
Дата утворення	26 січня 1943
Оф. вебсайт	ako.ru​(рос.)
Географія
Координати	55°21′18″ пн. ш. 86°05′24″ сх. д.
Площа	95 500 км² (37-а)
• внутр. вод	0,2 %
Часовий пояс	MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність	2855,0 (14-а) (2005)
Густота	29,9/км²
Економіка
Економ. район	Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-KEM
ЗКАТО	32
Суб'єкта РФ	42
Телефонний	(+7)
Карти
Кемеровська область у Вікісховищі

Кемеровська область (рос. Ке́меровская о́бласть) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943.

• Площа — 95,5 тис. км²
• Населення — 2855,0 тис. осіб (2005). Щільність населення: 29,9 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 85,0 % (2005)
• Адміністративний центр області — місто Кемерово.
• Межує з Новосибірською і Томською областями, Алтайським і Красноярським краями, республіками Алтай і Хакасія.
• У Кемеровській області 20 міст, 19 районов.
• Більшість населения проживає в містах, є значні території з низькою щільністю населення.
  Живуть росіяни, шорці, татари, українці, чуваші, німці.

Географія

Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км. Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на границі з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині ріки Млой на границі з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, будівельний камінь і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 ... −20 °C, липня — +17 ... +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Найбільш великі річки — Том, Кія, Іня, Яя. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах рік. Самим унікальним за своїм характером є озеро Берчикуль.

Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерено-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Біологічне різноманіття

Рослинність досить різноманітна. На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських лугів, середнегір'я й нізкогір'я поростило "черню" — смереково-осиковими лісами з високотрав'ям і реліктовими рослинами. Передгір'я й міжгорні улоговини зайняті рослинністю степів і лесостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні ріки Кондоми в Кузедєєво є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і мазав (?), сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка телеутка та ондатра, із птахів — глухарь, рябчик, тетерев.

Кемеровська область — найбільш густонаселена частина Сибіру. Росіяни становлять більше 90 % населення. З нечисленних народів в області проживають шорці, телеути, калмики, що зберегли свої культурні традиції.

Історія

Корінне населення — шорці й телеути. В 1618 почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився Кузнецький острог. В 1721 році рудознатец Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

Економіка області

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, Осічняки. Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничо-добувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Вугільна промисловість

Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить в Осічняки), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну. У рік добувається до 150 млн т кам'яного вугілля, найбільш великі підприємства розташовані в Междурєченські, Прокоп'євські й Кіселевські.

Металургія

Металургія представлена кольоровий (Бєловський цинковий, і Новокузнецький алюмінієвий), і чорної (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юргі); ресурсна база — Теміртауське родовище, Шерегешськое родовище, Казьке й Таштагольськое родовище.

Сільське господарство

Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Є зовнішньоекономічні зв'язки із країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм, Монголією, Польщею, Німеччиною.

Транспорт

По території проходить Транссиб, Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, міжнародні аеропорти Кемерово й Новокузнецьк-Спіченково, Прокоп'євський район.

Райони і міста Кемеровської області

• Бєловський район
• Гур'євський район
• Іжморський район
• Кемеровський район
• Крапівінський район
• Ленінськ-Кузнецький район
• Маріїнський район
• Междурєченський район
• Новокузнецький район
• Прокоп'євський район
• Промишленновський район
• Таштагольський район
• Тісульський район
• Топкінський район
• Тяжинський район
• Чебулінський район
• Юргінський район
• Яйський район
• Яшкинський район

Населени пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч 2007

Новокузнецьк 560,9 Маріїнськ 41,6 Кемерово 519,8 Топки 30,5 Прокоп'євськ 214,7 Полисаєво 27,8 Ленінськ-Кузнецький 106,4 Гур'євськ 25,9 Междурєченськ 103,5 Калтан 24,9 Кіселевськ 103,4 Тайга 24,9 Юрга 83,6 Таштагол 22,8 Анжеро-Судженськ 83,2 Промишленна 17,7 Бєлово 76,7 Новий Городок 15,9 Осінники 48,0 Бачатський 15,4 Березовський 47,2 Яшкино 15,3 Миски 41,9

Джерела

• Офіційний сайт Адміністрації Кемеровської області (рос.)
• Історія територіального поділу (рос.)

Посилання

• ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ЯК ЦЕ БУЛО(рос.)