Аскольд

Аскольд
Höskuldr
Аскольд Аскольд Аскольд
Князь Київський
Початок правління:	860
Кінець правління:	882
Попередник:	Дір
Наступник:	Олег Віщий
Дата народження:	не відомо
Дата смерті:	882
Місце смерті:	Київ
Поховання	Аскольдова могила

Вбивство Аскольда i Діра

Аско́льд (в Ніконовському літописі — Осколд) — напівлегендарний київський князь, володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу можливо перед 860, загинув у 882 році.

Походження імені князя до цього часу викликає запитання. Поширена версія виводить його з дав.-ісл. Haskuldr або Höskuldr, що пояснюється нібито його скандинавським походженням. За іншою версією — ім'я має місцеве, слов'янське коріння. Борис Рибаков пов'язував ім'я Осколд може із старовинною племенною самоназвою подніпровських мешканців: сколоти. Петербурзький письменник Юрій Сяков вважає слово Ashold або Asholt іменем готського походження і навіть перекладає його як «честь аріїв».

Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією — був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. Сяков з посиланням на неозначені арабські джерела, стверджує, що у першій половині ІХ-го ст. на службі у еміра Кордови перебував загін скандинавських найманців на чолі з ватажком, ім'я якого можна прочитати як Аскольд аль-Діра (за правилами граматики мало б бути «ад-Діра», як у аль-Масуді). І до Києва Аскольд, на думку Сякова, міг потрапити найвірогідніше після завершення служби у еміра Кордови, або пройшовши через Візантію, або через Балтику.

За гіпотезою Ігоря Мицька він був сином князя Олега та братом Діра і Ольги.

Життя і смерть

У 860 році Аскольд очолив перший документований самостійний похід Русі на Константинополь. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).

На світанку 18 червня 360 руських лодей з 8-ма тисячами вояків на борту несподівано з'явилися у Босфорській протоці й взяли столицю Візантії в облогу. Незабаром потому наспіла й піша рать. Патріарх Фотій I емоційно передав почуття й страх обложених при появі небаченого раніше грізного ворога: «Народ (руси) від країни північної…, і племена піднялись від країв землі, тримаючи лук і спис; вони жорстокі й немилосердні, голос їх шумить, мов море».

Облога Константинополя тривала цілий тиждень, і за словами Фотія «місто ледве не було підняте на спис», як у давнину називали здобуття фортець приступом. Імператор Михаїл III в цей час воював з арабами в Малій Азії і змушений був терміново вирушити додому. Війна завершилася мирною угодою. Штурм русами Царгорода мав величезний резонанс у тогочасному світі і, рятуючи своє становище та престиж імперії, імператор поспішив назад. Венеціанський хроніст Іоанн Диякон стверджував, що ті, хто облягав візантійську столицю, повернулися додому «з тріумфом».

За деякими здогадками частиною угоди з Візантією стало хрещення Аскольда і принаймні частини його вояків. За реконструкцією Михайла Брайчевського сам князь отримав при хрещенні ім'я Миколи, одразу ж після походу русів патріархом була створена нова митрополія і до Києва був спрямований єпископ Михаїл, перший очільник Руської церкви. Саме тому за точку відліку вітчизняної історії Повість временних літ бере 860 рік, не позначений більше жодними видатними подіями: «Коли почав царювати (імператор Візантії) Михаїл, стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо». Насправді Михаїл III зійшов на трон ще у 842 році. Плутанину у літописі Брайчевський пояснює подальшими фальсифікаціями.

Аскольд воював не лише з візантійцями. У літописі є відомості про його походи проти уличів і печенігів.

Ібн-ель-Хасан розповідає, що після 862 року руси здійснили рейд до південних берегів Каспійського моря і взяв в облогу місто Абесгун. Лише в останній, сьомій, битві, війська володаря Табаристану абу-Зейда завдали русам поразки і змусили їх повернутися додому.

З Никонівського літопису відомо ще про два походи Аскольда на Візантію. Останній — 874 року — був невдалим. «… Море було спокійне, та тут раптом здійнялася буря з вітром, і великі хвилі розкидали кораблі язичників-русів, і прибило їх до берега і переламало так, що небагатьом із них пощастило уникнути цієї біди й повернутись додому…» Повернулися додому лише мала дружин, і в Києві «був плач великий».

За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства.

За легендою, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі, де знаходився двір угорського ватажка Олмоша — тому в давнину воно називалося Угорським. На могилі Аскольда збудували церкву святого Миколи.

Намаганням виправдати Олега пояснюють легенду, що потрапила до Повісті временних літ, згідно з якою київські володарі Аскольд та Дір були боярами Рюрика I і відпросились у князя йти на службу до Константинополя. Але дорогою «побачили чудовий град (градок) Київ, у якому ніхто не княжив, і залишилися у ньому князями». Проте співправителями Аскольда і Діра називають лише сама Повість временних літ і похідні від неї джерела. Інші літописи називають володарем Русі або Аскольда, або Діра, або неназваного, але єдиного князя.

Джерела інформації

• Олег Ястребов «Легендарний вождь Вогнебога. Князювання Аскольда й Діра — початок могутності Київської держави»
• Олег Гуцуляк Давньослов'янські держави та їхні сусіди
• Котляр М. Ф. КИЇВСЬКІ КНЯЗІ КИЙ І АСКОЛЬД
• Шумило С.В. Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I
• Шумило С.В. Свято Ризопокладання у Влахерні та пам’ять про перше Оскольдове Хрещення Русі
• Шумило С.В. 1150 лет киево-русской эры
• Шумило С.В. Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память
• Шумило С.В. Князь Аскольд – предтеча крещения Киевской Руси. «Церковная православная газета», № 15-16 (265-266), август 2010 г.
• В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом
• Шумило С.В. Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле
• Шумило С.В. Миссия свв.равноапп.Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси
• Шумило С.В. «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси
• Аскольд, князь київський
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. Под ред. Бескровного Л. Г., М., Наука, 1975.
• Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества, М., Наука, 1993.
• Сяков Ю. А. Тайны Старой Ладоги. Факты, гипотезы, измышления. СПб, Общество «Знание», 2004.
• Древняя Русь в свете зарубежных источников. Под ред. Мельниковой Е. А. М., Логос, 2003.
• Мицько І. Родовід княгині Ольги за європейським епосом // Другі «Ольжині читання». Пліснеськ-Львів. 14-15 червня 2007 року. Львів, 2007, с.21; Його ж. Датское происхождение князя Олега // http://conference.dansk.ru/view/28/39
• Широкорад А. Б. Тайная история Украины. М., Вече, 2008.

Посилання

• 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства

Попередник Дір

Великий князь Київський 860-882

Наступник Олег Віщий