Історія Лаосу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Історія Лаосу

Pha That Luang у В'єнтьяні — національний символ Лаосу

Протягом 9 - 13 ст. територія країни була провінцією Кхмерської імперії. Батьківщиною провідного народу країни - лао був сучасний південний Китай. Під тиском монголів племена лао знялись з насиджених місць і заселили територію нинішнього Лаосу. Як незалежне буддійське королівство Лаос виник у 1353 р. , коли лаоський принц Фа-Нгун заснував державу під назвою Лан Санг Хом Кхао (Країна мільйона слонів та Білої парасольки). Протягом певного часу це була досить сильна держава, що завоювала деякі сусідні князівства. Починаючи з 17-18 ст. на Лансанг нападали Бірма та Аннам і на початку 18 ст. країна розпалась на 3 окремих королівства - Луангпхабанг, В'єнтьян і Тямпассак. У 1828 р. В'єнтьян був підкорений Сіамом. Луангпрабанг попервах став васалом Аннаму, але 1835 р. його теж захопив Сіам, така ж доля спіткала Тямпассак.

3 жовтня 1893 р. Сіам визнав французький протекторат над Лаосом. З 1893 по 1954 Лаос разом з В'єтнамом і Камбоджею був французьким протекторатом і входив до складу Французького Індокитаю.

Після японської окупації 1941-1945 рр. 12 жовтня 1945 р. Лаос було проголошено незалежною державою Патет-Лао (Країна лао). У березні 1946 р. французькі війська повернулись у Лаос. 22 жовтня 1953 р. Франція визнала незалежність Лаосу, який став королівством. З 1960 по 1975 в країні йшла громадянська війна.

У 1975 була проголошена Лаоська Народно-Демократична Республіка (ЛНДР).

У XX ст. територія Лаосу регулярно ставала об'єктом експансії. Франція встановила контроль над країнами Індокитаю в 1899 і зберігала в цьому регіоні статус колоніальної держави аж до підписання Женевських угод в 1954. Після цього вона була вимушена вивести свої війська з Лаосу. Потім США намагалися зробити Лаос аванпостом в холодній війні проти Китаю, Північного В'єтнаму і СРСР.

З проголошенням ЛНДР в 1975 на СРСР ліг тягар сприяння і допомоги її розвитку.

Після розпаду СРСР Лаос підтримують міжнародні організації і розвинені країни Європи, а також Японія і Австралія.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]