Населення Лаосу
Населення Лаосу ![]() | |
---|---|
![]() Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 6,911 млн осіб |
Густота | 29,5 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,09 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,55 % |
Народжуваність | 24,25 ‰ |
Фертильність | 2,82 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,63 ‰ |
Смертність немовлят | 52,97 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 34,1 % |
• 15–64 років | 62,08 % |
• старіші за 65 років | 3,82 % |
Середня тривалість життя | 63,88 року |
• чоловіків | 61,88 року |
• жінок | 65,95 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,04 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 0,97 чол./жін. |
після 65 років | 0,83 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | лаосці |
Найбільший етнос | лао |
Нацменшини | кхму |
Мови | |
Офіційна | лаоська |
Також у побуті | французька, англійська |
Населення Лаосу. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,911 млн осіб (104-те місце у світі)[1]. Чисельність лаосців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,25 ‰ (60-те місце у світі), смертність — 7,63 ‰ (110-те місце у світі), природний приріст — 1,55 % (79-те місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність у Лаосі, станом на 2015 рік, дорівнює 24,25 ‰ (60-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,82 дитини на одну жінку (62-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 49,8 % (станом на 2012 рік)[1].
Смертність у Лаосі 2015 року становила 7,63 ‰ (110-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,55 % (79-те місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Лаосу становить 22,7 року (176-те місце у світі): для чоловіків — 22,4, для жінок — 23 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,88 року (181-ше місце у світі), для чоловіків — 61,88 року, для жінок — 65,95 року[1].
Вікова структура населення Лаосу, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 34,1 % (1 190 119 чоловіків, 1 166 774 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 21,31 % (731 531 чоловік, 741 107 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 35,54 % (1 211 600 чоловіків, 1 245 010 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,23 % (177 142 чоловіка, 184 409 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,82 % (119 392 чоловіка, 144 460 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 29,5 особи/км² (188-ме місце у світі)[1].
Урбанізація[ред. | ред. код]
Лаос середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 38,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,93 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: В'єтьян (столиця) — 997,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Кхуенг | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() В'єнтьян ![]() Паксе |
1 | В'єнтьян | В'єнтьян | 196 731 | Саваннакхет ![]() Луанґпхабанґ | ||||
2 | Паксе | Тямпасак | 88 332 | ||||||
3 | Саваннакхет | Саваннакхет | 66 553 | ||||||
4 | Луанґпхабанґ | Луанґпхабанґ | 47 378 | ||||||
5 | Самниа | Хуапхан | 38 992 | ||||||
6 | Пхонсаван | Сіангкхуанг | 37 507 | ||||||
7 | Тхакхек | Кхаммуан | 26 200 | ||||||
8 | Сай | Удомсай | 25 000 | ||||||
9 | Вангв'єнг | В'єнтьян | 25 000 | ||||||
10 | Паксан | Болікхамсай | 21 967 |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,09 ‰ (149-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: лао — 54,6 %, кхму — 10,9 %, хмонги — 8 %, тайці — 3,8 %, футайці — 3,3 %, ли — 2,2 %, катанги — 2,1 %, маконгці — 2,1 %, акха — 1,6 %, інші — 10,4 % населення (оціночні дані за 2005 рік)[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[2]: лаоська. У побуті широко представлені також французька, англійська та місцеві регіональні мови.
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм — 66,8 %, християнство — 1,5 %, інші — 31 %, не визначились — 0,7 % (станом на 2005 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 79,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 87,1 % — серед чоловіків, 72,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2014 рік (147-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2014 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,18 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 1,9 % ВВП країни (181-ше місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 52,97 ‰ (32-ге місце у світі); хлопчиків — 58,52 ‰, дівчаток — 47,21 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 197 випадків на 100 тис. народжень (21-ше місце у світі)[1].
Лаос входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 11,1 тис. хворих на СНІД (91-ше місце в світі), це 0,26 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (91-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (86-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3 % (179-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 26,5 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 85,6 % населення в містах і 69,4 % в сільській місцевості; загалом 75,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 94,5 %, в сільській місцевості — 56 %, загалом по країні — 70,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 3,49 км³ на рік, або 588,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 91 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 62,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 56,6 %; частка осіб похилого віку — 6,2 %, або 16,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 22 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 30,3 % (станом на 2008 рік)[1].
Станом на 2012 рік, в країні 900 тис. осіб не має доступу до електромереж; 87 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 97 %, у сільській місцевості — 82 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,258 млн унікальних інтернет-користувачів (142-ге місце у світі), що становило 18,2 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,532 млн осіб (99-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 73,1 %; промисловість і будівництво — 6,1 %; сфера послуг — 20,6 % (станом на 2012 рік)[1]. 175,17 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (11 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 1,3 % працездатного населення, 2013 року — 1,4 % (7-ме місце у світі)[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Наркотики[ред. | ред. код]
2008 опійний мак вирощувався на площі 1,9 тис. га, що на 73 % більше ніж 2007 року; зростаюче виробництво метамфетамінів (оцінка ситуації 2009 року)[1].
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Лаосу докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Населення Лаосу | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 1 683 000 | — |
1960 | 2 130 000 | +26.6% |
1970 | 2 691 000 | +26.3% |
1980 | 3 235 000 | +20.2% |
1990 | 4 192 000 | +29.6% |
2000 | 5 317 000 | +26.8% |
2010 | 6 201 000 | +16.6% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[5]. |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Laos : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Лаос // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Лаос // Страны и народы. Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия / Редкол. : П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 303 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Лаосу |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Laos : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Лаосу.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Laos. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Лаосу.
- Laos. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Лаосу.
- Laos. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Лаосу від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Laos : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|