Юшківці (Жидачівський район)
| село Юшківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Жидачівський район |
| Громада | Ходорівська міська громада |
| Код КОАТУУ | 4621582407 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1516 |
| Населення | 187 |
| Площа | 0,83 км² |
| Густота населення | 225,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81711[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′31″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.50861° пн. ш. 24.27583° сх. д.Координати: 49°30′31″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.50861° пн. ш. 24.27583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
266 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81711, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Дев'ятники, вул.Франка,12 , тел. 62-4-30 |
| Карта | |
  Юшківці | |
 Юшківці | |
| Мапа | |
Юшкі́вці — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області.
Населення становить 187 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дев'ятниківська сільська рада. В селі знаходиться дерев'яна церква св. Івана Богослова 1729 (перебуд. у 1925 р.).
З історії[ред. | ред. код]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 1 1/2 лану (близько 37 га) оброблюваної землі[2].
_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg)
Юшківці (пол. Juszkowce) — село, в минулому належало до повіту бібрського, за 16 км на південь від Бібрки, за 4 км на схід від станції залізничної в Бориничах. На північний-захід лежать Чижичі, на північний-схід Дев'ятники, на схід Ятвяги, на південь Голдовичі, на південний-захід Бориничі. Від заходу на схід тече кілька потічків незначних, які зливаються в потік, що втікає в Дев'ятниках до Соколівки. У долині потоку лежить село, на південь від них колись був панський фільварок; та частина території підноситься від 260 до 270 м. На північний-захід лежить ліс Podsadacze з піком 339 метрів висоти.
У 1882 році до панського двору належало полів орних 198, лугів і городів 36, пасовищ 2, лісу 335 австрійських моргів[3]; селянська громада володіла: полів орних 477, лугів і городів 70, пасовищ 20 моргів. По списку з 1880 року було 387 мешканців в гміні, 24 на території панського двору; по шематизму з 1881 року мешканців окреслено римо-католиками 15 осіб, греко-католиками 360. Парафія римо-католицька була в Соколівці, греко-католицька в Голдовичах. В селі була каса позичкова гмінна з капіталом в 1360 злотих. В XV ст. село належало Павлу Юрковському; після нього його отримав Павлів племінник по сестрі Прокіп Корава (див. «Акти земські і гродські», т.7, ст. 146).
24 серпня 2010 року (на День незалежності України) в селі відкрито Музей ім. Ярослави Стецько в приміщенні старої школи[4].
Персоналії[ред. | ред. код]
Народились:
Проживали:
- (1939—1941) Стецько Ярослава Йосипівна (уроджена Ганна Йосипівна Музика; * 14 травня 1920, Романівка, Теребовлянський район, Тернопільщина — †12 березня 2003, Мюнхен) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Ярослава Стецька.
Померли:
- Вільшинський Богдан — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка».
- Позичанюк Йосип Іванович — 1913, Дашів — пом. 22 грудня 1944 — Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
- Цмоць Костянтин — (окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939—1941)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ 1 морг австрійський = 57,5464 арів.
- ↑ Борковський Антін Пам'ять і шана. На День Незалежності у рідному селі Ярослави Стецько відкриють меморіальний музей // «Україна Молода» № 151 за 17 серпня 2010 року
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Юшківці. |
- Погода в селі Юшківці
- Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.3, ст. 642
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
