Головецько (Старосамбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Головецько
Golovecko gerb.gif Golovecko prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Рада/громада Головецька сільська рада
Код КОАТУУ 4625181901
Основні дані
Засноване 1515
Населення 1170
Площа 3,524 км²
Густота населення 332,01 осіб/км²
Поштовий індекс 82094
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°18′30″ пн. ш. 22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056Координати: 49°18′30″ пн. ш. 22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056
Середня висота
над рівнем моря
492 м
Водойми р. Дністер, р. Мшанець
Місцева влада
Адреса ради 82094, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Головецько, тел. 65-5-72
Карта
Головецько. Карта розташування: Україна
Головецько
Головецько
Головецько. Карта розташування: Львівська область
Головецько
Головецько
Мапа

Головецько у Вікісховищі?

Голове́цько — село Старосамбірського району Львівської області. Розташоване в Карпатах, на березі Дністра.

Населення — 1170 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Збереглася легенда про наїзд татар у 16 ст. (біля села є урочище «Підтатарин» зі стародавньою каплицею). За переказами, в цьому місці було побито татарський загін і визволено людей, яких татари гнали в неволю.

Село розкидане, складається з кількох колишніх хуторів: Бабино, Шляхта, Підтатарином, Золотнівець, Гвоздець та самого давнього села Головецького. Кожна з цих назв має своє народне пояснення.

Між селами Головецьке і Дністрик над Дністром колись існувала каменярня. Тут до I Світової війни вівся промисловий видобуток так званого тесаного каменя. На літо сюди приїжджали з Австрії фахівці з обробки каменю. Скелю підривали динамітом, і з кам'яних брил на місці витісували блоки, сходи, художні прикраси для домів різних міст. Звідси підводами везли готову продукцію на залізничну станцію до села Стрілок, звідки поїздами відправляли замовникам.

При виході з села стоїть стара криниця за назвою «Студня Кузьміна». На її кам'яному цямринні вибитий лев на щиті, над яким стоїть надпис: «Герб Руси». За австрійських часів був у селі війт Кузьмін, який добре дбав про село, і навіть побудував своїм коштом криницю, на якій помістив тогочасний герб Русі (України). Восени 1914 року австрійська військова влада заарештувала Кузьміна і разом з іншими галичанами вивезла в Австрію до концентраційного табору Талергоф. Там Кузьмін помер.

Бої УПА. 5. 1949 о 19,20 год. друга група під командою ст. віст. К., зробила при шляху між сс. Головецьке — Гвоздець засідку на старшин МГБ в області, що поверталися з облави.

Населення[ред. | ред. код]

У 1921 р. в селі проживало 1635 осіб. У 1990 році в селі мешкало 1900 осіб і було 470 дворів.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На західному кінці села — хрест до 50-ліття скасування панщини, один із небагатьох, який не був знесений за радянських часів. На хресті напис: «Громада Головецько. В память скасування паньшины. 1848—1898 год». Під хрестом закопані документи, що засвідчують право власності панів на землю села.

На горі Пагор був замок. В 1989 р. ще виднілись вали.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]