Головецько (Старосамбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Головецько
Golovecko gerb.gif Golovecko prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Старосамбірський район
Рада Головецька сільська рада
Код КОАТУУ 4625181901
Основні дані
Засноване 1515
Населення 1170
Площа 3,524 км²
Густота населення 332,01 осіб/км²
Поштовий індекс 82094
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°18′30″ пн. ш. 22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056Координати: 49°18′30″ пн. ш. 22°53′26″ сх. д. / 49.30833° пн. ш. 22.89056° сх. д. / 49.30833; 22.89056
Середня висота
над рівнем моря
492 м
Водойми р. Дністер, р. Мшанець
Місцева влада
Адреса ради 82094, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Головецько, тел. 65-5-72
Карта
Головецько. Карта розташування: Україна
Головецько
Головецько
Головецько. Карта розташування: Львівська область
Головецько
Головецько
Мапа

CMNS: Головецько у Вікісховищі

Голове́цько — село Старосамбірського району Львівської області. Розташоване в Карпатах, на березі Дністра.

Населення — 1170 осіб (2001).

Назва[ред. | ред. код]

За роки радянської влади село в документах називали «Головецьке». 1989 р. селу повернули історичну назву.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Збереглася легенда про наїзд татар у 16 ст. (біля села є урочище «Підтатарин» зі стародавньою каплицею). За переказами, у цьому місці було побито татарський загін і визволено людей, яких татари гнали в неволю.

Село розкидане, складається з кількох колишніх хуторів: Бабино, Шляхта, Підтатарином, Золотнівець, Гвоздець та самого давнього села Головецького. Кожна з цих назв має своє народне пояснення.

Між селами Головецьке і Дністрик над Дністром колись існувала каменярня. Тут до I Світової війни вівся промисловий видобуток так званого тесаного каменя. На літо сюди приїжджали з Австрії фахівці з обробки каменю. Скелю підривали динамітом, і з кам'яних брил на місці витісували блоки, сходи, художні прикраси для домів різних міст. Звідси підводами везли готову продукцію на залізничну станцію до села Стрілок, звідки поїздами відправляли замовникам.

У ХІХ столітті селище мало власну символіку - печатку з символом, що відтворював назву громади: зображенням відтятої голови святого Івана Предтечі на тарелі.

Станом на 1904 р. громада Головецьке (Головецьке Долішнє й Горішнє) налічувала 1792 мешканці. Селище на той час перебувало у власності графині Зофії Водзіцької.

При виході з села стоїть стара криниця за назвою «Студня Кузьміна». На її кам'яному цямринні вибитий лев на щиті, над яким стоїть надпис: «Герб Руси». За австрійських часів був у селі війт Кузьмін, який добре дбав про село, і навіть побудував своїм коштом криницю, на якій помістив тогочасний герб Русі (України). Восени 1914 року австрійська військова влада заарештувала Кузьміна і разом з іншими галичанами вивезла в Австрію до концентраційного табору Талергоф. Там Кузьмін помер.

Бої УПА. 5. 1949 о 19,20 год. друга група під командою ст. віст. К., зробила при шляху між сс. Головецьке — Гвоздець засідку на старшин МГБ в області, що поверталися з облави.

Населення[ред. | ред. код]

У 1921 р. в селі проживало 1635 осіб. У 1990 році в селі мешкало 1900 осіб і було 470 дворів.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На західному кінці села — хрест до 50-ліття скасування панщини, один із небагатьох, який не був знесений за радянських часів. На хресті напис: «Громада Головецько. В память скасування паньшины. 1848—1898 год». Під хрестом закопані документи, що засвідчують право власності панів на землю села.

На горі Пагор був замок. В 1989 р. ще виднілись вали.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]