Грудецький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грудецький повіт
Округ Львівський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Городок Ягеллонський
Створений 1854
Площа 788,39 км² (1869)
Населення 53 891 (1869)
Найбільші міста Городок Ягеллонський, Янів


Грудецький повіт (пол. Powiat gródecki)[1] — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР.

Королівство Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Повіт існував з 1854 року, коли була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. 1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Грудецький повіт залишився і після реформи — до нього приєднаний Янівський повіт. На 1869 р. в повіті було: 35030 греко-католиків, 12820 римо-католиків, 3 вірмено-католики, 1374 лютерани, 26 кальвіністів, 141 акатолик, 4495 юдеїв. У 1880 р. повіт поділявся на 56 кадастральних гмін, складався зі 69 самоврядних громад (гмін) — 2 міських і 67 сільських та 45 фільварків: Артищів з фільварком, Бар і Коців з фільварком, Бартатів з фільварком, Бірки Домінікальні, Бірки Янівські з фільварком, Братковичі з фільварком, Брундорф, Бурґталь, Вальддорф, Вайсенберг, Вордерберг, Великий Любінь з фільварком, Великополе з фільварком, Верещиця з фільварком, Вовчухи з фільварком, Воля-Добростанська з фільварком, Вороців, Галичани, Гартфельд, Добростани з фільварком, Добряни з фільварком, Довгомостиська з фільварком, Долиняни з фільварком, Дроздовичі з фільварком, Дубровиця з фільварком, Ебенав, Завидовичі з фільварком, Залісся з фільварком, Залужжя, Зашковичі з фільварком, Зушиці з фільварком, Кам'янобрід з фільварком, Карачинів, Керниця з фільварком, Косівець, Лелехівка з фільварком, Лісновичі з фільварком, Лозино з фільварком, Мавковичі з фільварком, Майдан з фільварком, Малий Любінь з фільварком, Мальчиці з фільварком, Милятин з фільварком, Мшана з фільварком, Нойгоф, Оброшине з фільварком, Оттенгаузен, Повітно з фільварком, Поріччя Городецьке, Поріччя Янівське з фільварком, Путятичі, Речичани, Родатичі з фільварком, Рокитне з фільварком, Ротенган, Ставки з фільварком, Ставчани з Дубрівкою і Фердинандівкою та з фільварком, Стоділки, Стронна, Страдч з фільварком, Суховоля з фільварком, Угерці Нєзабитівські з фільварком, Цунів з фільварком, Черляни з фільварком, Шонталь, Ямельня з фільварком, Ясниська з фільварком. [2]

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат Лонгин Озаркевич (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) обраний Микола Мацюрак, професор гімназії. Головою Повітової УНРади обраний д-р Лонгин Озаркевич.

Під польською окупацією[ред. | ред. код]

Грудецкий повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 85 000[1] (1931) р.
Площа: 889[1] км²
Густота: 96 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: Грудек Ягеллонський
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 8
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада

3 грудня 1920 р. після окупації поляками ЗУНРу був включений до новоутвореного Львівського воєводства.

1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів село Рокитне вилучене з Грудецького повіту і включене до Львівського[3].

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[5].

15 червня 1934 р. з Рудківського повіту до Грудецького передане село Годвишня[6].

Станом на 1934 рік площа Грудецького повіту становила 889 км²; населення (1931 р.) — 85 тис. осіб[1].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Грудецький повіт

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни[7] — рівнозначні волостям.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Грудек-Ягелонський (Городок)
  2. містечко Янів — місто з 1934 року[8].

Сільські гміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1922 рр. — 67

1922—1929 рр. — 66

1929—1930 рр. — 65

1930—1934 рр. — 66

1934 рік — 68

1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна

Бялоґура

Бялоґура (Біла Гора), БурґтальВоля Добростаноска (Воля-Добростанська), Галічанув (Галичани), ГартфельдДобростаниДроздовіце (Дроздовичі)Цунюв (Заверещиця), ЗатокаЗушице (Зущиці), Камєнобруд (Кам'янобрід)Лєсьньовіце (Лісновичі)Жечичани (Речичани) 13
2 Ґміна Вішенка ВальддорфВерешицаВішенка (Велика Вишенька)Лєлєхувка (Лелехівка), Майдан 5
3 Ґміна Домажир Вєлькополє (Великополе)Вроцув (Вороців), ДомажирЖорніска (Жорниська), Зєлюв (Зелів), Карачинув (Карачинів)Пожече Яновскє (Поряччя), РотенганСтрадч, Шонталь, Ямельна 11
4 Ґміна Лозіна Домбровіца (Дубровиця)Лозіна (Лозино)Ставкі, Ясьніска (Ясниська) 4
5 Ґміна Любєнь Вєлькі Артищув (Артищів)Брундорф (Керниця)Годвішня (з 15.06.1934), Зашковіце (Зашковичі), Завідовіце (Завидовичі), КєрніцаКосовєц (Косівець), Любєнь ВєлькіЛюбєнь Мали (Малий Любінь)Малковіце (Мавковичі), НойгофПожече Любєньскє (Поріччя), Ебенав, Стодулкі (Стоділки), Угерце Нєзабитовскє (Угри), Черляни 16
6 Ґміна Мшана Залуже (Залужжя), Мальчице (Мальчиці)МшанаПовітно, Стронна, Суховоля 6
7 Ґміна Родатиче БарБратковіце (Братковичі)Волчухи (Вовчухи), Добжани (Добряни)ДоліняниЗбадинь-Куттенберґ (з 01.04.1930), МілятинПутятиче (Путятичі)Родатиче (Родатичі)Тучапи (з 01.04.1930) 10
8 Ґміна Ставчани Бартатув (Бартатів)Оброшин, Ставчани 3
передано до Львівського повіту Рокитне (до 01.12.1922) 1

Поселення[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви на польські[9]:

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[10]:

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 66 % населення повіту[11].

У 1939 році в повіті проживало 92 610 мешканців (63 400 українців-грекокатоликів — 68.46 %, 6 510 українців-латинників — 7 %, 15 430 поляків — 16,66 %, 325 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,35 %, 5 190 євреїв — 5,6 % і 1 755 німців та інших національностей — 1,9 %)[12].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 93 970 населення ніби-то було аж 33 228 (39,09 %) поляків при 47 812 (56,24 %) українців, 2 975 (3,5 %) євреїв і 846 (0,99 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), допольським (австрійським 1907 року) та післяпольським (радянським 1940 і німецьким 1942) пропорціям.

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області[13].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Городокський і Янівський райони.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
  2. Powiat gródecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — Т. II : Derenek — Gżack. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 stycznia 1922 r. o włączeniu do powiatu lwowskiego gminy «Rokitno» oraz niewcielonego jeszcze do tej gminy obszaru dworskiego Rokitno. (пол.)
  4. Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.[недоступне посилання з травень 2019] (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 grudnia 1929 r. o zmianie granic powiatów: Jaworów i Gródek Jagielloński w województwie lwowskiem. (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów rudeckiego i gródeckiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 426
  7. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Грудецкого повіту в львівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu gródeckiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  9. Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939. 
  10. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim. (пол.)
  11. Українці. Частка у населенні повітів
  12. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 26-28
  13. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)