Денніс Бергкамп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Деніс Бергкамп)
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Денніс Бергкамп
Dennis Bergkamp 2014.jpg
Особові дані
Повне ім'я Деніс Ніколас Марія Бергкамп
(нід. Dennis Nicolaas Maria Bergkamp)
Дата народження 10 травня 1969(1969-05-10) (46 років)
Місце народження Амстердам, Нідерланди Нідерланди
Зріст 183 см
Прізвисько Нелетючий голландець, Iceman
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1981-1988 Нідерланди «Аякс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986—1993 Нідерланди «Аякс» (Амстердам) 185 (103)
1993—1995 Італія «Інтер» (Мілан) 52 (11)
1995—2006 Англія «Арсенал» (Лондон) 315 (87)
Всього 552 (201)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990—2000 Нідерланди Нідерланди 79 (37)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Де́нніс Бе́ргкамп (МФА: [ˈdɛnɪs ˈbɛrχkɑmp], нід. Dennis Bergkamp; * 10 травня 1969(19690510), Амстердам) — нідерландський футболіст, по завершенню ігрової кар'єри — тренер. Названий на честь відомого гравця «Манчестер Юнайтед» Деніса Лоу, другу «n» додали, бо інакше його ім'я дуже нагадувало б жіноче ім'я Denise. На клубному рівні Бергкамп виступав за «Аякс», «Інтер» і «Арсенал». Також грав за збірну Нідерландів. Улюбленою позицією Бергкампа на полі була позиція відтягнутого форварда, на якій найкращим чином проявлялися його прекрасне бачення поля, футбольна кмітливість і вміння віддавати точні передачі.

Бергкамп включений до списку Пеле 125 найкращих гравців світу. Також його вважають одним з найкращих гравців в історії чемпіонату Англії. У 2007 році Бергкампа включили до Залу слави англійського футболу, таким чином він став першим і досі єдиним голландським футболістом, якого удостоїли такої честі.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Аякс»[ред.ред. код]

У віці десяти років Денніс вступив до знаменитої футбольної академії «Аякса» «Toekomst» («Тукомст» — «Майбутнє»). А вже в дванадцять років його помітили скаути «Аякса», і він підписав свій перший контракт з футбольним клубом. Спершу Бергкамп грав на позиції захисника, але потім перебрався в напад.

З 1986 року починається його кар'єра у великому футболі. У дорослу команду «Аякса» «Нелетючого голландця» (так його прозвали через страх літати на літаках) покликав Йоган Кройф, відзначивши працелюбність форварда. У складі першої команди Бергкамп дебютував 14 грудня 1986 року в матчі проти «Роди». За деякий час він дебютував в єврокубках, зігравши проти «Мальме» в матчі Кубку володарів кубків. Його чотири голи в цьому турнірі допомогли «Аяксу» вийти до фіналу, де голландський клуб виграв з рахунком 1:0 у лейпцизького «Локомотива». Бергкамп взяв участь у фіналі, вийшовши на заміну. Загалом у тому сезоні Денніс виходив на поле в 14 матчах.

Його бомбардирський талант став вирізнятися в сезоні 1988/89, в якому він забив 13 м'ячів. Тоді ж він встановив рекорд чемпіонату Голландії, відзначившись в десяти матчах поспіль. В сезоні 1989/90 після п'ятирічної перерви «Аякс» повернув собі чемпіонський титул, і це стало початком розквіту кар'єри Бергкампа. В наступних трьох сезонах Денніс ставав найкращим бомбардиром чемпіонату, в 1992 і 1993 рр. його визнавали найкращим гравцем року. Всього за «Аякс» Бергкамп забив 122 голи в 239 іграх.

«Інтер»[ред.ред. код]

Влітку 1993 року Бергкамп підписав контракт з міланським «Інтером» за 12 млн. фунтів, ставши другим найдорожчим гравцем на той момент після Джанлуїджі Лентіні. Але в «Інтері» його адаптація затягнулася, і звикнути до італійського стилю гри Денніс так і не зміг, внаслідок чого до нього не дуже добре ставилися «тіффозі» «Інтера». Всього в Італії Бергкамп забив 11 голів у 50 матчах.

«Арсенал»[ред.ред. код]

У 1995 році Бергкамп перейшов до «Арсеналу» за 7,5 млн фунтів, де його кар'єра футболіста сягнула небачених до того висот. Як пізніше зізнавався Бергкамп, роки, проведені в Італії, загартували його, що дозволило йому заграти в жорсткому силовому чемпіонаті Англії.

Треба сказати, що й в Англії його справи не зразу налагодилися. Деннісу знадобилося вісім матчів, щоб відкрити лік голам за «Арсенал». У той час лондонський клуб переживав кардинальну перебудову. Свою найкращу гру Денніс почав демонструвати під керівництвом Арсена Венгера. В сезонах 1996/97 і 1997/98 Бергкамп досягнув піку форми. В сезоні 1997/98 його двічі поспіль визнавали гравцем місяця (вперше в історії). У вересні 1997 року в хіт-параді Бі-бі-сі найкращих голів місяця три найвищих позиції посіли голи Бергкампа. Цікаво, що всі три голи він забив в одному матчі — проти «Лестера». В кінці сезону, після виграшу чемпіонату та кубку Англії, він став гравцем року за версією журналістів і професіональних гравців.

За свою футбольну кар'єру Денніс забив багато красивих голів. Наприклад, гол у ворота «Ньюкасла», коли Бергкамп, прийнявши м'яч, прокинув його з одного боку від захисника, а сам оббіг суперника з іншого. Бергкамп забив дуже красивий гол на чемпіонаті світу 1998 року у ворота збірної Аргентини в 1/4 фіналу.

Протягом років, проведених у Лондоні, він став кумиром вболівальників і символом клубу. Його останній офіційний матч у футболці «Арсеналу» збігся з останнім матчем на Хайбері. Влітку 2006-го, він завершив кар'єру у товариському матчі «Аякс» — «Арсенал» (це був також матч відкриття нового стадіону «канонірів»), у матчі між командами, в яких Бергкамп провів найкращі роки свого футбольного життя. В опитуванні, проведеному офіційним сайтом «Арсеналу», Бергкамп посів друге місце серед найкращих гравців в історії команди після Анрі[1].

Національна збірна[ред.ред. код]

У збірній Бергкамп дебютував у 1990 році, загалом за збірну відіграв 79 матчів, забив 37 голів. Денніс — учасник фінальних стадій чемпіонатів світу 1994 і 1998 років. На ЧС 1998 року саме гол Бергкампа на останній хвилині ігрового часу дозволив голландцям перемогти збірну Аргентини в 1/4 фіналу. В 2000 році, після чемпіонату Європи, Денніс завершив виступи за національну збірну.

Тренерська діяльність[ред.ред. код]

Після завершення кар'єри форвард заявив, що не збирається опановувати тренерську професію, і відмовився працювати скаутом в «Арсеналі». Однак у травні 2008 року став відвідувати тренерські курси, створені спеціально для колишніх футболістів.

1 липня 2008 року Марко ван Бастен, ставши головним тренером «Аякса», запросив Бергкампа до себе в помічники[2]. Зараз Денніс тренує нападників в «Аяксі», але неодноразово говорив, що з радістю повернеться до Прем'єр-ліги, проте не як головний тренер[3].

Аерофобія[ред.ред. код]

Прізвисько «нелетючий голландець» Бергкамп отримав через страх літати на літаках. Хоч спершу він не відчував дискомфорту від перебування на борту літака, все змінилося в 1994 році, коли збірна Нідерландів летіла до США, щоб взяти участь у чемпіонаті світу. Один з журналістів, що перебували на борту, звернув увагу, що політ занадто довгий, і припустив, що на літаку закладена бомба. Це спричинило паніку серед пасажирів. І хоч все скінчилося добре, цей випадок нагадав Бергкампу про інцидент, який стався в 1989 році. Тоді команда «Colourful 11» (вона складалася з голландських гравців суринамського походження) вирушила до Суринаму, щоб зіграти в благодійному турнірі. Поблизу аеропорту Парамарибо їх літак впав, 176 пасажирів загинули. Серед них був і близький друг Бергкампа. Сам Денніс лише випадково не полетів тим рейсом.

Після того Бергкамп категорично відмовився подорожувати літаком. Це спричиняло певні незручності для команд, за які він грав. Виступаючи за «Арсенал», він часто пропускав виїзні матчі команди, якщо вони відбувалися за межами Англії. Лише в нагальних випадках він міг добиратися автомобілем чи поїздом.

Приватне життя[ред.ред. код]

Денніс одружений з Генритою Ройзендаль, з якою вони мають трьох дочок та сина.

Його найкращий друг — Марк Овермарс, з яким він разом грав у «Арсеналі». Іноді Марка навіть критикували за те, що він постійно пасує лише на Бергкампа[4].

Досягнення[ред.ред. код]

Командні трофеї[ред.ред. код]

«Аякс»[ред.ред. код]

«Інтер»[ред.ред. код]

«Арсенал»[ред.ред. код]

Особисті нагороди[ред.ред. код]

  • Найкращий футболіст Нідерландів (2): 1992, 1993
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Нідерландів (3): 1991, 1992, 1993
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Європи: 1992
  • Найкращий бомбардир кубка УЄФА: 1994
  • Гравець року в Англії за версією Асоціації футбольних журналістів: 1998
  • Гравець року в Англії за версією футболістів Професійної футбольної Асоціації: 1998
  • Входить до списку ФІФА 100

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]