Слюсарчук Костянтин Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слюсарчук.

Костянтин Слюсарчук
Підполковник  Полковник
Загальна інформація
Народження	1869(1869) Радівці, Радівецький повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина
Смерть	26 жовтня 1919(1919-10-26) Грушка, Кам’янець-Подільський повіт, Подільська губернія, Українська Народна Республіка (тиф )
Військова служба
Роки служби	1889—1919
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УСС  УГА
Рід військ	Сухопутні війська
Війни / битви	Перша світова війна Східний фронт Галицька битва Зимова битва в Карпатах Горлицький прорив Наступ Керенського Польсько-українська війна (1918—1919) Зимовий наступ в Україні (1918—1919) Чортківська офензива Чотирикутник смерті Радянсько-українська війна Українсько-білогвардійське збройне протистояння
Командування
1917—1918 Комендант Вишколу УСС 1918 Комендант Кам'янця-Подільського 1918—1919 Комендант Групи «Щирець» 1919 Командир 7-ї Львівської бригади УГА 1919 Комендант армійського вишколу УГА в Грушці
Нагороди та відзнаки
Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Хрест «За вислугу років» (Австрія) Пам'ятний хрест 1912/13 Велика медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)

Полковник УГА Костянтин Слюсарчук зі штабом 7-ї бригади в Дроговижі, зима 1919 року.

Костянти́н (Кость) Олексійович Слюсарчу́к (нім. Slusarczuk Constantin; 1869, Радівці, Радівецький повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина — 26 жовтня 1919, Грушка, Кам’янець-Подільський повіт, Подільська губернія, Українська Народна Республіка) — український галицький військовий діяч. Підполковник Легіону Українських Січових Стрільців (УСС), полковник Української галицької армії (УГА). Комендант вишколу УСС (1917—1918), комендант Кам'янця-Подільського (1918), командир групи «Щирець» (1918—1919), командувач 7-ї Львівської бригади УГА (1919), комендант військового вишколу УГА (1919).

Був одним із командирів і організаторів стрілецьких формувань у роки Першої світової війни та української визвольної боротьби. Служив старшиною в австро‑угорській армії, а з 1917 року — у військових частинах УСС та УГА, де відігравав важливу роль у підготовці, організації та командуванні підрозділами. За час служби здійснив ряд кадрових та організаційних реформ, зокрема у системі військового вишколу.

Життєпис

Кар'єра до 1914 року

Народився в місті Радівці в сім'ї греко-католицького священника Олексія Слюсарчука, автора одного з перших перекладів літургійних книг українською мовою. Навчався у державній вищій гімназіїНаціональний коледж імені Еудоксія Гурмузакі в Радівцях● в Радівцях. Військову службу розпочав як однорічний доброволець в австро-угорській армії. Після закінчення кадетської школи 1 вересня 1889 року призначений до 67 піхотного полку цісарсько-королівського війська Австро-Угорщини зі штабом у місті Еперджес (нині — Пряшів), а через два роки — кадетом-заступником офіцера, 1 травня 1893 року — лейтенантом, 1 листопада 1896 року — оберлейтенантом. З 1 листопада 1906 року — капітан 2-го класу 66-го піхотного полку зі штабом у місті Унґвар (нині — Ужгород). Із 1912 року служив капітаном 15-го галицького піхотного полку зі штабом у Тернополі.

Участь в Першій світовій війні

Брав участь у боях на Східному фронті Першої світової війни. У вересні 1914 року, очолюючи багнетну контратаку поблизу села Кореличі поблизу Перемишлян, зазнав п'яти кульових поранень в обидві ноги. За виявлену хоробрість у жовтні 1914 року нагороджений Хрестом «За військові заслуги» 3-го класу з військовими відзнаками. Після лікування у гарнізонному шпиталі у Відні в травні 1915 року підвищений до майора 15-го піхотного полку.

У лютому 1917 року приділений до Легіону Українських січових стрільців. У серпні 1917 року вийшов у відставку за вислугою років у ранзі підполковника. Однак це не було перепоною для того, щоб Кость Слюсарчук до кінця війни перебував на службі в Легіоні УСС та в місцевих військових установах. Із 1 липня 1917 року — комендант Вишколу УСС у селі Розвадів, де замінив на посаді отамана Мирона Тарнавського.

Урочистості в таборі УСС 27-28 жовтня 1917 року

Разом з отаманом Григорієм Коссаком Кость Слюсарчук був організатором урочистого прийому митрополита Андрея Шептицького в таборі УСС 27–28 жовтня 1917 року та посвячення ним прапора куреня Вишколу УСС. Командант Вишколу Українських січових стрільців підполковник Кость Слюсарчук організував урочисту зустріч митрополита Андрея Шептицького, забезпечивши почесну варту, порядок зустрічі та програму перебування високого гостя. Саме він виголосив привітальну промову від імені командування, старшинського збору та підлеглих стрільців, відкривши урочистості та задавши тон святкуванню. Під час польового богослужіння Слюсарчук командував куренем, слідкував за формуванням строю та забезпечував, щоб церемонія відбулася належним чином. Він супроводжував митрополита під час обходу табору, показуючи облаштовані бараки та місця дислокації стрільців, і знайомив високого гостя з особовим складом. Під час обіду підполковник Слюсарчук виголосив промову на честь митрополита, підкресливши значення його відвідування для стрільців та роль військової дисципліни у вихованні українського воїна. Завдяки його зусиллям візит митрополита пройшов організовано, урочисто та залишив у стрільців глибоке враження.

Командир галицьких частин

Із червня 1918 року — Кость Слюсарчук займав посаду військового коменданта Кам'янця-Подільського. У листопаді 1918 року вступив на службу до Української Галицької армії у званні підполковника. Командував групою «Щирець» (також відомою як «Південь-2»), яку з початку січня 1919 року реорганізовано у 7-му Львівську бригаду УГА. З'єднання прикривало ділянку фронту від села Оброшин (нині — Оброшине) до села Малий Любінь проти городоцького угруповання польських військ. До складу групи входили два піхотні полки (близько 1500 багнетів) та шість гарматних батарей (17 гармат). 1 січня 1919 року отримав звання полковника. 12 січня 1919 року передав командування групою «Південь» отаманові Альфреду Бізанцу.

Був співорганізатором святкування Акта Злуки ЗУНР і УНР у Миколаєві над Дністром 20 січня 1919 року, в якому взяли участь понад 10 000 осіб. Слюсарчук тоді очолив урочистий парад українського війська. Був членом урядової делегації Ради державних секретарів ЗОУНР на переговорах із місією Паризької мирної конференції на чолі з генералом Жозефом Бартелемі (25–28 лютого 1919).

У березні 1919 року став начальником штабу 3-ї пішої дивізії УГА, утвореної з групи підполковника Антіна Кравса (командир — генерал Володимир Генбачов). Станом на 30 квітня 1919 року до складу дивізії входили 7-й Львівський, 8-й Самбірський і 11-й Стрийський полки, а також оперативно підпорядкована група «Глибока». Пізніше був комендантом вишколу 3-го корпусу УГА. Наказом Начальної команди УГА від 26 серпня 1919 року призначений комендантом армійського вишколу УГА в селі Грушка. У межах реформування системи підготовки війська Кость Слюсарчук запровадив поділ вишколу за окремими родами зброї з урахуванням попередньої цивільної освіти та фахових навичок новобранців. Це сприяло раціональнішому використанню людських ресурсів і підвищенню ефективності підготовки особового складу.

З 29 вересня 1919 року дві сотні армійського вишколу виконували гарнізонну службу у Вінниці після відходу на фронт 14-ї бригади УГА. Очолював екзаменаційну комісію, перед якою 8 жовтня 1919 року склали випускні іспити курсанти першого курсу старшинської школи піхоти УГА в селі Гута-Чугорська. За результатами роботи комісії, яку очолював полковник Слюсарчук, усіх кандидатів на молодших старшин було направлено до Вінниці, де Начальна команда УГА підвищила їх (63 особи) на один ступінь і розподілила до вишколів бригад. Чотирьох найздібніших залишили для роботи інструкторами.

Захворів на тиф і помер 26 жовтня 1919 року в Грушці (нині Староушицька селищна громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область), де і був похований 28 жовтня 1919 року.

Нагороди

• Ювілейна пам'ятна медаль 1898 (до грудня 1899 р.)
• Ювілейний хрест (до січня 1909 р.)
• Хрест «За вислугу років» III-го класу (до грудня 1911 р.)
• Пам'ятний хрест 1912—1913 років (до лютого 1914 р.)
• Хрест «За військові заслуги» 3-го класу з військовими відзнаками (до 1916 р.)
• Бронзова медаль «За військові заслуги» на стрічці Хреста військових заслуг з мечами (до 1917 р.)
• Військовий хрест Карла.

Оцінки діяльності

Історик Легіону УСС Осип Думін відзначав, що Кость Слюсарчук як і інші кадрові офіцери в складі Легіону, після відносно короткого перебування серед Українських січових стрільців повністю перейнявся їхнім середовищем і духом, фактично «зістрільчився». Це розглядалося як свідчення його швидкої інтеграції до стрілецького середовища, прийняття його традицій, цінностей і військової культури.

Джерела

• Митрополит Шептицький в вишколї УСС // Діло. — 1917. — № 258. — С. 3.
• Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914—1918. — Львів, 1936. — 375 с.
• Завальнюк О. М., Олійник С. В. Українська Галицька армія на Поділлі (липень 1919 – травень 1920 рр.). — 2-ге, доп. і перероб. — Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2013. — 292 с.
• Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали / О. Карпенко, К. Мицан. — Івано-Франківськ, 2008. — Т. 4. — С. 886.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Словникова частина.
• Старик В. Слюсарчук Костянтин Олексійович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. — Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. — Т. 3. — С. 458-459.
• Ranglisten des kaiserlichen und königlichen Heeres : [нім.] / Austro-Hungarian Monarchy. Reichskriegs-ministerium. — Wien : K. K. Hof- und Staatsdruckerei, 1916. — S. 1421.
• Ranglisten des kaiserlichen und königlichen Heeres : [нім.] / Austro-Hungarian Monarchy. Reichskriegs-ministerium. — Wien : K. K. Hof- und Staatsdruckerei, 1917. — S. 1853.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1890 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1889. — S. 1222.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1891 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1891. — S. 1274.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1894 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1894. — S. 1402.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1897 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1896. — S. 1380.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1900 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1899. — S. 1470.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1907 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1906. — S. 1628.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1909 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1909. — S. 1658.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1912 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1911. — S. 1843.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1913 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1912. — S. 1926.
• Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegs-Marine 1914 : [нім.] / AMTLICHE AUSGABE. — Wien : DRUCK UND VERLAG DER K. K. HOF- UND STAATSDRUCKEREI, 1914. — S. 1581.

Посилання

• Закусов М. Історія однієї фотографії полковника Слюсарчука. Фотографії Старого Львова, 19 січня 2024.
• Українське військо у XX—XXI столітті
• Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвозмаганнях