Давиденко Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давиденко Валерій Миколайович
Валерій Давиденко.jpg
Народився 16 березня 1973(1973-03-16)
Носівка, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 23 травня 2020(2020-05-23) (47 років)
Київ, Україна
·постріл у головуd[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Національний університет харчових технологій
Посада Народний депутат України і Народний депутат України
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
безпартійний 29 серпня 2019 23 травня 2020

Картка на сайті Верховної Ради України

Валерій Миколайович Давиденко (16 березня 1973(19730316), м. Носівка, Чернігівська область — 23 травня 2020, Київ[2]) — український підприємець та політик. Народний депутат України VIII та IX скликань. Працював заступником Міністра аграрної політики та продовольства України (2013—2014).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 березня 1973 року у місті Носівка, що на Чернігівщині. Його батько працював водієм, а мати була бухгалтеркою. Його родина за материнською лінією також походила з Носівки.[3]

Середню освіту здобув у Носівській середній школі № 1[3].

У 1989—1990 працював різноробочим на МТФ в КСП ім. Енгельса у Носівці;

В 1995 отримав диплом про вищу освіту в Українському університеті харчових технологій.

Після закінчення університету, в 1996—1998 — директор ЗАТ «Агропрофіт»;

В 1998 переїхав у Київ і в 1998—2000 працював інженером-механіком ТОВ «Український будинок зв'язку», у 2000—2004 — спеціалістом зі страхування у САТ «Саламандра-Схід» та ЗАТ «Українська страхова група».

У 2004—2013 — на посаді генеральний директор ТОВ "СП «Агродім».

В 2007 разом із партнерами Юрієм Колобовим та Борисом Приходьком стає власником «Терра Банку».

20 травня 2013 — указом президента України Януковича призначений заступником Міністра аграрної політики та продовольства України[4] За час роботи на цій посаді він потрапив у корупційний скандал, пов'язаний з тим, що підпорядкована міністерству Державна продовольчо-зернова корпорація України отримала від Китаю 1,5 мільярди доларів в обмін на поставку зерна в КНР, але не менше 200 мільйонів доларів від цих коштів були виведені в офшори[5].

12 березня 2014 розпорядженням прем'єр-міністра Яценюка звільнений з посади заступника Міністра аграрної політики та продовольства України[6].

З червня 2014 — радник дирекції з розвитку перспективних програм ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу Української академії аграрних наук».

Був фігурантом низки інших корупційних скандалів[5]. Так, під час передвиборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року його звинувачували у підкупі виборців та джинсі у ЗМІ і соцмережах. Після обрання народним депутатом він переписав свій бізнес на свою матір і називав себе достатньо бідною людиною, хоча володів колекцією дорогих годинників.[7][8] Також частина майна була записана на його цивільну дружину Людмилу Нестеренко.

У 2017 році Валерій Давиденко серед депутатів, які намагалися завадити співробітникам НАБУ відправити тодішнього керівника Державної фіскальної служби України Романа Насірова на обстеження, оскільки той не міг брати у засіданні з обрання запобіжного заходу у справі щодо його причетності до корупції у податковій сфері через нібито через стан здоров'я і терміново ліг у лікарню «Феофанію»[7].

Смерть[ред. | ред. код]

23 травня 2020 року тіло Давиденка було знайдено з вогнепальним пораненням в голову у вбиральні його приймальної на вулиці Велика Васильківська, 4А у Києві[2][9]. Тіло виявила прибиральниця близько пів на сьому вечора[2][9]. Правоохоронні органи на початку розслідування розглядали версію про самогубство[10], вбивство або інсценування самогубства[9]. Згодом справу було перекваліфіковано як умисне вбивство[11].

Поруч із тілом знайшли зброю марки Glock, яка є нагородною та була власністю Давиденка. Також слідчі знімають відео з камер спостереження поблизу місця події[9][12] та з камер спостереження в його офісі[13]. Вдень 22-го травня він написав останній пост у Facebook щодо боротьби з коронавірусом[14]. 23 травня він повернувся до Києва з міста Козелець на Чернігівщині, але протягом дня на дзвінки не відповідав. О 16-й годині дня у нього мала відбутися зустріч із іншим народним депутатом України Борисом Приходьком, але коли той прийшов, то офіс був зачинений[9].

Колега Давиденка по групі «Довіра» у Верховній Раді України Сергій Шахов заявив, що відкидає версію про самогубство і вважає, що Давиденка було вбито[15].

25 травня у Києві відбулося прощання з Давиденком, що проходило в ритуальному залі лікарні «Феофанія»[16]. Поховали Давиденка 26 травня на батьківщині, в Носівці Чернігівської області.[17]

На 25 жовтня 2020-го було заплановано вибори народного депутата на місце Давиденка, вони мають пройти в 208-му окрузі Чернігівської області.[18]

9 червня генпрокурор Венедіктова заявила, що основною версією слідства щодо смерті депутата є самогубство[19].

Політика[ред. | ред. код]

Переміг на виборах до Верховної Ради 2014 року в одномандатному окрузі № 208 (Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський райони, частина Ічнянського району) від партії Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ».

Не голосував за проєкт постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимности виборів до Державної Думи Федеральних Зборів РФ сьомого скликання»[20].

2019 року обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 208 округом (Чернігівська область). З 6 грудня 2019 року — член депутатської групи «Довіра», до того — позафракційний. Член Комітету з питань економічного розвитку.

Належав до депутатської групи «Довіра», був членом комітету ВРУ з економічного розвитку, входив до груп міжпарламентських зв'язків з Чехією, Угорщиною, Бразилією, ОАЕ, Аргентиною. Останнім часом був співголовою партії «Наш край»[7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Перебував у цивільному шлюбі з Людмилою Нестеренко, мав двох доньок Ольгу та Євгенію.[21][22].

Мати — Давиденко Валентина Миколаївна. Більшу частину свого бізнесу і авто переписав на неї.[7]

Мав старшу сестру, яка працює вчителем в Носівській середній школі № 1[3].

Його бабуся працювала продавчинею в магазині, а дід після Другої світової війни залишився інвалідом і працював вдома[3].

Статки і бізнес[ред. | ред. код]

Статки

Після обрання депутатом переписав свій бізнес на матір, родичів та близьке оточення. Володів двома елітними авто, які були записані на матір та дружину: Toyota Land Cruiser (на матір) і Infiniti FX 50 (на дружину).[7] У 2020 році йому повернули борг у 41,5 млн гривень. Основний бізнес — сільськогосподарське підприємство «Агродім» (головний офіс у Бахмачі)[23] і ТОВ «РЕГІОН-2007» (Козелець).[24] Серед засновників «Агродому» — матір Давиденка і майбутній міністр фінансів в уряді Миколи Азарова Юрій Колобов. Був власником великої кількості земельних ділянок в Козині, Носівці, Старих Безрадичах, орендував офіси в кількох містечках Чернігівської області. Квартири у Києві були записані на родичів (переважно на цивільну дружину Нестеренко Людмилу).[25] Мав два карабіни і швейцарський годинник Audemars Piguet за 286000 грн.

Також володів футбольною командою Агродім із Бахмачу Чернігівської області.[26]

Бізнес-партнери

Серед ключових бізнес-партнерів значилися Юрій Колобов і Борис Приходько. Обоє займали високі посади за Януковича і на них були відкриті кримінальні справи. Бориса Приходька звинувачували у присвоєнні 2 млрд грн. Справу так і не розкрили.

По ТОВ СП «Агродім» основним партнером була Хомайко Ірина, вона мала долю в компанії 51,1 %, ще 12 % мала мати депутата.[27] І 12 % мав Бедриківський Олександр, син прокурора Володимира Бедриківського, екс-заступника Генерального прокурора Юрія Луценка.[28]

Одним із партнерів по численним компаніям був Ругаль Олександр (ТОВ «Агродім»,[27] ТОВ «Агросвіт»,[29] носівська фабрика «Реммеблі»[30]).

По «Агродому» і ТОВ "КУА «ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ» із швейцарською реєстрацією був партнером Веревський Андрій.[31][32]

По «Агродому» і ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» був партнером Денисюк Ігор.[32][33]

По ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» і ТОВ «Україна»[34] була партнером Нечес Ірина з Носівки (підставна особа, вчителька).[33][35][36][37][38]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.reuters.com/article/us-ukraine-shooting/ukrainian-lawmaker-found-shot-dead-in-his-office-idUSKBN22Z0TA?il=0
  2. а б в У Києві з вогнепальним пораненням у голову знайшли нардепа Давиденка. Еспресо. 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. 
  3. а б в г Давиденко Валерій Миколайович. Народний депутат України. Біографія. 23 травня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 23 травня 2020. 
  4. Про призначення В. Давиденка заступником Міністра аграрної... | від 20.05.2013 № 295/2013. zakon5.rada.gov.ua. 
  5. а б Депутата Давиденка знайшли застреленим у власному офісі: що відомо. 24 канал. 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. 
  6. Про звільнення Давиденка В.М. з посади заступника Міністра... від 12.03.2014 № 190-р. zakon5.rada.gov.ua. 
  7. а б в г д Соня Лукашова (24 травня 2020). Бізнес з Колобовим, захист Насірова та партія з Ульянченко. Що відомо про знайденого застреленим нардепа Давиденка. Українська правда. Процитовано 24 травня 2020. 
  8. Народний депутат Валерій Давиденко придбав годинник за 286 тисяч гривень – #Точно. Радіо Свобода. 18 квітня 2018. Процитовано 23 травня 2020. 
  9. а б в г д Олег Панфілович (23 травня 2020). Народного депутата Валерія Давиденка знайшли мертвим в київському офісі. У нього вогнепальне поранення в голову. Бабель. Процитовано 23 травня 2020. 
  10. У Києві знайдений убитим нардеп Валерій Давиденко. Новинарня. 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. 
  11. Поліція відкрила справу через смерть нардепа Давиденко. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-23. 
  12. У МВС підтвердили загибель народного депутата Валерія Давиденка. Радіо Свобода. 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020. 
  13. Крищенко: Поліція переглядатиме камери спостереження в офісі Давиденка. Укрінформ. 24 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020. 
  14. Вікторія Коломієць (23 травня 2020). Парламентаря від групи «Довіра» Давиденка знайшли мертвим у його офісі. Громадське. Процитовано 23 травня 2020. 
  15. Вікторія Коломієць (23 травня 2020). Смерть Давиденка: у групі «Довіра» відкидають версію самогубства. Громадське. Процитовано 23 травня 2020. 
  16. У Києві прощаються із загиблими нардепом Давиденком (фото). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-05-25. 
  17. На Чернігівщині поховали народного депутата Валерія Давиденка. Укрінформ. 26 травня 2020. 
  18. ЦВК призначила вибори на окрузі загиблого нардепа Давиденка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  19. Венедиктова назвала основну версію смерті нардепа Давиденка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-09. 
  20. Поіменне голосування про проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання (№ 5135) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016. 
  21. Bihus. Декларації. Давиденко Валерій Миколайович. Щорічна за 2019 рік. Процитовано 23 травня 2020. 
  22. Давиденко Валерій Миколайович. Народний депутат України. Біографія. 23 травня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 23 травня 2020. 
  23. ТОВ СП Агродім, Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації
  24. ТОВ «РЕГІОН-2007», B2BHINT.COM
  25. ДАВИДЕНКО ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, НАЗК
  26. Таємниця народного депутата: справжні причини створення ФК «Агродім» (Відео), Чeline, 25.06.2019
  27. а б ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОДІМ, youcontrol.com.ua
  28. Виявлені нові незадекларовані активи заступника генпрокурора Бедриківського, From-UA, 10.09.2019
  29. ТОВ «АГРОСВІТ», B2BHINT.COM
  30. ЗАТ "НОСІВСЬКА ФАБРИКА « РЕММЕБЛІ», B2BHINT.COM
  31. ТОВ "КУА «ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ», Опендатабот
  32. а б Агродом, Latifundist Media
  33. а б ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД», Опендатабот
  34. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНА» (03794911), Канцелярська сотня
  35. Нечес Ірина Миколаївна, Енциклопедія Носівщини
  36. Урочистості з нагоди Дня працівників освіти, Носівська міська рада, 6 жовтня 2014
  37. м/о природничого циклу, Носівська міська гімназія
  38. Нечес Ірина Миколаївна, Канцелярська сотня

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]