Фельдман Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Фельдман
Олександр Борисович Фельдман
11-03-21 055.jpg
Народився 6 січня 1960(1960-01-06) (57 років)
Харків
Громадянство (підданство) Flag of Ukraine.svg Україна
Національність єврей
Діяльність народний депутат України
(IV, V, VI скликань)
Партія Партія регіонів і Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Сторінка в Інтернеті http://feldman.org.ua/
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олекса́ндр Бори́сович Фе́льдман (6 січня 1960, Харків) — український політичний, громадській державний діяч єврейського походження. Родом з Харкова. Випускник Харківського національного університету (2002). Народний депутат України 4-го, 5-го, 6-го скликань. Член партії «Батьківщина» (20052011) і Партії регіонів. 2011 року перейшов із фракції Блоку Юлії Тимошенко до Партії регіонів. Президент «Українського єврейського комітету» (2008).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 січня 1960 у Харкові; батько Борис Якович — голова ради засновників концерну «АВЕК та Ко»; мати Іда Лейбівна; дружина Валерія Володимирівна — радник Харківського міського благодійного фонду «АВЕК»; син Олександр.

1978-80 — служба в армії. З 1981 — водій АТП № 20102; машиніст котельні спеціального проєктного і конструкторсько-технологічного бюра «Буддормаш», оббивальник меблів фірми побутових послуг «Веснянка», мотолерист дитячого садка № 198, м.Харків. 1989-90 — голова кооперативу «Ремонтник», м. Харків. 1990-91 — нач. дільниці № 1 ВО «Сигма», м. Харків. 1991-94 — директор приватної виробничо-комерційної фірма «Автоекспресконструкція» («АВЕК»). З 1994 — президент АТ «Концерн АВЕК і Ко», власник найбільшого у Харкові ринку «Барабашово»[1]. Депутат Харківської міськради (1998—2002).

Вищу освіту здобув у 2002 у 42 роки, отримавши диплом Харківського національного університету за фахом «Фінанси та кредит».

Депутатська діяльність[ред.ред. код]

Юлія Тимошенко і Олександр Фельдман у великій залі ХАТОБу. 29 серпня 2007 року

Народний депутат України 4-го скликання 4.2002-4.2006, виборчий округ № 175 Харківської області, самовисуванець. За 38.14 %, 11 суперників. На час виборів: президент АТ «Концерн АВЕК та Ко» (Харків), б/п. Член лояльних до президента Леоніда Кучми фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член групи «Демократичні ініціативи» (06.2002-05.04), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (05.-09.2004), член групи «Демократичні ініціативи» (09.2004-06.05), позафракційний (16.-23 червня 2005). Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича в ТВО № 177 (2004-05). Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року вступив у фракцію Блоку Ю.Тимошенко (з 06.2005), член Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-06.07 від Блоку Ю.Тимошенко, № 43 в списку. Голова підкомітету з питань корінних народів, національних меншин та етнічних груп Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006), член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з 05.2006). Був одним з ініціаторів розпуску Верховної Ради для усунення уряду Віктора Януковича, склав депутатські повноваження 15 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Блоку Ю.Тимошенко, № 43 в списку. Голова групи з міжпарламентських зв'язків «Україна—Ізраїль».

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року публічно привітав[2] призначення Михайла Добкіна губернатором Харківщини, і залишив лави партії «Батьківщина», звинувативши її в українському націоналізмі[3]. З 16 березня 2011 року — член правлячої «Партії Регіонів».[4]

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за антиукраїнський Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України та спрямований на знищення української мови[5][6]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[7][8].

Громадська діяльність[ред.ред. код]

У 1997 році Фельдман очолив Єврейський фонд України.

У 1999 році став президентом Асоціації національно-культурних об'єднань України.

У 2005 році обраний Віце-президентом Міжнародної Ради Єврейських Парламентарів від країн СНД і Євразії.

У 2006 році став засновником Міжнародного Центру Толерантності — міжнародного фонду із захисту прав людини та боротьби з проявами екстремізму, ксенофобії і політичного радикалізму.

У 2007 році став членом Ради Лідерів «Центру Симона Візенталя» і членом Британського Королівського Інституту міжнародних відносин.

У 2008 році став президентом «Українського єврейського комітету» — неурядової організації, до складу якої входять українські політики і бізнесмени, діяльність яких декларована, як зміцнення україно-ізраїльської дружби, захист прав євреїв в Україні і допомога Ізраїлю.

Фельдман представляє Україну у «Всесвітньої міжпарламентської коаліції з боротьби з антисемітизмом», заснованій в 2009 році під патронатом прем'єр-міністра Великої Британії. У Коаліцію входять понад 130 парламентарів, які представляють США, Канаду, Велику Британію, Європарламент.

Олександр Фельдман також є одним із засновників і представників від України в «Організації співіснування» (Coexistence trust), створеної в 2005 році за ініціативи Принца Йорданії Хасана Бін Талала та Лорда Джаннера (Велика Британія). У цей час членами цієї організації є 120 впливових політичних діячів з 54 країн світу.

Фельдман — автор Закону України «Про спеціальний статус м. Харків», який передбачав створення в місті вільної економічної зони та присвоював спеціальний політико-економічний статус місту. Крім того, в проекті Закону передбачалось приділення особливої уваги соціальній сфері міста та створення в Харкові унікальних соціальних установ. Співавтором соціального блоку законопроекту був громадський діяч Каплін Євген Володимирович, який запропонував створити в Харкові Єдиний центр соціальної співдії (комунальний соціальний центр-розпорядник), центри планування сім'ї та вільного відповідального батьківства та соціальні гуртожитки. Проект був обговорений в широких колах профільних працівників та громадських діячів. В обговоренні законопроекту також брав участь політолог Карасьов Вадим Юрійович. Наприкінці 2008 законопроект був внесений до Верховної Ради групою депутатів-харків'ян, але так і не знайшов підтримки.

Критика СБУ[ред.ред. код]

Олександр Фельдман, голова і організатор російськомовної правозахисної організації «Український єврейський комітет», безпідставно заявив, що в оприлюдненому 2006 року від Служби безпеки України списку організаторів Голодомору не вказано Григорія Петровського, Власа Чубаря, голову Раднаркому УСРР; В. Приходька, генерального прокурора УСРР; Миколу Скрипника та інших[9]. З заяви УЄК[9]:

« Український єврейський комітет заявляє, що опублікований нещодавно Службою безпеки України на підставі її архівних матеріалів перший «Список партійних і радянських керівників, керівних співробітників ОГПУ і ГПУ УРСР, а також документів, які стали організаційно-правовою підставою для проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду і репресій», фактично покладає етнічну відповідальність за трагедію Голодомору на євреїв і латишів.  »

Директор Архіву СБУ Сергій Кокін у інтерв'ю Бі-Бі-Сі назвав закиди Українського єврейського комітету щодо етнічної упередженості Служби безпеки безпідставними і заперечив участь Петровського в організації Голодомору[10][11] Сергій Кокін каже, що СБУ подало документи в такому вигляді, в якому вони зберігалися в архівах[10]:

« Ми виходили з тих документів, які є в архіві Служби безпеки України. Там дуже багато чекістів. Серед керівників дуже багато було людей тієї національності, про яку зараз іде мова. І тут немає необ'єктивності. Це так було. Особливо це було характерно для центрального апарату тодішніх органів державної безпеки. Оскільки ж ці люди фігурують у цих документах, тому вони й потрапили до списку. Якби в наших документах фігурував би в такій якості Григорій Іванович Петровський, то він би також був би у цьому списку. Але чого немає того немає в наших документах.  »

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1999 - Золотий орден Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі»
  • 2000 - Орден Української Православної Церкви «Різдво Христове 2000» і Преподобного Нестора Літописця
  • 2002 - Орден «За заслуги» ІІ ступеня
  • 2003 - Спеціальна медаль Французької Республіки «За відданість справі захисту прав людини»
  • 2004 - Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
  • 2007 - Орден «За заслуги І ступеня»

У листопаді 2008 за вагомий особистий внесок у розвиток міжконфесійного діалогу Патріарх Єрусалимський Теофілос III нагородив О. Фельдмана орденом «Святогорбского братства».

Лауреат Загальнонаціональної програми «Людина року — 2004» у номінації «Благодійні програми», рейтингових конкурсів «Харків'янин століття» (2001) і «Харків'янин року». Почесний знак Харківського міського голови «За старанність. 350 років від заснування Харкова». Нагороджений орденом Золотого хреста за заслуги в зміцненні діалогу між світовими религиями (37-ий володар цієї церковної нагороди у світі) від Патріарху Православної церкви Єрусалима Теофілоса ІІІ[12], срібною медаллю Національної академії наук України «За сприяння розвитку науки»[13].

Захоплення: футбол, колекціонування.

Бізнес[ред.ред. код]

В рейтингу журналу Fokus.ua найзаможніших людей України за 2012 рік займає 42 позицію з оцінкою статків в $375,0 млн[14]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Добкін заявляє, що Фельдман може спати спокійно
  2. Фельдман: Добкин — оптимальная кандидатура на посту губернатора
  3. Ліга Дос'є
  4. Ще один екс-соратник Тимошенко вступив до Партії регіонів
  5. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  6. Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012
  7. Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  8. ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  9. а б Еврейскому комитету не понравилось, что среди организаторов Голодомора оказалось многовато евреев // obkom.net.ua. — 2008. — 25 июля. (рос.)
  10. а б СБУ відкидає етнічну відповідальність за голодомор // BBC Ukrainian. — 2008. — 25 липня.
  11. «Чекисты, чекисты, кругом одни чекисты»: СБУ настаивает, что евреи вполне заслуженно попали в список организаторов Голодомора // obkom.net.ua. — 2008. — 25 июля. (рос.)
  12. О. Фельдман нагороджений орденом Золотого хреста за заслуги в зміцненні діалогу між світовими религиями (рос.)
  13. О. Фельдман нагороджений медаллю Національної академії наук України "За сприяння розвитку науки" (рос.)
  14. 200 самих заможних людей України

Джерела[ред.ред. код]