Тошківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Тошківка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Громада Гірська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1871
Статус із 1938 року
Площа 10,61 км²
Населення 4088 (01.01.2018)[1]
Густота 385 осіб/км²
Поштовий індекс 93280
Телефонний код +380 6455
Географічні координати 48°46′47″ пн. ш. 38°33′32″ сх. д. / 48.77972° пн. ш. 38.55889° сх. д. / 48.77972; 38.55889Координати: 48°46′47″ пн. ш. 38°33′32″ сх. д. / 48.77972° пн. ш. 38.55889° сх. д. / 48.77972; 38.55889
Водойма р. Біленька


Відстань
Найближча залізнична станція: Шепілове
До станції: 7 км
До райцентру:
 - автошляхами: 30 км
Селищна влада
Адреса 93280, Луганська обл., Попаснянський район, смт Тошківка, вул. Миру, 33
Голова селищної ради Третьяк Анатолій Васильович
Карта
Тошківка. Карта розташування: Україна
Тошківка
Тошківка
Тошківка. Карта розташування: Луганська область
Тошківка
Тошківка

Тошківка — селище міського типу в Україні, Сєвєродонецький район Луганської області. За даними перепису 2001 року населення становить 5 108 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°46' пн. ш. 38°33' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 10,6 км².

Селище розташоване на річці Біленька (басейн Сіверського Дінця), за 24 км від Лисичанська. Поблизу Тошківки проходить автомобільна дорога Лисичанськ — Первомайськ. Найближча залізнична станція — Шипилове.

На північній околиці селища знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення — Марфина могила[2].

Історія[ред. | ред. код]

Селище засноване в 1871 році на землях, які були віддані під ранговий маєток сербському офіцеру Тошковичу, від прізвища якого утворена назва поселення[3]. Вугільному руднику, який з'явився на південній околиці володінь села Устинівка, була потрібна назва, і село Устинівка поділилося з ним, бо мало дві назви: Устинівка і Тошківка. Назви села лишилися від його першого та другого власників Устина Терентєва і Михайла Тошковича. Михайло Тошкович був вахмістром Самарського гусарського полку, перейменованого із Молдавського гусарського у 1764 році, і переведеного в липні 1766 у Бахмутський повіт.

Територію заселено сербами, хорватами, селянами з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії[3].

Під час Другої світової війни участь у бойових діях брало близько одної тисячі місцевих жителів, з них 220 загинуло, 805 осіб нагороджені орденами та медалями[4]. Статус смт з 1938 року. Шахтарське селище Чіхірове входить до складу Тошківки[5].(рос.)
2000 року в Тошківці відкрито Свято-Миколаївський храм.[6](рос.). Храм РПЦ розташований у колишньому маєтку Тошковича. До цього будівлю займала лікарня, потім взуттєва фабрика.

У квітні 2014 року в регіоні поширився проросійський сепаратистський рух і в селищі тимчасово укорінились сепаратисти. Звільнення Тошківки українськими військами відбулося 26-27 липня 2014 року.

7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Первомайської міськради і приєднано до Попаснянського району Луганської області[7].

Під час війни на сході України 29 жовтня 2014 року відбувся обстріл селища важкою артилерією з боку Первомайська проросійськими терористами, внаслідок чого снарядом було пошкоджено школу, а навчальний процес у ній тимчасово зупинено[8].

18 листопада 2014 року Тошківку було знову обстріляно збройними формуваннями ЛНР із систем залпового вогню «Град», троє людей загинуло, четверо — важко поранені, серед них — двоє дітей — 5 років і 6 місяців[9].

31 липня 2015-го внаслідок обстрілу терористами Тошківки поранено двоє людей[10].

У вересні 2015 року в Тошківці знесено пам'ятник Леніну[11].

Станом на 21 червня 2022 року під час російсько-української війни 2022 року селище було тимчасово окуповано ЗС РФ.[12]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 5108 осіб, з них 83,05 % зазначили рідною українську мову; 16,39 % — російську, а 0,56 % — іншу[13].

Економіка[ред. | ред. код]

На території населеного пункту працює шахта «Тошківська», яка підпорядковується ДКХ «Первомайськвугілля». Шахту було введено в експлуатацію в 1932 році, а станом на 1 січня 2011 року її промислові запаси складали 30,2 млн тонн вугілля[14].[15](рос.)

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Функціонують 2 загальноосвітні школи, лікарня та 2 клуби.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Тошківці знаходяться 2 пам'ятники радянським воїнам, які загинули під час Другої світової війни.[4] (рос.)

Постаті[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року, Київ-2018 (pdf)
  2. Природно-заповідний фонд Луганської області [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
  3. а б Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  4. а б История Городов и Сёл. Тошковка(рос.)
  5. В Светличном отремонтировали разрушенную «Градами» боевиков насосную станцию
  6. Официальный сайт Северодонецкой епархии
  7. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
  8. Терористи «ЛНР» прямим попаданням снаряду зруйнували школу в Тошківці — Г.Москаль
  9. Москаль: Терористи обстріляли з «Градів» селище Тошківка на Луганщині. Серед поранених є діти
  10. Бойовики обстріляли селище на Луганщині: поранено юнака і бабусю
  11. У прифронтовому селищі Тошківка обезголовили і звалили пам'ятник Леніну
  12. На Луганщині російські війська захопили селище Тошківка – голова РВА. www-radiosvoboda-org.cdn.ampproject.org. Процитовано 23 червня 2022. 
  13. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  14. Офіційний вебсайт ДКХ «Первомайськвугілля». Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. 
  15. Шахта «Тошковская» на MiningWiki

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топонимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]