Перемишлянський повіт (ЗУНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перемишлянський повіт
Місто Перемишляни
Найбільше місто Перемишляни
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Тернопільське воєводство
Гміни 9 сільських і 2 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 89 900 (1931)
 - густота 97
Площа
 - повна 927 км²
Дата заснування 1867
POL powiat przemyślański map.svg

Перемишлянський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, після її анексії Польщею — у складі Тернопільського воєводства Другої Польської республіки (пол. Powiat przemyślański) у 19211939 роках та СРСР (1939—1940). Сучасний Перемишлянський район Львівської області.

Адміністративний центр — містечко Перемишляни. Його населення становило 4 206 мешканців.

Географія[ред. | ред. код]

Територія становила 925 км², населення — 70 599 (1921).

Повіт знаходився на північному заході воєводства. Межував зі Львівським воєводством на заході, зі Станіславським — на півдні та повітами Тернопільського воєводства: Кам'янським — на півночі, Золочівським — на сході, Бережанським — на південному сході.

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

У складі Тернопільського воєводства[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Перемишлянський повіт

1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги[1].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Глиняни — місто з 1934 р.
  2. містечко Перемишляни — місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

  • 1920—1927 рр. — 65
  • 1927—1934 рр. — 66
  • 1934—1939 рр. — 9
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Ґліняни Замосцє, ЗенювКшивіцеПолюхув ВєлькіПшеґноювРозвожаниСловіта, Якторув 8
2 Ґміна Добжаніца БжуховіцеВойцєховіце, ДобжаніцаЖендовіце, КожеліцеОсталовіцеТучне 7
3 Ґміна Дунаюв БялеВісньовчик, ДунаювНовосюлкаПлєнікувПолюхув Мали, Цємєжиньце 7
4 Ґміна Задвуже Задвуже, Ляшкі КрулєвскєПолоніцеПолтев 4
5 Ґміна Куровіце АльфредувкаВижняни, КуровіцеПеченяСоловаТуркоцін 6
6 Ґміна Погорильце ГаначувГаначувкаЛагодув (частина), ПодгайчикіПогорильцеСтаніміж, Унтервальден 7
7 Ґміна Пшемисляни БоршівБрикунВовківВиписки, КороснеЛагодів (частина), ЛаданціЛипівці, Лоні, Майдан Ліповєцкі, МерещівПлетеничіПнятинСівороґі (з 01.01.1927), УнювУшковіцеЧуперносув 16
8 Ґміна Свіж КимирКопаньНеділиськаСвірж, Глібовичі Свірзькі 5
9 Ґміна Янчин БачівБілкаБолотняДусанівКостенівПодусільнаПодусів, Янчин 8

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту[2].

У 1939 році в повіті проживало 98 800 мешканців (60 975 українців-грекокатоликів — 61,71 %, 19 555 українців-латинників — 19,79 %, 8 170 поляків — 8,27 %, 1 640 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,66 %, 7 125 євреїв — 7,21 % і 1 335 німців та інших національностей — 1,35 %)[3].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 908 населення ніби-то було аж 52 269 (58,14 %) поляків при 32 777 (36,46 %) українців, 4 445 (5,0 %) євреїв і 367 (0,41 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

СРСР[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області[4].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Глинянський, Перемишлянський і Дунаєвський райони.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]