Перемишлянський повіт (ЗУНР)
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2017) |
| Округ | Бережанський (до 1867) |
| Коронний край | .svg){kind=small} Королівство Галичини та ВолодимиріїТернопільське воєводство Львівська область |
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина.svg){kind=small} УНР СРСР
|
| Центр | Перемишляни |
| Створений | 1867 |
| Площа | 932,7 км² (1880) |
| Населення | 61 991 (1880) |
| |
| Найбільші міста | Перемишляни, Глиняни |
Перемишлянський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Польщі та СРСР. Адміністративний центр — містечко Перемишляни. Його населення становило 4 206 мешканців.
Сучасний Перемишлянський район Львівської області.
Територія становила 925 км², населення — 70 599 (1921).
Повіт межував зі Львівським і Бібрським повітами на заході, з Рогатинським — на півдні, Кам'янським — на півночі, Золочівським — на сході, Бережанським — на південному сході.
Утворений у 1867 р. під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року.
У 1880 р. повіт поділявся на 69 кадастральних гмін, до складу повіту входило 72 поселення і 64 фільварки. За переписом 1880 р. в повіті були 61 991 мешканець, серед них: 38 289 греко-католиків, 14 740 римо-католиків, 12 489 юдеїв і 1289 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 45031 особа, польською — 13041, німецькою — 3803, іншими — 7. Територія повіту поділялась між двома судовими повітами (Перемишлянський і Глинянський).[1]
Повітовим комісаром був адвокат д-р Франц Свістель, після нього — суддя д-р Володимир Пежанський. Делегатом до УНРади був обраний о.Степан Височанський, парох у Перегноєві (УНДП).[2]
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
 | Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
| Перемишлянський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat przemyślański | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
| Країна |  Польща
| ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Перемишляни | ||||||||||
| Населення: | 89 900 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 927 | ||||||||||
| Густота: | 97
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги[3].
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
- містечко Глиняни — місто з 1934 р.
- містечко Перемишляни — місто з 1934 р.
Кількість:
- 1920—1927 рр. — 65
- 1927—1934 рр. — 66
- 1934—1939 рр. — 9
| Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
|---|---|---|---|
| 1 | Ґміна Ґліняни | Замосцє, Зенюв, Кшивіце, Полюхув Вєлькі, Пшеґноюв, Розвожани, Словіта, Якторув | 8 |
| 2 | Ґміна Добжаніца | Бжуховіце, Войцєховіце, Добжаніца, Жендовіце, Кожеліце, Осталовіце, Тучне | 7 |
| 3 | Ґміна Дунаюв | Бяле, Вісньовчик, Дунаюв, Новосюлка, Плєнікув, Полюхув Мали, Цємєжиньце | 7 |
| 4 | Ґміна Задвуже | Задвуже, Ляшкі Крулєвскє, Полоніце, Полтев | 4 |
| 5 | Ґміна Куровіце | Альфредувка, Вижняни, Куровиці, Печеня, Солова, Туркоцін | 6 |
| 6 | Ґміна Погорильце | Ганачув, Ганачувка, Лагодув (частина), Подгайчикі, Погорильце, Станіміж, Унтервальден | 7 |
| 7 | Ґміна Пшемисляни | Боршів, Брикун, Вовків, Виписки, Коросне, Лагодів (частина), Ладанці, Липівці, Лоні, Майдан Ліповєцкі, Мерещів, Плетеничі, Пнятин, Сівороґі, Унюв, Ушковіце, Чуперносув | 16 |
| 8 | Ґміна Свіж | Кимир, Копань, Неділиська, Свірж, Глібовичі Свірзькі | 5 |
| 9 | Ґміна Янчин | Бачів, Білка, Болотня, Дусанів, Костенів, Подусільна, Подусів, Янчин | 8 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту[4].
У 1939 році в повіті проживало 98 800 мешканців (60 975 українців-грекокатоликів — 61,71 %, 19 555 українців-латинників — 19,79 %, 8 170 поляків — 8,27 %, 1 640 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,66 %, 7 125 євреїв — 7,21 % і 1 335 німців та інших національностей — 1,35 %)[5].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 908 населення ніби-то було аж 52 269 (58,14 %) поляків при 32 777 (36,46 %) українців, 4 445 (5,0 %) євреїв і 367 (0,41 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області[6].
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Глинянський, Перемишлянський і Дунаєвський райони.
- ↑ Przemyślański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 170. (пол.)
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem. (пол.)
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 58-59
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
Адміністративний центр: Тарнопіль | ||
 | ||