Печенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Печенія
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Золочівський район
Громада Куровицька сільська рада
Код КОАТУУ 4621883902
Основні дані
Населення 142
Площа 1,293 км²
Густота населення 109,82 осіб/км²
Поштовий індекс 80725[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°46′39″ пн. ш. 24°22′10″ сх. д. / 49.77750° пн. ш. 24.36944° сх. д. / 49.77750; 24.36944Координати: 49°46′39″ пн. ш. 24°22′10″ сх. д. / 49.77750° пн. ш. 24.36944° сх. д. / 49.77750; 24.36944
Середня висота
над рівнем моря
249 м
Місцева влада
Адреса ради 80725, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Куровичі, тел. 53-3-41
Карта
Печенія. Карта розташування: Україна
Печенія
Печенія
Печенія. Карта розташування: Львівська область
Печенія
Печенія
Мапа

Печені́я — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 142 особи. Орган місцевого самоврядування — Куровицька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

  • Зустрічається варіант назви села як Печеніги[2]
  • Село розташоване біля «гостинця» Львів — Заліщики.
  • 1871 року село мало 541 мешканця.

Боротьба ОУН-УПА[ред. | ред. код]

МЕРТВІ СОРОМУ НЕ ЗНАЮТЬ (Звіт)

Ніччю з 29 на 30 березня 1947 р. чотирьох українських повстанців закватирували в с. Печенія. О год. 8-ій ранком большевики трьома перстенями обступили село. Повстанці, зорієнтувавшися в ситуації, рішили прорватися до недалекого лісу. Криючись між будинками, дійшли до большевицької застави. Та град ворожих куль змусив їх до відступу і вони подаються на другий кінець села. Там натрапили на ворожу стійку. Від ворожих куль повалився на землю тяжко ранений стр. М. Ще крикнув: “Пращайте друзі!” – і дострілився з пістолі. Повстанці посіяли по большевику і вбили його. Стр. З. кинувся вперід, просто на большевицьку заставу. Большевицький кулемет затявся, стр. З. пустив в той напрям одну серію з автомата і один большевик повалився на землю. Стрілець біг дальше до ліса. За ним знова посипався град куль, від яких він став ранений. Та до ліса добився, а потім останками сил дійшов до сусідного села. Тимчасом К. і Л. завернули назад в село. Тут зайшли до пивниці в мурованім будинку. Та їх завважило двох большевицьких старшин і кинулися за ними. Зайшли до пивниці та згинули від повстанських куль. Це були капітан і лейтенант військ МВД. Повстанці вискочили на стрих. Большевики, втративши обох командирів, кинулися гурмою здобувати хату. Та цільні стріли і гранати обох повстанців повідганяли їх від хати. Большевики по першому наступі дістали страх, відступили за сусідні хати і з-за вуглів почали стріляти. До сусідньої хати зайшли три большевики і почали звідтіля стріляти. Цільна серія з автомата стрільця К. повалила всіх трьох. Большевики з віддалі почали таку канонаду, як би йшов бій між двома сотнями. Та повстанці тепер мовчали та слідкували за рухами ворога. Большевики знова пішли в наступ. Та дві гранати і дві довгі серії з автоматів завернули большевиків, які повтікали та скрилися за хати. Почався третій наступ. Стрілець Л. крикнув: “За що ви боретеся?!” - “За Сталіна” – крикнули большевики. “І за голод і торбу!” – додав стр. К. “А ви за что воюєтє?!” – питали большевики. – “За Самостійну Україну!” – повстанська відповідь і останні серії посіялись по большевиках. Большевики знова втекли. За хвилину зі стриху понеслось бадьоре “Ще не вмерла Україна…” і все на мить втихло. Повстанці крикнули: “Пращай Україно! Пращайте друзі!” – гримнули два стріли з пістолі і затихло… “Бандьори пострілялись” – крикнули большевики і тепер відважно кинулись до хати. Попереду біг сєржант, який видно хотів медаля “за отвагу”. Та перечислився. Два рази стрілив стрілець Л. – і закінчив своє молодече життя. Стрілець К. ще ждав. Як тільки сєржант показався на драбині, що вела на стрих, гримнуло три стріли. Два дістав сєржант в голову, а третім дострілився стр. К., щоб не попасти живим в руки ворога. У висліді бою, що його звели оба повстанці, вбитих 24 сталінських бандитів, між ними капітан, лейтенант і двох сєржантів, та кільканадцять ранених, яких 6 важко ранених померло по дорозі до району. Бій цей звели оба повстанці з 4-ма сотнями большевиків. Тіла обох повстанців забрали большевики зі собою і тільки казали: “От герої – їх двох, а наших стільки впало. А що було б, коли б їх було двадцять? Тоді ми всі подохли б!”…https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/NS_Tom_13_Voienna_okruha_UPA_Buh_1943-1952_kn2.pdf

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район
  2. Zofia Trawicka. Kuropatnicki Hieronim (jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.- Tom XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)


Посилання[ред. | ред. код]