Перемога (Баришівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Перемога
Церква Різдва Богородиці. 1892 р.
Церква Різдва Богородиці. 1892 р.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Баришівський район
Рада/громада Перемозька сільська рада
Код КОАТУУ 3220286101
Основні дані
Засноване 1400
Населення 1478
Площа 6,73 км²
Густота населення 219,61 осіб/км²
Поштовий індекс 07510
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°29′59″ пн. ш. 31°14′47″ сх. д. / 50.49972° пн. ш. 31.24639° сх. д. / 50.49972; 31.24639Координати: 50°29′59″ пн. ш. 31°14′47″ сх. д. / 50.49972° пн. ш. 31.24639° сх. д. / 50.49972; 31.24639
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Місцева влада
Адреса ради 07510, Київська обл., Баришівський р-н, c.Перемога, вул.Київська,7 , тел. 34-3-42
Карта
Перемога is located in Україна
Перемога
Перемога
Перемога is located in Київська область
Перемога
Перемога

CMNS: Перемога на Вікісховищі

Перемо́га (до 1945 року — Ядлі́вка) — село в Україні, в Баришівському районі Київської області. Населення становить 1478 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Центр Ядлівського козачого куреня. Багато нинішніх мешканців є прямими нащадками місцевих козаків, на що вказують їхні прізвища.

Ще кам'яної доби сягають сліди перебування людей у цих краях.
Північніше Ядлівки у княжу добу було мисливське угіддя боярина Петра з дружини князя Чернігівського. В часи створення Ординського царства на цих землях залишилось лише попелище.

Коли ці землі звільнили від татар, сюди приїхав на полювання козак Ядло, оселився і започаткував нове село. Ядлівку позначено на картах, про неї згадують в описах мандрівники, вона зазначена в держаних переписах.

Ядлівський козацький курінь входив до Баришівської сотні Переяславського полку, про що свідчать архіви полкової канцелярії. Козаки боронили село від татарських набігів, брали участь у козацьких походах.

Перемога. Церква Різдва Богородиці. 1892 рік.
Перемога. Церква Різдва Богородиці. 1892 рік.

Із запровадженням на Лівобережній Україні поділу на намісництва територія Переяславського полку була поділена між повітами Київського намісництва, причому 8 з 18 його сотень були розформовані між різними повітами. Указом від 9 липня 1783 р. Переяславський полк був реорганізований у регулярний кінний карабінерний полк російської армії. Переяславське козацтво ще деякий час продовжувало існувати як стан, проте вже не становило окремої автономної військової одиниці.

Ядлівка потрапила до Козелецького повіту Чернігівської губернії й наприкінці 19 ст. належала до Новобасанської волості. Приблизно 1907 року було утворено Ядлівську волость.[1]

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Перемога, парк Слави
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Перемога, парк Слави

За переписом 1897 року в селі мешкало 3440 осіб, серед них — 1644 чоловіків та 1696 жінок. Православними себе назвали 3419.[2]

До Другої світової війни село носило назву Ядлівка, звідки зокрема походить прізвище власника тутешніх земель Ядловського. З огляду на культ сталінських перемог, понівечене війною село назвали ідеологічним «Перемога».

У 1929 р. в селі було засновано колгосп «Червоний пахар». Першим його головою став Богатирьов Федір. В 1931 році засновано ще дві артілі — «Ленінський шлях» і «Сміла праця». Лише невелика частина селян витримала натиск і залишилася одноосібниками.[3]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932-33 років, вчиненого урядом СРСР, за різними свідченнями і від 800 до 1000 чоловік. У селі живуть онуки і діти загиблих від терору голодом ядлівців.

У селі Церква різдва Богородиці, збудована 1892 року. Вціліла після рукотворної катастрофи, вчиненої в селі сталінськими та гітлерівськими військами 1943.

Будинки та землі села активно скуповуються мешканцями Києва. Значна частка некорінного населення.

Братська могила радянських військовополонених, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Перемога, біля сільської рад
Братська могила радянських військовополонених, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Перемога, біля сільської рад

Жителі[ред.ред. код]

Серед корінних жителів села — козацький рід Красножонів, нащадки козаків Переяславського полку, ймовірно родичі або нащадки козака Федора Красножона, який згадується у списках козаків Баришівської сотні, що проходили присягу 19 січня 1732 року.

Відомі люди[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 года. — C. 206. http://www.knigafund.ru/books/81186
  2. Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 268.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.