Празький саміт НАТО 2002

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саміт НАТО у Празі, листопад 2002 року.

Пра́зький са́міт НА́ТО 2002 ро́ку, або 16-й саміт НАТО — саміт НАТО, що пройшов 21-22 листопада 2002 року у столиці Чехії Празі.

Саміт Північноатлантичного альянсу 2002 року у Празі став першим самітом НАТО, що пройшов у країні-колишньому членові іншого військового союзу, Організації Варшавського договору (ОВД), та, одночасно, першим самітом альянсу, що пройшов після терористичного нападу на США 11 вересня 2001 року.

Крім того, у Празі відбулась зустріч Ради НАТО-Росія та Комісії НАТО-Україна (КУН, англ. NATO-Ukraine Commission) на рівні міністрів закордонних справ і Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП, англ. Euro-Atlantic Partnership Council, фр. Conseil de partenariat euro-atlantique).

Результати саміту[ред.ред. код]

Під час саміту Північноатлантичного альянсу у Празі 21 листопада 2002 року країни-члени НАТО прийняли «Декларацію Празького саміту", в якій містяться основні положення саміту:

Держави-члени Північноатлантичного альянсу також прийняли «Заяву щодо Іраку», в котрій висловилися на підтримку резолюції № 1441[en] Ради Безпеки ООН (яка дала Іраку 30 днів на остаточне виконання попередніх резолюцій ООН, зокрема, представлення доказів щодо знищення запасів зброї масового ураження і допущення інспекторів ООН до всіх об'єктів на території Іраку), і закликали Ірак до «негайного і беззастережного прийняття цієї резолюції і всіх попередніх резолюцій[pl] Ради Безпеки ООН»[3].
Див. також: Друга війна у Перській затоці

Під час свого засідання Рада євроатлантичного партнерства прийняла «План дій партнерства по боротьбі з тероризмом»[4].

Празький саміт НАТО та Україна[ред.ред. код]

У «Декларації Празького саміту» пункт 9 присвячено виключно відносинам з Україною. У ньому, зокрема, сказано:

Ми залишаємося відданими розвитку міцних відносин між Україною та НАТО відповідно до положень Хартії про Особливе партнерство. Ми взяли до уваги прагнення України слідувати курсом цілковитої євроатлантичної інтеграції та закликаємо Україну втілювати усі необхідні для цього реформи, щоб досягти цієї мети, це, зокрема, стосується вдосконалення системи контролю над експортом. Новий План дій, який ми укладемо з Україною, є важливим кроком у цьому напрямі; у документі визначені політичні, економічні, військові та інші галузіи реформ, у яких Україна зобов'язується просуватися вперед і у яких НАТО продовжуватиме надати підтримку. Щоб гарантувати стабільний прогрес щодо поглиблення та зміцнення наших відносин, Україна має довести непохитну відданість цінностям, які поділяються країнами євроатлантичної спільноти.[1]

У рамках саміту під час засідання Комісії НАТО-Україна прийнято «План дій НАТО-Україна»[5], в якому, зокрема, сказано:

Метою цього Плану дій є чітке визначення стратегічних цілей і пріоритетів України для досягнення її мети в напрямку повної інтеграції у євроатлантичні структури безпеки і для створення стратегічних рамок для існуючого і майбутнього співробітництва Україна-НАТО відповідно до Хартії.[6][7]

Крім «Плану дій НАТО-Україна» на засіданні Комісії НАТО-Україна також прийнято «Цільовий план Україна-НАТО (ЦП) на 2003 рік». Обидва плани ухвалені на рівні міністрів закордонних справ[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]