Природні заповідники України
Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони довкілля, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, які належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідники — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.
Прибережна акваторія Азовського моря оголошена гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський». Площа заказника — 13 тисяч 115 гектарів уздовж морського узбережжя від Бердянського і до Приазовського району.
На території України налічується 20 природних заповідників.
Одним з найстаріших на території України є Кримський природний заповідник. Початком заповідання території, що входить нині до його складу, вважається створення 1913 року «Заказника імператорських полювань». Після встановлення в Криму влади Рад, 30 липня 1923 року Декретом Ради Народних Комісарів РРФСР на місці царського заповідника було створено заповідник площею понад 16 тисяч га. Наразі Кримський заповідник є найбільшим природним заповідником України, загальна площа заповідника (разом з територією філії «Лебедячі острови») становить 44 175 га.
Найменший за площею заповідник України — Мис Мартьян. Заснований 1973 року. Площа заповідника — 240 га (в тому числі й прилегла до мису акваторія Чорного моря).
Загалом, площа території природних заповідників України становить 1 916,6 км².
З 19 природних заповідників у зоні мішаних лісів знаходяться 4 (Поліський, Рівненський, Древлянський, Черемський), у лісостеповій зоні — 3 (Розточчя, Медобори, Канівський), у степовій зоні — 7 (Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опуцький, Український степовий, Єланецький степ, Михайлівська цілина), у Карпатах — 1 (Ґорґани), у Кримських горах — 4 (Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський).
Нижче представлений список природних заповідників на теренах України.
- Паламарчук М. М. Географія України: Підручник для серед. шк. — 2-ге вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. ISBN 5-330-01950-8
- Еталони живої природи. Давидок В. П. та ін. — К.: «Курс», 1993. — 28 с.
- Заповідник природний [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Атлас об'єктів природно-заповідного фонду України
- Закон України «Про природно-заповідний фонд України [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]» м. Київ, 16 червня 1992 р., № 2456-XII
- ↑ біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки україни. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 29 вересня 2012.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Івано-Франківська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б Офіційний сайт заповідника «ПЗ Древлянський». Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Миколаївська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б в г д е Природно-заповідний фонд України → Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Казантипський природний заповідник». Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Черкаська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Ка́нівський приро́дний запові́дник». Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Карадазький природний заповідник Національної академії наук України». Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Луганська область. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Луганський природний заповідник Національної академії наук України». Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Тернопільська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Опукський природний заповідник». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Житомирська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Офіційний сайт заповідника «Поліський природний заповідник». Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Львівська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б Офіційний сайт заповідника «Рівненський природний заповідник». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Рівненська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Донецька область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Запорізька область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Природно-заповідний фонд України → Волинська область. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 13 червня 2018.