Федерація Родезії та Ньясаленду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Federation of Rhodesia and Nyasaland
Федерація Родезії та Ньясаленду
1953 – 1963
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
God Save the Queen
Розташування Родезії та Ньясаленду
Федерація Родезії та Ньясаленду
Столиця Салісбері
Мови англійська
Форма правління Конституційна монархія
монарх
 - 1953–1963 Єлизавета II
Генерал-губернатор
 - 1953–1957 Lord Llewellin
 - 1957–1963 The Earl of Dalhousie
 - 1963 Sir Humphrey Gibbs[en]
прем'єр-міністр
 - 1953–1956 Sir Godfrey Huggins
 - 1956–1963 Sir Roy Welensky[en]
Історія
 - Засновано 1 серпня 1953
 - Ліквідовано 31 грудня 1963
Валюта Фунт Родезії та Ньясаленду
Попередник
Наступник
Flag of Northern Rhodesia (1939–1964).svg Північна Родезія
Flag of Southern Rhodesia (1924–1964).svg Південна Родезія
Flag of Nyasaland (1919–1964).svg Ньясаленд
Північна Родезія Flag of Northern Rhodesia (1939–1964).svg
Південна Родезія Flag of Rhodesia (1964–1968).svg
Ньясаленд Flag of Nyasaland (1919–1964).svg

Федерація Родезії та Ньясаленду (англ. Federation of Rhodesia and Nyasaland), також відома як: Центрально-Африканська Федерація скор. ЦАФ (англ. Central African Federation, скор. CAF) — колишня самоврядна держава, (британський протекторат) на півдні Африки, яка існувала з 1 серпня 1953 по 31 грудня 1963. Федерацію утворено з самоврядної з 1923 року колонії Південна Родезія (суч. Зімбабве) і протекторатів Північна Родезія (суч. Замбія) і Ньясаленд (суч. Малаві). Як володінням британської корони — не бувши ні колонією, ні домініоном, — у ній, як і в домініонах, владу британської корони представляв генерал-губернатор.

Історія держави[ред. | ред. код]

Федерацію створено 1 серпня 1953 як середній шлях між новими незалежними соціалістичними африканськими державами та країнами, в котрих уся влада зосереджувалася в руках білих поселенців (ПАР, Португальська Південно-Західна Африка, Португальська Східна Африка). Хоч задумана як постійне утворення, Федерація розпалася унаслідок нерозв'язних конфліктів між африканськими націоналістами та білою меншістю.

Оскільки наприкінці 1950-х—початку 1960-х років більшість країн світу розглядала відхід від колоніалізму як одну з форм модернізації, — і Сполучене Королівство піддалося подібному тиску як із боку ООН, так і з боку Організації африканської єдності.

Федерація офіційно припинила існування 31 грудня 1963, коли Північна Родезія отримала незалежність від Великої Британії як нова держава Замбія, а Ньясаленд отримав незалежність як нова держава Малаві. Південна Родезія стала спершу незалежною державою під назвою Родезія, наразі — Зімбабве.

Внутрішні суперечності[ред. | ред. код]

Марка Федерації Родезії та Ньясаленду

Ще до створення Федерації було ясно, що Південна Родезія буде домінуючою територією в економічному, виборчому, і військовому відношенні.

Вирішальними факторами як і в створенні, так і в скасуванні Федерації, стала значна різниця між числом африканського і європейського населення, і значна кількість європейців в Південній Родезії, в порівнянні з Північними протекторатами. Це ускладнювалося зростанням кількості європейських поселенців в Південній Родезії (у переважній більшості британських мігрантів), на відміну від Північного протекторату. Від цього значною мірою залежали майбутні події у Федерації.

У 1939 в Південній Родезії мешкало близько 60 000 європейців; незадовго до створення Федерація їх налічувалося приблизно 135 000; до того часу, коли Федерація була скасована їх кількість досягала 223 000. Ньясаленд показав найменший приріст європейського і найбільший проріст африканського населення.

Політичним лідером європейського населення у Федерації був Годфрі Мартін Хаггінс, 1-й віконт Малверн, прем'єр-міністр ЦАФ перші три роки її існування, до цього був протягом 23х років прем'єр-міністром Південної Родезії.