Белітунг
(Перенаправлено з Біллітон)
|
Белітунг індонез. Belitung | ||||
 | ||||
|
2°50′ пд. ш. 107°55′ сх. д. / 2.833° пд. ш. 107.917° сх. д.Координати: 2°50′ пд. ш. 107°55′ сх. д. / 2.833° пд. ш. 107.917° сх. д. | ||||
| Країна |
 Індонезія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Банка-Белітунг[1] | |||
| Тип | острів[1] | |||
| Висота | 34 м | |||
| Площа | 4478 км² | |||
 | ||||
  Белітунг Белітунг (Індонезія) | ||||
 | ||||
 Белітунг у Вікісховищі | ||||
Білліто́н, Белітунг (індонез. Billiton, сучасна — Belitung) — острів Малайського архіпелагу в Індонезії.
Населення — близько 262 тис. осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Площа близько 4850 км². Розташований між Південнокитайським і Яванським морями, на північний захід від острова Калімантан і на схід від острова Банка. Відокремлений протокою Карімата від острова Калімантан і протокою Келаса від острова Банка. Белітунг оточений 135 дрібними островами. Найбільша — гора Танджем, близько 510 м. Ландшафт рівнинний, пересічна висота 60 м, складається з гранітів, сланців. Береги піщані, місцями гранітні масиви[2]. Клімат тропічний, вологий (опадів бл. 3000 мм на рік). Рослинність — вологі вічнозелені тропічні ліси, у центральних областях острова — трав'яні луки.
Історія[ред. | ред. код]
До 1812 року острів належав султану Палембанга, потім перейшов у володіння Великої Британії, за англо-голландською угодою 1824 року переданий Нідерландам. У 1851 році на острові були виявлені великі родовища олов'яних руд, які спочатку розроблялися приватною голландською компанією за участю уряду.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
До 2000 року входив до складу провінції Південна Суматра, потім Белітунг і острів Банка з прилеглими дрібними островами були включені в нову провінцію Бангка-Белітунг. Населення становить 262 357 чоловік (2010), головне місто — Танджунгпандан.
Економіка[ред. | ред. код]
Видобуток олов'яних руд, глини, кремнезему. Рибальство, тропічне землеробство (копра, перець, пальмова олія, кокоси та ін.).
До острова можна потрапити на одному з 4 щоденних 50-хвилинних авіарейсів з Джакарти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ www.thejakartapost.com/news/2011/05/29/the-beauty-belitung.html. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 30 січня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}