1449 в Україні

← 1448 1447 1446 1449 в Україні → 1450 1451 1452
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1449 Список років в Україні

1449 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1449 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1449 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1449 року.

Події

Прапор Кримського ханату

• заснування Кри́мського ха́нства (ханату) (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎), самоназва — Кримський престол (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.

Пам'ятні дати та ювілеї

• 575 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії
• 425 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях.
• 350 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі.
• 325 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 300 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років.
• 275 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року.
• 250 років з часу (1199 рік):

Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства.
• 175 років з часу (1249 рік):

Великий князь київський Олександр Невський в 1449—1263 роках

• • отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року).
• 150 років з часу (1299 рік):
  • перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі.
• 125 років з часу (1324 рік):
  • битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства.

Володіння Короля Казимира. Червоним на карті позначено Королівство Польща, а білим карті позначено Королівство Русь

• 100 років з часу (1349 рік):
  • захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
• 50 років з часу (1399 рік):

Битва на Ворсклі. Лицевий літописний звід

• • 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша.

Міст, установ та організацій

• 550 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава
• 275 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві.
• 125 років з часу (1324 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Володимиру.

Видатних особистостей

Народження

донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)

• 425 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079).
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043). (пом.. 1078).
• 50 років з часу (1324 рік):
  • 31 жовтня — Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства). (пом.. 1444)

Смерті

• 400 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 375 років з часу (1074 рік):

Ікона Феодосія Печерського

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 350 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича".
• 325 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1449) та перемиського (1092—1449) з династії Рюриковичів.
• 250 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1449), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
• 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
• 200 років з часу (1249 рік):
  • смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
• 100 років з часу (1349 рік):
  • смерті Дмитра Дедька — галицького боярина за часів правителів Королівства Русі Юрія ІІ Болеслава і Любарта-Дмитра, воєвода перемишльський, фактичний правитель королівства та лідер його боярсько-олігархічної верхівки.
• 50 років з часу (1399 рік):
  • смерті Андрі́я Ольге́рдовича — литовсько-українського князя з династії Гедиміновичів, князь Псковський, Полоцький та лукомський, старшого сина Великого князя Литовського Ольґерда. (нар.. 1325)