25-та гвардійська механізована дивізія (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
25-та гвардійська механізована дивізія
25 MD ZSU.png
Нарукавний знак бригади
На службі квітень 1942 — 1945
??? — 2002
Країни СРСР СРСР
Україна Україна
Вид Пехота и мотострелки.png загальновійськова
Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип Емблема механізованих військ (2007).png Механізовані війська
Чисельність дивізія
Гарнізон/Штаб  Полтавська область,
м.Лубни
Війни/битви Німецько-радянська війна
Ліквідація аварії на ЧАЕС
Нагороди Радянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Почесні найменування Синельниково-Будапештська

Commons-logo.svg 25-та гвардійська механізована дивізія (Україна) у Вікісховищі

25-та гвардійська механізована Синельниківсько-Будапештська орденів Червоного Прапора, Суворова і Богдана Хмельницького дивізія (25 гв. МД, в/ч 03304) — з'єднання механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних Сил України, що існувало до 2002 року.

У складі РСЧА дивізія брала участь у Другій світовій війні. В 1986 році особовий склад дивізії був залучений до робіт з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Бойовий шлях[ред.ред. код]

Сформована на станції Сонково Калінінської області в період з 24 квітня 1942 р. по 12 липня 1942 року згідно з Директивою ГШКА N орг / 2/783669 від 16.04.1942 р. шляхом перетворення 2-ї гвардійської стрілецької бригади.

У дієвій Армії під час німецько-радянської війни з 14 липня 1942 по 11 травня 1945 року.

11-12 липня 1942 року дивізія відправлена з місця формування на Воронезький фронт і прибула до складу фронту 22 липня 1942.

До 4 серпня 1942 року готувалася до оборони рубежу по східному березі річки Бітюг. У серпні 1942 року брала участь у боях по захопленню плацдармів на річці Дон північніше міста Коротояк, потім в Острогозько-Россошанскій, Воронезько-Касторненскій, Харківської наступальної та оборонної, Донбаської, Нижньодніпровської операціях. У ніч на 26 вересня 1943 року 78-й гвардійський стрілецький полк в районі села Військове форсував Дніпро, захопив і утримав плацдарм, забезпечивши переправу на правий берег основних сил 6-ї армії.

У 1944-1945 роках дивізія брала участь у Кіровоградській, Корсунь-Шевченківської, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській, Будапештській, Братиславська-Брновскій, Празькій наступальній операціях. Брала участь у визволенні міст Харків, Валки, Лозова, Синельникове, Балта, Котовськ, взятті міст Будапешт, Братислава.

Після війни переформована в мотострілецьку дивізію. Дислокувалася в місті Лубни (Київський військовий округ), наприкінці 90-х років розформована.

З грудня 1964 року 25-ї гвардійської мотострілецькій дивізії було присвоєно ім'я радянського героя громадянської війни В.І. Чапаєва і таким чином дивізія стала наступником традицій як 25-ї гвардійської стрілецької дивізії, так і однономерної 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії, яка припинила своє існування в обложеному Севастополі та розформованої в кінці липня 1942 (прапори частин втоплені в Чорному морі).

У післявоєнні роки 25-та гвардійська мотострілецька дивізія була однією з двох іменних дивізій Радянської Армії, названих за іменами командирів (поряд з Панфіловською – 8-ю гвардійською стрілецькою дивізією імені І. В. Панфілова).

Підпорядкування[ред.ред. код]

Структура[ред.ред. код]

Друга світова війна[ред.ред. код]

2001 рік[ред.ред. код]

  • 132-й механізований полк
  • 136 МП.png 136-й механізований полк
  • 426 МП.png 426-й механізований полк
  • 1175 ЗРП.png 1175-й зеніний ракетний полк
  • 1342-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
  • 130-й окремий розвідувальний батальйон
  • 34-й окремий батальйон зв'язку
  • 28-й окремий інженерно-саперний батальйон
  • 451-й окремий батальйон РХБЗ
  • 1090-й окремий батальйон тилового забезпечення
  • 350-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 242-й окремий медичний батальйон

Командири[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • 03.05.1942 — вручено Орден Червоного Прапора
  •  ?. 09.1943 — присвоєно почесне найменування «Синельниківська»
  •  ?. 02.1944 — нагороджена орденом Богдана Хмельницького II ступеня
  •  ?. 04.1945 — присвоєно почесне найменування «Будапештська»
  • 17.05.1945 — нагороджена орденом Суворова II ступеня

Герої дивізії[ред.ред. код]

  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Антонов Костянтин Михайлович — гвардії молодший лейтенант, парторг батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку (відзначився в боях при форсуванні Дніпра).
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Гришко Павло Савич — гвардії лейтенант, командир взводу 81-го гвардійського полку (під Будапештом викликав на себе вогонь артилерії).
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Жазиков Кужабай — гвардії сержант, помічник командира розвідувального взводу 22-ї окремої гвардійської розвідувальної роти.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Завірюха Микола Андрійович — гвардії червоноармієць, стрілець 2 батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Панганіс Ігор Володимирович — гвардії сержант, командир гармати сімдесят третього гвардійського стрілецького полку.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Потьомкін Олексій Миколайович — гвардії майор, командир 78-го гвардійського стрілецького полку.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Прянічніков Микола Іванович — гвардії молодший лейтенант, командир взводу протитанкових рушниць 2 батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg 25 солдатів взводу під командуванням лейтенанта П. М. Широніна.
  • Hero of the Soviet Union medal 1.svg Ярош Отакар — надпоручик (капітан - посмертно), командир 1 роти 1 окремого чехословацького піхотного батальйону. Перший громадянин іноземної держави, якій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Інші відомі воїни дивізії[ред.ред. код]

У 81-му гвардійському стрілецькому полку дивізії, на посаді начальника інженерної служби, служив гвардії старший лейтенант З. Є. Храпіновіч - відомий радянський актор Зиновій Гердт.

Література[ред.ред. код]

  • Синельниковско-Будапештская стрелковая дивизия // Великая Отечественная война 1941—1945. Энциклопедия / под ред. М. М. Козлова. — М.: Советская энциклопедия, 1985. — С. 652. — 500 000 экз.
  • Шафаренко П. М.. На разных фронтах. Записки командира дивизии.. — Москва, 1978.

Посилання[ред.ред. код]