123-тя ракетна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
123-тя гвардійська ракетна бригада
рос. 123-я гвардейская ракетная бригада
123 ОРБр.png
На службі 1 липня 1969—2003
Країна  Радянський Союз →
 Україна
Тип Емблема ракетних військ та артилерії (2007).png Ракетні війська і артилерія
У складі Північне оперативне командування.png Північне оперативне командування
Базування  Сумська область, м.Конотоп
Нагороди Українська гвардія Орден Червоного Прапора
Почесні найменування «Брянська»
«Берлінська»

Commons-logo.svg 123-тя ракетна бригада (Україна) у Вікісховищі

123-тя гвардійська ракетна Брянсько-Берлінська ордена Червоного Прапора бригада (123 гв. РБр, в/ч 67689, А1002) — військове формування ракетних військ Збройних сил України, що існувало у 1992—2003 роках.

Історія[ред. | ред. код]

Бригада була сформована 1 липня 1969 року на базі 132-го гвардійського ракетного полку РВСП в складі трьох ракетних дивізіонів озброєних комплексом «Темп-С» й ввійшла до складу 5-ї загальновійськової армії[1].

На початок 1988 р. всього у РВіА Сухопутних військ існувало 7 ракетних бригад озброєних комплексом 9К76 «Темп-С».

Згідно заключеного в грудні 1987 р. між СРСР і США Договору про ракети середньої і малої дальності у 1988 році, бригада здала всю техніку та ліквідувала її.

В 1988 році 123-тя гв. ракетна бригада Далеко-Східного ВО (с. Новосисоевка, Приморський край) — розформована, а техніку 14 СПУ 9К76 «Темп-С», 5 ТМЗ та 54 ракети в т.ч. 17 навчальних, зданно на бази.

1 лютого 1989 року управління бригади передислоковано в м. Конотоп Сумської області до Київського ВО та увійшло до складу 1-ї гвардійської загальновійськової армії (1 гв. ОА). На озброєння нових дивізіонів взято ракетний комплекс «Точка-У». Після передислокації управління бригади з Приморського краю було змінено й умовне найменування бригади з військової частини 18303 на в/ч 67689, що раніше належало 500-му окремому ракетному дивізіону. Цей дивізіон раніше дислокувався в м. Сміла й входив до складу 41-ї гвардійської танкової дивізії, з якої був виключений згідно директиви командувача Київський військового округу № 15/1/04871 від 8.06.89 р[2].

З 1 вересня 1989 року бригада об'єднала в своєму складі крім 500-го окремого ракетного дивізіону ще 189-й й 642-й окремі ракетні дивізіони зі спільним місцем дислокації — м. Конотоп Сумської області. Раніше всі ці дивізіони були озброєнні РК 9К52 «Луна-М» і входили до складу дивізій округу. Як більшість бригад, що мали на озброєнні ОТРК «Темп-С» і залишившись без нього, вже в новому складі була переозброєна на 9К79 «Точка-У».

У 1991 р ракетна бригада увійшла до складу Збройних Сил України.

У 1999 році 123-тя бригада була визнана кращою в Сухопутних військах Збройних сил України.

20 квітня 2000 року, під час військових навчаннях на Гончарівському полігоні (Чернігівська область) ракета класу «земля-земля», запущена з пускові установки «Точка-У», 123-ї конотопської бригади, зійшла з запланованого курсу, та пролетівши 90 км, влучила у житлову 9-поверхівку у місті Бровари, Київської області. У навчаннях брали участь 300 осіб та понад 70 машин, з яких 50 військовослужбовців і 10 машин (в тому числі дві ОТР 9К79-1 «Точка-У») з 123 РБр[3][4].

30 жовтня 2003 року в ході реформування українських Збройних сил, 123-тя гвардійська ракетна бригада була остаточно розформована. Територія військового містечка, де дислокувалася ракетна бригада, передана міській владі. Будівля гуртожитку, де проживали сім'ї деяких військовослужбовців, також перейшло у власність міста[5].

Структура[ред. | ред. код]

Станом на 1969 рік:

  • 779-й окремий ракетний дивізіон (в/ч 22340);
  • 783-й окремий ракетний дивізіон (в/ч 49962);
  • 784-й окремий ракетний дивізіон;
  • Технічний батальйон.

Станом на 1989 рік:

  • 189-й окремий ракетний дивізіон;
  • 500-й окремий ракетний дивізіон;
  • 642-й окремий ракетний дивізіон;
  • Технічний дивізіон.

Озброєння[ред. | ред. код]

  • 9К76 «Темп-С» (SS-12 «Scaleboard») (1969—1989 рр.)
  • 9К79-1 «Точка-У» (SS-21 «Scarab A») (1989—2003 рр.)
  • 12 Р-145БМ (на 19.11.90)

Командири[ред. | ред. код]

  • гв. полковник Иевлев І. Я. (1969—1977 рр.);
  • гв. полковник Малахов А. (1977—1980 рр.);
  • гв. полковник Супріяновіч Г. Є. (1980—1984 рр.);
  • гв. підполковник Козлов К. Б. (1984—1990 рр.)
  • гв. підполковник Олійник А. В. (1990—1996 рр.);
  • підполковник Корнієнко Д. І. (1996—200? рр.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Феськов В. И., Калашніков К. А., Голіков В. І. {{{Заголовок}}}.
  2. http://41gvtd.ucoz.ua/_ld/0/1__4O.pdf Исторический формуляр 41 гвардейской танковой Корсуньско-Дунайской ордена Суворова ІІ степени дивизии с 10 октября 1941 року по 31 августа 1997 года.
  3. https://fakty.ua/107051-za-nedelyu-do-puska-v-rakete-quot-9k-79-quot-otkazala-sistema-upravleniya-zameniv-neispravnyj-blok-raketu-vse-taki-otpravili-na-start
  4. газета Сегодня № 563 (архів 1998—2006)
  5. Конотоп остался без ракет

Джерела[ред. | ред. код]