Перейти до вмісту

60-та окрема механізована бригада (Україна)

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
60-та окрема механізована бригада
(з 2022)

60-та окрема піхотна бригада
(2022)


60-та окрема механізована бригада
(2015—2022)
Нарукавний знак бригади
Засновано2015
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
Чисельністьбригада
У складі
 3 АК
Гасло«З Богом за Украïну»
Війни/битви
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменуванняІнгулецька
Вебсайт60brigade.army
Командування
командир бригадимайор Дмитро Рогозюк[1]
Знаки розрізнення
Нарукавний знак з 2022 року до січня 2026

60-та окрема механізована Інгулецька бригада (60 ОМБр) — з'єднання механізованих військ у складі 3-го армійського корпусу оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України.[2]

Створена після початку російсько-української війни 2014 року як кадрована військова частина Корпусу резерву. Після російського вторгнення 2022 року відмобілізована. Восени 2022 року підрозділи бригади вели бої на Херсонському напрямку, взимку — поблизу Бахмуту.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території.

Після втручання регулярної російської армії влітку українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська. Після повторного вторгнення російської армії взимку 2015 року у боях за Дебальцеве українські сили були змушені відступити з міста.

Створення

[ред. | ред. код]

У жовтні 2015 року 3 військовослужбовців 60-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву отримали травми в результаті детонації боєкомплекту танка на Новомосковському військовому полігоні у Дніпропетровській області.[3]

Наприкінці лютого 2016 року бригада брала участь у військових навчаннях у Херсонській області. Більшість її військовослужбовців вже пройшли гарт бойовими діями на сході країни. У ході навчань, серед іншого, вони опановували оновлені артилерійські системи.[4][5]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

1 квітня 2022 року стало відомо, що військовослужбовці 60 ОПБр звільнили від російських окупантів 11 населених пунктів у Херсонській області. Бригада діяла в складі Угруповання військ «Південь».[6]

11 липня 2022 року 60 ОПБр звільнила село Іванівку Херсонської області.[7]

24 серпня 2022 року бригаді присвоєно почесне найменування «Інгулецька».[8][9][10]

8 вересня 2022 року Володимир Зеленський відмітив заслуги бригади на півдні України.[11]

6 грудня 2022 року Президент України вручив бригаді бойовий прапор.[12]

Взимку та навесні 2023 року 60-та механізована бригада перебувала на захисті Бахмуту.[13]

На січень 2024 року бригада виконувала завдання на Куп'янському напрямку.[14]

З березня 2024 року бригада тримала оборону на Лиманському напрямку.[15]

10 січня 2025 року начальник відділення комунікацій бригади сказав, що ситуація на Лиманському напрямку залишається напруженою вже близько місяця, росіяни комбінували механізовані та піхотні штурми. Росіяни намагалися форсувати річку Жеребець, де були так звані дамби, і була можливість пересуватися пішки і технікою.[16][17]

На 2025 рік перебувала у складі 3-го армійського корпусу.[2]

Структура

[ред. | ред. код]

Оснащення

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 606/2022 від 24 серпня 2022 року бригаді присвоєно почесне найменування «Інгулецька».[8]

26 лютого 2025 року бригада була відзначена Президентом України почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[32]

Символіка

[ред. | ред. код]

Нарукавний знак бригади має в зеленому полі щита зображення золотого лева з блакитним значком на золотому списі, що відтворює головну фігуру з герба Самарської паланки середини XVIII століття, оскільки бригада базується в м. Самар Дніпропетровської області[33].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За мужність та відвагу - Інформаційно-аналітичний тижневик "Пульс", випуск 41 (900) 08.10.2025 (PDF). с. 4.
  2. 1 2 60 окрема механізована Інгулецька бригада. 60brigade.army. Процитовано 18 липня 2025.
  3. Троє військових поранені через вибух танка в Дніпропетровській області (відео). LB.ua. 4 жовтня 2015. Процитовано 3 серпня 2023.
  4. НА ХЕРСОНЩИНЕ НОВЫЕ ВОЕННЫЕ УЧЕНИЯ. gromada.ks.ua. 26 лютого 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.(рос.)
  5. В Херсонской области начались масштабные военные учения. tavriya.ks.ua. Таврійські вісті. 27 лютого 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ЗСУ звільнили від російських окупантів 11 населених пунктів у Херсонській області. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  7. 60-та окрема піхотна бригада повідомляє про звільнення села Іванівка на Херсонщині.
  8. 1 2 Указ Президента України № 606/2022 від 24 серпня 2022 року «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Сухопутних військ Збройних Сил України»
  9. Безручка, Довбуша, Залізна, Степова: шість військових частин отримали почесні найменування. novynarnia.com (укр.). 28 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2023.
  10. Залізна, Інгулецька та Степова — президент присвоїв почесні найменування бригадам ЗСУ. 30 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2023.
  11. “Маємо хороші новини з Харківщини”: Зеленський сказав слова подяки п’ятьом бригадам. novynarnia.com (укр.). 7 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  12. З нагоди Дня ЗСУ Глава держави присвоїв звання Героя України, вручив бойові прапори, почесні найменування та стрічки почесної відзнаки Президента
  13. КРЮЧКОВ, Олександр (20 липня 2023). «Я сьогодні в тирі був, там нас стріляли…». Урядовий Кур’єр. Процитовано 27 липня 2023.
  14. Танкісти 60 ОМБр працюють впритул до позицій ворога | Танкісти 60 окремої механізованої Інгулецької бригади виконали бойову роботу, наблизившись впритул до позицій ворога на Куп'янському напрямку…. | By 60 окрема механізована Інгулецька бригадаFacebook (укр.), процитовано 29 травня 2024
  15. Днями 60 ОМБр відбила масштабну атаку ворога на Лиманському напрямку, яка здійснювалася у три хвилі. росіяни задіяли танки, бмп, живу силу та навіть... | By 60 окрема механізована Інгулецька бригадаFacebook (укр.), процитовано 29 травня 2024
  16. Окупанти не жаліють піхоту, і не вивозять поранених: 60 ОМБр про Лиманський напрямок. Еспресо TV. 10 січня 2025. Архів оригіналу за 10 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
  17. Відпрацювання танкістів 60 омбр по окупантах. ТСН. 4 січня 2025. Архів оригіналу за 14 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  18. «Міць»: підрозділ ССО Азов Харків поповнився рекрутами та увійшов до складу бригади ЗСУ
  19. Розвідник - Lobby X.
  20. 1 2 3 Воїни 60-ї Інгулецької бригади захопили ворожий Т-80БВМ. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 квітня 2025.
  21. Бійці РУБпАК і прикордонники знищили російський комплекс «Муром-П»
  22. «Fatum» змінив прописку: з протитанкового підрозділу 3 ОШБр — до батальйону безпілотних систем 60 ОМБр
  23. НРК із написом «Бабуся, сідай!» вивіз 77-річну жінку з-під обстрілів на Донеччині (ВІДЕО)
  24. 60 окрема механізована Інгулецька бригада. Архів оригіналу за 13 січня 2025. Процитовано 13 січня 2025.
  25. Ультрас з Вінниці Дмитро Рогозюк став командиром 60 Інгулецької бригади.
  26. Указ Президента України № 149/2025 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"». Офіційне інтернет-представництво Президента України. 26 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  27. Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. Харків: Фоліо, 2025. — С. 210. ISBN 978-617-8550-52-3.

Джерела

[ред. | ред. код]

Довідки

[ред. | ред. код]

Новини

[ред. | ред. код]