Марков Василь Сергійович

Марков Василь Сергійович
Народився	1905 Менший Колодезь, Єлецький повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер	2 червня 1978(1978-06-02) Москва, СРСР, Російська СФРР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська республіка  РРФСР  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Ленінградський комуністичний університет імені Г. О. Зинов'єваd (1929)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС (1961) і ЦК КПУ (1956)
Посада	депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради УРСР
Партія	РКП(б)
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»

Васи́ль Сергі́йович Ма́рков (1905, Менший Колодезь, Єлецький повіт^d, Орловська губернія, Російська імперія — 2 червня 1978(1978-06-02), Москва, СРСР, Російська СФРР) — український компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань (1941–1962), депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Член Ревізійної Комісії КП(б)У (1938–1940). Член ЦК КП(б)У (1940–1956). Член ЦК КПРС (1956–1961).

Біографія

Народився 1905(1905) року в родині селянина в селі Меньшой Колодезь, тепер Єлецький район, Липецька область, Росія. У 1914–1917 роках навчався у сільській школі, працював підпаском пастуха суспільного стада у селі Менший Колодязь. У жовтні 1917 — листопаді 1919 року — кур'єр Сергіївського волосного ревкому Орловської губернії. У листопаді 1919 — березні 1922 року — кур'єр, діловод Сватівського волосного продовольчого інспектора райпродкому № 4 Куп'янського повіту Харківської губернії. У 1920 році вступив до комсомолу і став кандидатом в члени РКП(б).

У березні — серпні 1922 року — відповідальний секретар Макіївського волосного партійного осередку Куп'янського повіту Харківської губернії. У серпні — грудні 1922 року — курсант радянської партійної школи у місті Вовчанську Харківської губернії. У грудні 1922 — червні 1924 року — відповідальний секретар районного партійного осередку у селах Вільшанське і Покровське Куп'янського округу.

Член РКП(б) з лютого 1923 року.

У липні — листопаді 1924 року — завідувач млина споживспілки у селі Покровське Куп'янського округу. У листопаді 1924 — вересні 1925 року — завідувач організаційного відділу, завідувач Куп'янського окружного сільбуду. У вересні 1925 — серпні 1926 року — відповідальний інструктор Куп'янського окружного комітету КП(б)У.

У серпні 1926 — травні 1929 року — студент Ленінградського комуністичного університету.

У травні — жовтні 1929 року — завідувач навчальної частини Українського педагогічного технікуму в місті Грайвороні Бєлгородського округу. У жовтні 1929 — березні 1930 року — заступник завідувача Бєлгородського окружного відділу народної освіти.

У березні — серпні 1930 року — червоноармієць Московської пролетарської дивізії у місті Москві.

У серпні — грудні 1930 року — вчитель Бєлгородського педагогічного технікуму. У грудні 1930 — червні 1932 року — завідувач навчальної частини, завідувач Бєлгородської радянської партійної школи. У червні — серпні 1932 року — завідувач Єлецької радянської партійної школи Центрально-Чорноземної області РРФСР. У серпні 1932 — січні 1934 року — завідувач Тамбовської радянської партійної школи.

У січні 1934 — березні 1938 року — начальник політичного відділу Дашівського цукрорадгоспу Вінницької області.

У березні — червні 1938 року — 3-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Полтавській області. У червні 1938 — лютому 1939 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У. У лютому 1939 — жовтні 1941 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

Учасник Другої світової війни, з жовтня 1941 по лютий 1942 року був начальником Оперативної групи Військової ради 12-ї армії Південного фронту. У лютому 1942 — вересні 1943 року — в резерві ЦК КП(б)У і ЦК ВКП(б).

У вересні 1943 — 23 травня 1945 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У. У травні — жовтні 1945 року — начальник Управління в справах сільського і колгоспного будівництва при Раді Народних Комісарів Української РСР. 11 жовтня 1945 — 9 травня 1950 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

У травні 1950 — травні 1951 року — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б). У травні — серпні 1951 року — інспектор ЦК КПУ.

У вересні 1951 — березні 1953 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КП(б)У. У березні — червні 1953 року — в резерві ЦК КПУ, в червні — вересні 1953 року — інспектор ЦК КПУ.

У вересні 1953 — липні 1955 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КПУ. У червні 1955 — січні 1960 року — 1-й секретар Орловського обласного комітету КПРС.

У січні 1960 — січні 1968 року — член Комітету партійного контролю (Партійної комісії) при ЦК КПРС.

З січня 1968 року — на пенсії у Москві. Помер 2 червня 1978 року в Москві, похований на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди

• два ордени Леніна (7.02.1939, 23.01.1948)
• орден Трудового Червоного Прапора (19.02.1955)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1945)
• медалі

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. — М., 1959. (рос.)
• Марков Василь Сергійович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 55.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 60.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР] : газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
• Марков Василий Сергеевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза. 1898–1991. (рос.)