Координати: 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 46.61472; 32.72806

Олешки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олешки
Герб Олешків
Центральна площа міста (2007)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район Херсонський район
Тер. громада Олешківська міська громада
Засноване 1711 як Олешківська Січ.
Колишня назва Цюрупинськ
Статус міста від 1854 року
Населення 24 520 (01.01.2020)[1]
 - повне 24 520 (01.01.2020)[1]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 60,5 км²
Густота населення 405 осіб/км²
Поштові індекси 75100-75108
Телефонний код +380-5542
Координати 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 46.61472; 32.72806
Висота над рівнем моря м
Водойма річки: Чайка, Дніпро, Конка
День міста 9 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Олешки
До обл./респ. центру
 - фізична 4 км
 - залізницею 12 км
 - автошляхами 18 км
До Києва
 - фізична 462 км
 - залізницею 672 км
 - автошляхами 567 км
Міська влада
Рада Олешківська міська рада
Адреса 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 30
Вебсторінка Олешківська міськрада

CMNS: Олешки у Вікісховищі

Мапа
Олешки. Карта розташування: Україна
Олешки
Олешки
Олешки. Карта розташування: Херсонська область
Олешки
Олешки
Мапа

Оле́шки (у 1928—1956 роках — Цюрупинське [селище]; 1956—2016 — Цюрупинськ) — місто в Україні, центр Олешківської міської громади Херсонського району Херсонської області, колишній центр Олешківського району. Населення становить 24,5 тисяч осіб (2020 р.). Місто лежить на річці Конці, а неподалік лежать Олешківські піски.

Історія

У 17111728 роках в урочищі Олешки розташовувалась Олешківська Січ.

Тож 1711 рік і можна вважати датою заснування поселення Олешки[джерело?].

З 1802 до 1920 року Олешки були центром Дніпровського повіту Таврійської губернії.

26 липня 1893 року затверджено герб міста Олешки: на блакитному тлі срібна запорозька галера зі згорнутими вітрилами; у вільному куті щита герб Таврійської губернії.[2]

У 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинське на честь радянського діяча Олександра Цюрупи[3].

В часі німецької окупації було центром Олешківської округи.

19 травня 2016 року в рамках виконання закону про декомунізацію місту повернено назву Олешки[4].

Географія

Річка Конка поблизу Олешків

Олешки розташовані на півдні України, за 4 км від Херсона. Місто має Т-подібну форму. Із заходу на схід простягається на 4 км, з півночі на південь — на 9 км, по периметру — 29 км. Середня висота над рівнем моря — 9 м. Площа становить 60 км².

Природа

На схід від міста розташовані Олешківські піски — друга за розмірами пустеля Європи, навколо яких зеленіє 45 тис. га соснового лісу, багатого на дичину та гриби. Екологічно чисте та безпечне навколишнє середовище забезпечує хвойний ліс, який очищає та збагачує киснем повітря, а наявність річок, озер та плавнів створює хороший мікроклімат.

Гідрографія

На західній стороні від міста з річки Конки витікає річка Перебійна. Через північну частину міста тече річка Чайка.

Природні ресурси

Олешківські піски

Природно-ресурсний потенціал міста становлять ліс, підземні поклади прісної води та пісок. На під'їзді до міста розташоване йодове озеро з лікувальними властивостями. Важливим рекреаційним і туристичним ресурсом є Національний природний парк "Олешківські піски", центральний офіс розміщений в Олешках, а широко відома напівпустеля — поблизу с. Раденськ Олешківського району.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.9 °C (73.2 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (28.9 °F).[5]


Клімат Олешків
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15 18,6 22,1 32 37,7 39,5 40,5 40,7 33,3 32 21,8 16,5 40,7
Середній максимум, °C 1,4 2,3 7,7 15,7 22,3 26,4 29,3 28,9 22,8 15,6 7,8 2,8 15,3
Середня температура, °C −1,7 −1,3 3,2 10,1 16,1 20,4 22,9 22,3 16,7 10,4 4,1 −0,2 10,3
Середній мінімум, °C −4,5 −4,5 −0,5 5 10,1 14,6 16,8 16 11,3 5,9 1 −2,8 5,7
Абсолютний мінімум, °C −26,3 −24,4 −20,2 −7,9 −1,5 5,8 9,2 6,6 −5 −7,6 −16,2 −22,2 −26,3
Норма опадів, мм 29 30 29 32 39 52 44 35 42 32 38 33 435
Днів з опадами 15 12 11 11 9 9 7 6 7 6 11 14 118
Днів з дощем 8 7 9 12 11 11 9 6 9 9 11 10 112
Днів зі снігом 11 10 6 1 0 0 0 0 0 0,3 4 8 40
Вологість повітря, % 86 83 78 69 66 66 63 62 69 77 85 87 74
Джерело: Weatherbase

Населення

Олешки — невіддільна частина Херсонської агломерації. У радянські часи існував план з'єднати Херсон із цим містом.

Рік 1930 1946 1960 1974 1986 1990 2007
Чисельність мешканців 10 000 9 000 12 300 19 700 40 000 51 600 41 100

У 1920—1930-х роках населення міста мало тенденцію до повільного спадання, фактичний приріст населення становив лише 0,3 %. У роки німецько-радянської війни зменшення населення міста пришвидшилось: у порівнянні з 1920 роком населення зменшилося на 17 %.

Вулиця Східна

Лише у повоєнні 1950—1990 роки населення почало зростати на 1,5—2 % на рік. Після будівництва целюлозно-паперового комбінату в 1960 році спостерігався швидкий міграційний приріст населення, що зумовив розвиток соціальної сфери в місті й будівництво нового мікрорайону «Житлоселище». У 1990-х роках через економічну і соціальну кризу кількість мешканців Олешків знизилась, проте до 2001 року населення стабілізувалось. Існує тенденція до зростання народжуваності та зниження рівня смертності.

У 1939 році українці становили 82 % всього населення міста, а в 1980 — не більше 76 %. Чоловіків було 48 %, жінок — 52 %.

Під час перепису 2001 року 67,95 % населення обрали українську мову за рідну, 30,96 % — російську, 0,29 % — циганську, 0,25 % — вірменську мову. Національний склад населення був таким (2001 р.): українці — 78.4 %, росіяни — 18.4 %, білоруси — 0.8 %, цигани — 0.5 %.

Промисловість

Завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА»

Місто розташоване поблизу Олешківських пісків, що дало можливість побудувати тут завод сухих будівельних сумішей. Олешківський пісок є ідеальною складовою для таких сумішей, адже в процентному співвідношенні містить багато кварцу.

В Олешках працює паперовий комбінат — єдине місце в Україні, де виробляють папір для фільтрів машин.

У місті також працюють маслоробний та виноробний заводи і завод металевих виробів, швейна фабрика, рибне господарство Херсонського рибокомбінату та Нижньодніпровська науково-дослідна станція для заліснення пісків і виноградарства на пісках.

З 2005 року працює завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА»[6].

В Олешках зареєстрований 41 суб'єкт підприємництва — юридичних, та 87 суб'єктів підприємництва — фізичних осіб. Місто має значний потенціал розвитку будівельних та дорожніх організацій; тут зароджується конкурентне середовище серед фінансово-кредитних установ (діють представництва трьох банків).

Соціальна інфраструктура

У місті діють:

Автошлях E97 у межах міста

Транспорт

Через Олешки проходить автотраса міжнародного значення М17, що збігається з європейським автошляхом E97, а також регіональна дорога Р57.

Пасажирські транспортні підприємства СП «Ямак» та ВАТ «Олешки-автотранс» здійснюють перевезення пасажирів у межах району та обласного центру.

Автобусна зупинка на трасі біля Олешків

Зв'язок

Послуги зв'язку абонентам надає центр електрозв'язку № 5 ВАТ «Укртелеком».

Енергетика

Комунальні підприємства:

  • МКП «Комбінат комунальних підприємств»
  • МКП «Водоканал»
  • МКП «Олешкитеплокомуненерго»
  • МКП «Теплотехнік»
  • МКП «Олешки-комунгосп»
  • КП «Олешки-сервіс»

Засоби масової інформації

  • Газета «Вісник Олешшя»
  • МП «Тоніс» (кабельне телебачення)
  • ТРК «ВТВ плюс»
  • ТРК «Скіфія»
  • «Олешки Online» (онлайн спільнота олешківців)
Пожежна частина

Пам'ятки

  • Олешківська Січ Славного Війська Запорізького Низового (17111728). Заснована, як і Кам'янська, запорожцями, що підтримали повстання Мазепи 1708 — 1709 рр. Перебувала під протекторатом Кримського ханства. З історією Олешківської Січі пов'язані імена кошового отамана Костя Гордієнка й графа Григорія Орлика. Досліджено залишки вала й куреня-напівземлянки.
  • Пам'ятний знак на честь Олешківської Січі (1991). Виготовлений із дерева скульптором Н. А. Гепардом у формі стилізованої арки-дзвіниці, увінчаної хрестом.
  • Фортеця (1772). Земляне укріплення типу «блок-форт». Імовірно, зведено запорізькою командою полковника Опанаса Ковпака, згодом реконструйоване під керівництвом М. І. Кутузова. Добре збереглися земляні вали.
  • Успенський монастир. Заснований у 1896 році. На початку XX століття складався з Успенського собору, трапезної, дзвіниці, каплиці, келій, господарських будівель, огорожі з вежами, — усе в російсько-візантійському стилі. У роки радянської влади більшість будівель комплексу було зруйновано. До наших днів зберігся тільки один будинок початку XX століття, декорований у псевдоруському стилі.
  • Фамільний склеп-каплиця Панкеєвих (початок XX століття). Споруджений у стилі неокласицизму. Належав купецькій родині Панкеєвих — відомих благодійників Дніпровського повіту Таврійської губернії.
  • Могила полковника Федора Піроцького (1898). Над могилою винахідника трамваю, що походив із козацької старшини, спочатку була встановлена мармурова плита, яка в радянський час була доповнена стелою з барельєфом ученого.
  • Комплекс споруд повітової лікарні (початок XX століття). Побудований на кошти лікаря К. І. Ельяшева. Складається з центрального корпусу, будинку лікаря та скверу з могилою К. І. Ельяшева. Становить інтерес як зразок лікарняної забудови садибного типу.
  • Синагога (друга половина ХІХ століття). Споруджена в неоренесансних формах з ремінісценціями неокласицизму. Стіни насичені ліпним декором.
  • Земська школа (1880-ті роки). Споруджена в стилі неокласицизму в дусі типових проектів навчальних будинків.
  • Міське училище (кінець XIX — початок XX століття). Споруджена в стилі неокласицизму. Первісний декор фасадів, ймовірно, втрачений.
  • Особняк городничого (початок XX століття). Споруджений у формах ренесансно-барочних стилізацій.
  • Пам'ятник Миколі Кулішу. Встановлений на честь видатного українського письменника й драматурга М. Г. Куліша, життя та діяльність якого пов'язані з Олешками. Скульптор — Шапко Іван Григорович.
  • Меморіал «Борцям за Волю України», встановлений поблизу міста влітку 2007 року.
  • у січні 2015 року демонтували пам'ятник Дзержинському — розташовувався біля районного відділення міліції.

Храми

Медичні заклади

У місті розміщена центральна районна лікарня на 365 ліжок.

Урбаноніми

В Олешках нараховується понад 50 вулиць, у тому числі 9 провулків.

Вулиці

  • 8 Березня
  • Балашова Луки
  • Велика Садова
  • Виговського Івана
  • Гвардійська
  • Гірника Олекси
  • Гошкевича Віктора
  • Грушевського Михайла
  • Декабристів
  • Дніпровська
  • Київська
  • Крилова
  • Лагерна
  • Леваневського
  • Мазепи Івана
  • Матвєєва Євгена
  • Миру
  • Михайлова Юхима
  • Молодіжна
  • Нижня
  • Озерна
  • Олешківської Січі
  • Олімпійська
  • Панкєєвих
  • Паркова
  • Пароходна
  • Поштова
  • Пролетарська
  • Пулюя Івана
  • Річна
  • Санаторна
  • Сікорського Ігоря
  • Софіївська
  • Теліги Олени
  • Фермерська
  • Хмельницького Богдана
  • Центральна
  • Шаталова
  • Шевченка Тараса
  • Шкільна
  • Южакова

Провулки

  • Баштанний
  • Квітучий
  • Лесі Українки
  • Медичний
  • Олешківський
  • Ольжича Олега
  • Перемоги
  • Симоненка Василя
  • Стуса Василя

Відомі люди

У місті народилися

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник: Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF). Державна служба статистики України. 2020. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2020. Процитовано 3 серпня 2024.
  2. Герб города Алешки, 1893 г.)(рос.)
  3. Постанова ЦВК СРСР № 542 від 7 вересня 1928 Про перейменування селища «Алешки» Херсонської округи УСРР на селище «Цюрупинське»
  4. Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  5. Клімат Олешків
  6. Сайт ДП «СІТІ-АКВА». dp-siti-akva.uaprom.net. Процитовано 28 лютого 2017.

Джерела та література

Посилання