U (латиниця)
U | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2020) |
U («у») — 21-а літера латинського алфавіту, присутня практично в усіх графічних системах на його основі.
Історія[ред. | ред. код]
Літера U з'явилася в XVI столітті внаслідок розвитку форм літери V.
У класичній латинській графіці для передачі як голосного /u/, так і приголосного /w/ використовувалася одна літера V: наприклад, num писалося як NVM, а via вимовлялося як [ˈwia].
Під час пізнього Середньовіччя розвинулися дві форми V, обома позначали звуки /u/ і /v/. Форма із загостреною нижньою частиною писалася на початку слова, тоді як форма із закругленою нижньою частиною (U) — у середині та наприкінці, незалежно від звука. Перше розрізнення між ними відмічено в готичному рукопису 1386 р., де v передувало u. Ближче до середини XVI ст. за v закріплюється передача приголосного, а за u — голосного звука. Проте, друкарі ще в XVII столітті уникали використовувати велику U і остаточне розрізнення між двома літерами було прийняте Французькою академією тільки в 1762 році[1].
Вимова[ред. | ред. код]
У більшості мов, що використовують латинську абетку, ця літера передає фонему /u/ чи схожі голосні[2].
В англійській абетці літера називається u (МФА: ['juː]), у множині ues[3][4]. Читається у наголошеному відкритому складі як [juː] — довгий йотований [u], після деяких літер (r, j, іноді чи факультативно l) — як довгий нейотований [u] (rule, June, lute). В американському варіанті англійської нейотована вимова також спостерігається після звуків [ʃ] і [ʒ], які передає s. У закритому положенні літера читається як [ʌ]; архаїчна вимова [ʊ] зберігається після губних приголосних (put), та ще в деяких словах-винятках (sugar). У небагатьох словах u передає інші звуки, такі як [ɪ] (business) та [ɛ] (bury).
У французькій орфографії літера передає звук [y], у той час як для позначення [u] використовується диграф ou. У нідерландській та африкаанс вона передає також [y] або [ʏ], а для позначення [u] використовується диграф oe. У валлійській мові літера може передавати довгий [iː] чи короткий [ɪ] (у південних діалектах), або довгий [ɨː] чи короткий [ɨ̞] (у північних діалектах); у той час як для передачі [uː] та [ʊ] використовується літера w.
Способи кодування[ред. | ред. код]
Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
Uniform | |||
Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська мова жестів (ASL) | Шрифт Брайля |
В юнікоді велика U кодується як U+0055, а мала u — U+0075.
The sage ASCII code for capital U — 85, для малої u — 117; або у двійковій системі
01010101 та 01110101 відповідно.
Код EBCDIC для великої U — 228, для малої u — 164.
NCR код HTML та XML — «U» та «u» для великої та малої літер відповідно.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pflughaupt, Laurent (2008). Letter by Letter: An Alphabetical Miscellany. trans. Gregory Bruhn. Princeton Architectural Press. с. 123—124. ISBN 978-1-56898-737-8. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 21 червня 2009. (англ.)
- ↑ Ancient Scripts: Latin. www.ancientscripts.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 8 червня 2017.
- ↑ «U», Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993)
- ↑ Brown & Kiddle (1870) The institutes of English grammar, page 19.
Ues is the plural of the name of the letter; the plural of the letter itself is rendered U's, Us, u's, or us.