Вольфганг Лют
Вольфганг Лют | |
---|---|
Wolfgang Lüth | |
Народження | 15 жовтня 1913 Рига, Ліфляндська губернія |
Смерть | 14 травня 1945 (31 рік) Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн вогнепальна рана |
Поховання | Friedhof Adelbyd |
Країна | Третій Рейх |
Приналежність | Вермахт |
Вид збройних сил | Рейхсмаріне Крігсмаріне |
Рід військ | підводний флот |
Освіта | Herderinstitut zu Rigad і Військово-морська академія Мюрвікаd (8 квітня 1935)[1] |
Роки служби | 1933–1945 |
Звання | капітан-цур-зее |
Командування | U-9, U-13, U-138, U-43, U-181 22-а флотилія ПЧ Військово-морська академія (Мюрвік) |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Вольфганг Лют у Вікісховищі |
Вольфганг Лют (нім. Wolfgang Lüth; 15 жовтня 1913, Рига — 14 травня 1945, Фленсбург) — німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, капітан-цур-зее Крігсмаріне (1944). Другий за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 46 затоплених транспортних суден противника та французький підводний човен «Доріс», загальним тоннажем 230 781 реєстрових тон. Один з двох кавалерів Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами серед підводників (1943).
1933 року вступив в крігсмаріне. З 30 грудня 1939 року — командир підводного човна U-9, з 27 січня 1940 року — U-138, з 21 жовтня 1940 року — U-43, з 9 травня 1942 року — призначений командиром підводного човна U-181.
До листопада 1943 він потопив 43 кораблі (225 712 бртт) і 1 підводний човен союзників, ставши другим за результативністю підводним асом Другої світової війни після Отто Кречмера.
У січні 1944 року Лют призначений командувачем навчальної 22-ї флотилії підводних човнів крігсмаріне. З 1 серпня 1944 року — начальник військово-морського училища в Мюрвіке, поблизу Фленсбурга, що став згодом резиденцією уряду Деніца.
Вольфганг Лют був застрелений німецьким вартовим 13 травня 1945 року, через 5 днів після закінчення війни, але до того, як було заарештовано уряд Деніца. Солдат був виправданий, оскільки Лют не відповів на триразове питання «Стій, хто йде?».
Він був похований у Фленсбурзі з усіма військовими почестями. Це був останній урочистий похорон в історії Третього рейху.
В 1939 році одружився з дочкою капітана торгового судна Ільзою Лерх. В шлюбі народились 2 синів і 2 дочки (23 грудня 1944 року Ільза була нагороджена почесним хрестом німецької матері в бронзі[2]).
Військова кар'єра
- 1 квітня 1933 — кадет
- 23 вересня 1933 — кадет ВМС
- 1 липня 1934 — фенрих ВМС
- 1 квітня 1936 — обер-фенрих ВМС
- 1 жовтня 1936 — лейтенант-цур-зее
- 1 червня 1938 — обер-лейтенант-цур-зее
- 1 січня 1941 — капітан-лейтенант
- 1 квітня 1943 — корветтен-капітан
- 1 серпня 1944 — фрегаттен-капітан
- 1 вересня 1944 — капітан-цур-зее
- Отто Кречмер
- Вольфганг Кречмар
- Гіацинт граф фон Штрахвітц
- Райнгард Зурен
- Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Wolfgang_L%C3%BCth
- ↑ Lüth, Ilse - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 30 березня 2020.
- Alman, Karl (1988). Wolfgang Lüth - Der erfolgreichste U-Boot-Kommandant des Zweiten Weltkriegs - Mit vier Booten 609 Tage in See. Utting, Germany: Dörfler im Nebel Verlag. ISBN 3-89555-854-0. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 6 травня 2012.(нім.)
- Busch, Rainer & Röll, Hans-Joachim (2003). Der U-Boot-Krieg 1939—1945 — Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 (in German). Hamburg, Berlin, Bonn Germany: Verlag E.S. Mittler & Sohn. ISBN 3-8132-0515-0.
- Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
- Kurowski, Franz (1995). Knight's Cross Holders of the U-Boat Service. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-88740-748-X.
- Range, Clemens (1974). Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-87943-355-0.
- Vause, Jordan (1992). U-Boat Ace, the story of Wolgang Lüth. Airlife Publishing Ltd. ISBN 1-85310-271-7.
- Williamson, Gordon & Pavlovic, Darko (1995). U-Boat Crews 1914-45. Oxford, United Kingdom: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-85532-545-4.
- Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Oxford: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-84176-644-5.
- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
- Kapitän zur See Wolfgang Lüth. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (англ.)
- Wolfgang Lüth. на uboat.net. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (англ.)
- Lüth, Wolfgang. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (нім.)
- 7. Brillantenträger Wolfgang Lüth. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (нім.)
- Lüth, Wolfgang August Eugen [Архівовано 21 квітня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди капітана-цур-зее Люта (англ.)
- Deutsche Marinesoldaten. Wolfgang Lüth. Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 21 лютого 2009.
- Lüth, Wolfgang
- Wolfgang Lüth [Архівовано 15 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Wolfgang Lüth Kapitän zur See [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 жовтня
- Народились 1913
- Померли 14 травня
- Померли 1945
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Кавалери бронзового Іспанського хреста
- Учасники Громадянської війни в Іспанії з Німеччини
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Італія)
- Нагороджені фронтовою планкою підводника в бронзі
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника з діамантами
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Уродженці Риги
- Померли у Фленсбурзі
- Фенріхи-цур-зее Рейхсмаріне
- Капітани-цур-зее крігсмаріне
- Відзначені двічі у Вермахтберіхті
- Балтійські німці
- Командири підводних човнів
- Жертви дружнього вогню