Вугільна промисловість України
Вугільна промисловість — базова галузь економіки України, що здійснює розвідування й видобування кам'яного та бурого вугілля.
Географічно вугільні запаси зосереджені в п'яти областях України — насамперед у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській. Переважна частка запасів вугілля зосереджена в Донецькому вугільному басейні. Вугілля характеризується порівняно великою зольністю — близько 25 % і високою сірчистістю — 2,5 %.
Запаси вугілля зосереджені також у Львівсько-Волинському, Дніпровському басейнах, а також у Новодмитріївському родовищі Дніпровсько-Донецької западини та Ільницькому, Рокосовському родовищах Закарпатської вугленосної площі. Кам'яне вугілля розповсюджене в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах, буре вугілля — в Дніпровському, Донецькому басейнах, Дніпровсько-Донецькій западині й на Закарпатській вугленосній площі[1].
За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає перше місце в Європі та восьме у світі. Розвідані запаси вугілля в Україні становлять 34,0 млрд. т у. п. або близько 50 млрд. т (станом на 1998 р.). Прогнозні запаси — близько 120 млрд. т. У структурі балансових запасів представлені всі марки — від вугілля бурого до високометаморфізованих антрацитів. Питома вага марок вугілля становить (%):
- буре (Б) — 6,6;
- довгополуменеве (Д) — 22,4;
- газове (Г) — 36,1;
- газово-жирне (ГЖ) — 4,1 %;
- жирне (Ж) — 4,7 %;
- коксівне (К) — 3,1 %;
- опіснене спікливе (ОС) — 3,3 %;
- пісне (П) — 8,4;
- антрацити (А) — 11,3 %.
Видобуток кам'яного вугілля розпочався в Україні з 1721 року, поступово він набрав розмаху і досяг свого піку у 1976 році. Його ріст видно з таблиці:
| Видобуток вугілля в Україні, млн. т[2][3][4][5][6][7][8][9] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | 1860 | 1861 | 1862 | 1863 | 1864 | 1865 | 1866 | 1867 | 1868 | 1869 |
| Вугілля, млн. т | н.д. | 0,1▲ | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. |
| Рік | 1870 | 1871 | 1872 | 1873 | 1874 | 1875 | 1876 | 1877 | 1878 | 1879 |
| Вугілля, млн. т | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. |
| Рік | 1880 | 1881 | 1882 | 1883 | 1884 | 1885 | 1886 | 1887 | 1888 | 1889 |
| Вугілля, млн. т | 1,3▲ | 1,4▲ | 1,6▲ | 1,6▲ | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. |
| Рік | 1890 | 1891 | 1892 | 1893 | 1894 | 1895 | 1896 | 1897 | 1898 | 1899 |
| Вугілля, млн. т | 2,9▲ | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. |
| Рік | 1900 | 1901 | 1902 | 1903 | 1904 | 1905 | 1906 | 1907 | 1908 | 1909 |
| Вугілля, млн. т | 11,3▲ | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. | н.д. |
| Рік | 1910 | 1911 | 1912 | 1913 | 1914 | 1915 | 1916 | 1917 | 1918 | 1919 |
| Вугілля, млн. т | 16,3▲ | н.д. | н.д. | 22,5▲ | 24,0▲ | 23,0▼ | 24,5▲ | 22,0▼ | 6,3▼ | 4,5▼ |
| Рік | 1920 | 1921 | 1922 | 1923 | 1924 | 1925 | 1926 | 1927 | 1928 | 1929 |
| Вугілля, млн. т | 4,0▼ | 4,0▼ | 6,0▲ | 7,0▲ | 11,3▲ | 11,3▲ | 18,3▲ | 22,0▲ | 22,5▲ | 25,0▲ |
| Рік | 1930 | 1931 | 1932 | 1933 | 1934 | 1935 | 1936 | 1937 | 1938 | 1939 |
| Вугілля, млн. т | 33,0▲ | 36,7▲ | 41,2▲ | 44,0▲ | 53,0▲ | 59,8▲ | 67,0▲ | 67,2▲ | 69,3▲ | 70,9▲ |
| Рік | 1940 | 1941 | 1942 | 1943 | 1944 | 1945 | 1946 | 1947 | 1948 | 1949 |
| Вугілля, млн. т | 76,2▲ | 57,2▼ | 2,2▼ | 2,6▲ | 16,3▲ | 30,3▲ | 37,5▲ | 45,0▲ | 54,9▲ | 65,0▲ |
| Рік | 1950 | 1951 | 1952 | 1953 | 1954 | 1955 | 1956 | 1957 | 1958 | 1959 |
| Вугілля, млн. т | 78,0▲ | 81,2▲ | 88,8▲ | 95,6▲ | 104,6▲ | 120,3▲ | 132,6▲ | 152,1▲ | 164,2▲ | 167,3▲ |
| Рік | 1960 | 1961 | 1962 | 1963 | 1964 | 1965 | 1966 | 1967 | 1968 | 1969 |
| Вугілля, млн. т | 172,1▲ | 171,4▼ | 175,1▲ | 179,7▲ | 187,1▲ | 194,3▲ | 196,4▲ | 199,0▲ | 200,4▲ | 204,4▲ |
| Рік | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 |
| Вугілля, млн. т | 207,1▲ | 209,4▲ | 211,2▲ | 212,6▲ | 213,7▲ | 215,7▲ | 218,2▲ | 217,1▼ | 210,9▼ | 204,7▼ |
| Рік | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 |
| Вугілля, млн. т | 197,1▼ | 191,1▼ | 194,1▲ | 190,9▼ | 190,8▼ | 189,0▼ | 193,0▲ | 192,0▼ | 191,7▼ | 180,2▼ |
| Рік | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 |
| Вугілля, млн. т | 164,8▼ | 135,6▼ | 133,6▼ | 115,7▼ | 94,4▼ | 83,6▼ | 74,8▼ | 75,6▲ | 76,2▲ | 81,1▲ |
| Рік | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Вугілля, млн. т | 80,3▼ | 83,4▲ | 81,9▼ | 79,3▼ | 80,2▲ | 78,0▼ | 80,3▲ | 75,5▼ | 77,7▲ | 72,2▼ |
| Рік | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014* | 2015* | 2016* | 2017* | 2018* | 2019* |
| Вугілля, млн. т | 75,2▲ | 81,9▲ | 85,7▲ | 83,7▼ | 64,9▼ | 39,7▼ | 40,9▲ | 34,9▼ | 33,29▼ | 32,8▼ |
| Рік | 2020* | 2021* | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 | 2026 | 2027 | 2028 | 2029 |
| Вугілля, млн. т | 28,8▼ | 29,388▲ | ||||||||
Історія вугільної промисловості України налічує понад 120 років.
Найбільший видобуток зафіксовано у 1976 р — 218,1 млн. т, на 2007 рік — 75,5 млн. т. При цьому по Мінвуглепрому видобуто 42,2 млн. т. (Донецька область — 19,3 млн. т, Луганська — 19,4 млн. т).
Шахтний фонд становить на травень 2008 р. 160 шахт, з них 140 — державні. У 1991 р. нараховувалося 276 шахт.
Виробнича потужність наявного шахтного фонду у 2007 р. — 95 млн. т вугілля на рік. У 1991 р. — 193 млн т.
Кількість діючих лав МВП у 2007 р. — 253 , в тому числі комплексно-механізованих вибоїв — 143.
Навантаження на діючий очисний вибій становить: завдання 790 т на добу (реально у 2007 р. — 742 т на добу).
Продуктивність праці робітника (2007 р.). — 21,9 т/місяць.
Середня глибина розробки вугільних пластів — понад 720 м. Близько 20 % шахт працюють на горизонтах 1000—1400 м.
Середня товщина вугільного пласта — близько 1 м. У Донбасі близько 85 % вугілля укладено в пластах потужністю до 1,2 м.
Залягання пластів: пологе (65 %) і крутоспадне (35 %).
Фактори небезпеки: 90 % шахт небезпечні за метаном, 60 % — за вибухами вугільного пилу; 45 % — за раптовими викидами; 22 % — за самозайманням вугілля. У 2002 р. коефіцієнт травмування становив на 1 млн т 26,7 осіб, коефіцієнт смертельного травматизму — 3,3 осіб. Кількість професійних захворювань −56 тис. осіб.
Людський потенціал вугільної галузі. За останні 16 років чисельність працівників у галузі зменшилася на 640 тис. осіб (74 % загальної кількості) і сьогодні становить близько 224 тис. осіб.
Оплата праці гірників: У 2002 р. середня заробітна плата українського шахтаря по Мінвуглепорому становила 564 грн. (прожитковий мінімум на той час — 365 грн.), у 2007 році середня заробітна плата українського шахтаря — менше 2 000 грн. Серед 14 перших вуглевидобувних країн — це один з найгірших показників. У 2008 р. відбулося зростання середньої заробітної плати на 18 % — до 2683 грн. Прогнозується, що після прийняття закону України «про підвищення престижності шахтарської праці» вже у 2009—2010 рр. середня заробітна плата на підземних роботах складе 5019 грн., гірників очисного вибою — 6370 грн., прохідників — 6010 грн.
Загальна кредиторська заборгованість вугледобувних підприємств перевищує 7 млрд. грн., більшість із них — банкрути.
Видобуток вугілля в Україні
| Рік | Загальний видобуток, млн т | Середня зольність вугілля, % | В тому числі коксівне вугілля, млн т | Середня зольність, % |
|---|---|---|---|---|
| 1975 | 202,96 | 24,1 | 84,65 | 25,4 |
| 1980 | 215,13 | 32,9 | 88,36 | 33,0 |
| 1985 | 180,52 | 29,7 | 73,48 | 29,5 |
| 1990 | 155,53 | 29,7 | 66,92 | 29,7 |
| 1995 | 81,31 | 32,4 | 37,88 | 32,0 |
| 2000 | 79,18 | 36,9 | 38,1 | 36,2 |
| 2005 | 77,25 | 38,0 | 32,33 | 37,6 |
| 2007 | 75,54 | 38,5 | 28,48 | 36,0 |
| 2008 | 77,67 | 26,64 | ||
| 2009 | 72,22 | 25,49 |
Таблиця . Виробництво вугільного концентрату для коксування в Україні, млн т
| Марка вугілля | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2010 р. (прогноз) |
|---|---|---|---|---|
| К | 6,0 | 6,1 | 8,6 | 12,4 |
| Ж | 7,8 | 7,6 | 7,8 | 7,8 |
| П | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,6 |
| Г | 5,5 | 4,5 | 7,4 | 7,4 |
| Всього | 19,6 | 18,6 | 24,4 | 28,2 |
На 1.01.1996 у вугільній промисловості працювало 740 тис. чол. Основний вугільний басейн України — Донецький. Значна частина вугілля залягає у Львівсько-Волинському кам'яновугільному та Дніпровському буровугільному басейнах. Освоюються нові вугільні райони — Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем).
Вугільна промисловість України постачає свою продукцію для потреб електроенергетики (майже 38 % від загального обсягу поставок), коксохімії (22 %), населення (11 %), комунально-побутових (3 %) та ін. споживачів (26 %). Галузь є складним виробничо-технічним комплексом, що складається з кількох підгалузей.
У складі вугільної промисловості діють близько 250 шахт і 6 розрізів, близько 60 збагачувальних фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17 заводів вугільного машинобудування, 20 галузевих інститутів, гірничорятувальна служба, спеціалізовані об'єднання і виробництва з ремонту, налагодження й обслуговування гірничошахтного устаткування, розв'язання екологічних проблем, геологічної розвідки, залізничного та автомобільного транспорту, торгівлі, об'єкти соціальної сфери тощо. Видобуток вугілля в 1995–97 рр. становив 70-100 млн. т на рік. У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставку вугілля в очисних вибоях, відкатку вугілля, навантаження вугілля у залізничні вагони.
Програма розвитку вугільної промисловості до 2005 р. як один зі стратегічних напрямків передбачала реструктуризацію галузі з необхідністю закриття нерентабельних шахт. До 2005 р. до цієї категорії потенційно було зараховано близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені запасами до 5 років.
Продуктивність праці у вугільній промисловості України удвічі нижча, ніж у Польщі і Німеччині, у 15 разів нижча, ніж у США. При досить схожих геологічних умовах видобутку на одного працюючого в Україні (при семиденному робочому тижні) у 1998 році вона склала 158 т, 270 т — у 2001 році, а в Західній Європі — понад 500 т (при шестиденному робочому тижні). У вуглепромисловому районі Пенсильванія (США) продуктивність праці становить близько 500 т на місяць.
Вугільна промисловість України характеризується такими даними:
- Шахтний фонд на травень 2008 р. становив 160 шахт, з них 140 — державні. У 1991 р. нараховувалося 276 шахт.
- Виробнича потужність українських шахт у 2007 р. — 95 млн. т вугілля на рік. У 1991 р. — 193 млн. т.
- Кількість діючих лав Міністерства вугільної промисловості України у 2007 р. — 253, в тому числі комплексно-механізованих — 143.
- Навантаження на очисний вибій: завдання 790—740 т/добу (2006—2007 рр.).
- Продуктивність праці робітника (2007 р.) — 21,9 т/місяць.
- Середня глибина розробки вугільних пластів — понад 720 м. До 20 % шахт працюють на горизонтах 1000—1400 м.
- Середня товщина вугільного пласта — близько 1 м. У Донбасі близько 85 % вугілля укладено в пластах потужністю до 1,2 м.
- Залягання пластів: пологе (65 %) і крутоспадне (35 %).
- Людський потенціал вугільної галузі. За 1992—2008 рр. чисельність працівників у галузі зменшилася на 640 тис. чол (74 % загальної кількості) і в кінці 2008 р. становить близько 224 тис. чол.
- Фактори небезпеки українських вугільних шахт: 90 % шахт небезпечні за метаном, 60 % — за вибухами вугільного пилу; 45 % — за раптовими викидами; 22 % — за самозайманням вугілля. У 2002 р. коефіцієнт травмування становив на 1 млн т 26,7 осіб, коефіцієнт смертельного травматизму — 3,3 осіб. Кількість професійних захворювань — 56 тис. осіб. Крім того, для шахтного фонду характерне застаріле обладнання (99 шахт Донбасу були введені в експлуатацію у довоєнні часи, 80 % шахт працюють без реконструкції більш як 20 років).
У зв'язку з російсько-українською війною експерти оцінили падіння видобутку українського вугілля за 2014 рік на 60 %[10]. Видобуток вугілля за жовтень 2014 року становив 1 140 млн. і скоротився порівняно з жовтнем 2013 року на 64,9 % або на 2 108 млн. тонн[11].
Внаслідок війни на Донбасі станом на 28.08 2018 року приблизно 69 функціонуючих державних вугільних шахт залишилися на неконтрольованій території. На підконтрольній Україні території залишилось 33 шахти. Прибутковими вважаються 4.[12].
У 2023 році міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україні треба збільшувати видобуток вугілля для забезпечення потреб генерації. [13] У той же час, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна налаштована реалізувати модель справедливої трансформації вугільних регіонів.[14]
- 1996 р. — початок реструктуризації на основі 253 вугледобувних і вуглепереробних підприємства створено 32 державні холдингові компанії (ДХК).
- 1997—1999 рр. — обсяг видобутку — 81,0 млн т. Бюджетні кошти виділяються тільки для підтримки стабільного обсягу видобутку.
- 2000—2003 рр. — перші спроби приватизації (шахта «Комсомолець Донбасу»), прийняття програми «Українське вугілля», укрупнення вугільних підприємств: 32 ДКХ створили 21 державне підприємство.
- з 2004 р. — Створення національної акціонерної компанії «Вугілля України» та ліквідація після повернення підприємств у сферу управління Мінвуглепрому України.
- 2020 р. — прийнято рішення, що збиткові державні шахти буде закрито упродовжи 10 років.[15]
- 2020 р. — для розслідування причин збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію.[16]
Екологічні проблеми у вугільних басейнах України залежать від технічного рівня шахт. Його оцінка була зроблена у зв'язку із формуванням Програми розвитку Донецького басейну до 1995 р. Застаріле морально і фізично обладнання, застаріла технологія, недостатня механізація і автоматизація процесів вуглевидобутку — всі ці фактори не сприяють покращанню умов роботи шахтарів, якості продукції і екологічного стану. Науково — дослідницькі роботи недостатньо ефективні. Вони повинні проводитись у напрямі комплексного вивчення вугілля, порід, супутніх корисних копалин і токсичних компонентів, що містяться в них, у напрямі пошуків закономірностей розповсюдження супутніх копалин і шкідливих компонентів.
Запущеність шахтного фонду Донбасу очевидна. Він найстаріший у країні. Кожна третя шахта працює більше 50 років і тільки 23 шахти (або 8,3 %) експлуатуються менше 20 років. За весь післявоєнний період було реконструйовано менше одної третини з нині діючих шахт.
Більше ніж на третині шахт Донбасу розробляються пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля і газу. Статистика останніх десяти років показала, що в басейні в середньому щорічно відбувалося 300 газодинамічних явищ, більшість з них (208) — у підготовчих вибоях, менше (92) — в очисних. Більше 40 шахтопластів у 21 шахті схильні до гірничих ударів.
| Вугільна промисловість України | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Об'єднання, холдінги:
- Донвугілля
- Донецьквугілля
- Макіїввугілля
- Мирноградвугілля
- Селидіввугілля
- Добропіллявугілля
- Артемвугілля
- Торецьквугілля
- Орджонікідзевугілля
- Шахтарськантрацит
- Жовтеньвугілля
- Торезантрацит
- Сніжнеантрацит
- Луганськвугілля
- Первомайськвугілля
- Лисичанськвугілля
- Краснодонвугілля
- Донбасантрацит
- Антрацит (холдинг)
- Ровенькиантрацит
- Свердловантрацит
- Павлоградвугілля
- Львіввугілля
- Волиньвугілля
- Олександріявугілля
Шахти, підпорядкованість яких на початку XXI ст. змінювалася:
- Шахта імені О. Ф. Засядька
- ДВАТ "Шахта «Надія»
- ПАТ Шахтоуправління «Покровське»
- ДВАТ «Шахта Південнодонбаська № 1 ім. Героїв 9-ї стрілецької дивізії»
- ДВАТ «Шахта Південнодонбаська № 3»
- ДВАТ "Шахта «Бутовка-Донецька»
- Шахта № 17-17-біс
- ДВАТ «Шахта ім. Гайового»
- ДВАТ "Шахта «Новодзержинська»
- Шахта «Родіна»
- «Луганськвуглебудреструктуризація»
- ДВАТ «Шахта ім. Кірова»
- ДВАТ "Шахта «Перевальська»
- ДП "Шахта «Україна»
- ДП "Вугільна компанія «Шахта „Краснолиманська“»
- ДП "Шахта «Краснодарська-Південна»
- Шахта «Комсомолець Донбасу»
- Вуглезбагачувальні фабрики України
Колишні копанки:
- Концепція розвитку вугільної промисловості України
- Реструктуризація вугільної промисловості
- Концепція реформування вугільної галузі України
- Вугільна промисловість
- Історія вуглевидобутку на Донбасі
- Історія освоєння мінеральних ресурсів України
- Список країн за виробництвом вугілля
- Програма підтримки Європейським Союзом вугільної галузі України
- Донбасшахтобуд
- Трест «Донецькшахтопроходка»
- Вуглезбагачувальні фабрики України
- Травматизм у гірничій промисловості
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ГІРНИЧОЇ І МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ ВУГІ́ЛЬНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ У 2006 році Україна збільшила видобуток вугілля. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Видобуток вугілля в Україні в 2011 р. збільшився на 8,9 %. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ В Україні видобуток вугілля за рік скоротився на 2,6 %. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ ЕНЕРГЕТИЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ 2015 РОКУ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Видобуток вугілля в Україні зріс до 41 мільйона тонн. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Добыча угля в Украине рухнула почти на 60 %. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
- ↑ Видобуток вугілля в Донецькій області впав на 65 %. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.11.2014.
- ↑ Відмовитися від вугілля, але не від людей [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.]. Економічна правда, 8.01.2019.
- ↑ Україні треба збільшувати видобуток вугілля для забезпечення потреб генерації - Галущенко. www.ukrinform.ua (укр.). 12 вересня 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ Що чекає на вугільні шахти: Шмигаль розповів про плани уряду. www.ukrinform.ua (укр.). 9 листопада 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ Збиткові шахти в Україні буде закрито упродовж 10 років – Буславець. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ У Раді створили комісію з розслідування причин збитковості вугільної промисловості. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
- http://www.uceps.org/ukr/journal_pos.php?y=2003&cat=8&pos=130 [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.uceps.org/journal.php?y=2003&cat=66[недоступне посилання]
- https://web.archive.org/web/20101029202132/http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/147/index6.htm
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи / Володимир Білецький, Анна Козловська // Схід. — 2008. — № 7. — С. 3–10
