Ормізд I: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок)
м Шаблон:Картка:Особа -> Шаблон:Особа
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Особа
{{Особа
| ім'я = Ормізд I
| ім'я = Ормізд I
| місце_проживання =
| місце_проживання =

Версія за 18:12, 23 лютого 2018

Ормізд I
Народився невідомо
Помер 271(0271)
Естахар
Країна  Держава Сасанідів
Національність перс
Діяльність суверен
Титул шахиншах
Посада Шахіншах імперії Сасанідівd
Термін 270—271
Попередник Шапур I
Наступник Бахрам I
Конфесія зороастризм
Рід Сасаніди
Батько Шапур I
Мати Міхрак
Брати, сестри Бахрам I, Нарсе і Міріан III
Діти Орміздак

Ормізд I (*هرمز یکم‎‎, д/н —271) — шахиншах Ірану в 270271.

Життєпис

Походив з династії Сасанідів. Молодший син шах-ін-шаха Шапура I та Міхрак, що походила з династії Арсакідів. При народженні отримав ім'я Ардашір.

У 251 призначено намісником Вірменії. Брав активну участь у війнах з Римською імперією.

У 253 на чолі війська вдерся до східної частини Малої Азії.

У 253—255 керував Капподокією.

У 270 в обхід старших братів, з огляду на вагоме походження по материнській лінії після смерті батька успадкував трон, змінивши ім'я на Ормізд. Надав потужну підтримку жерцям зороастрихму. При цьому не став переслідувати прихильників маніхейства.

Водночас придушив повстання юеючжі в колишній сатрапії Согдіана, встановивши на честь цього кам'яні колони. Після цього заснував міста Рам-Орміз, Ормізд-Ардашир (сучасне м.Ахваз), Дастагірд.

У червні 271 помер у м. Естахар за невідомих обставин. Владу перебрав брат померлого Бахрам I, відсторонивши сина Ормізда I — Орміздака.

Джерела

  • Pourshariati, Parvaneh (2008). Decline and Fall of the Sasanian Empire: The Sasanian-Parthian Confederacy and the Arab Conquest of Iran. London and New York: I.B. Tauris. ISBN 978-1-84511-645-3.
  • Josef Wiesehöfer: Das Reich der Sāsāniden. In: Klaus-Peter Johne (Hrsg.): Die Zeit der Soldatenkaiser. 2 Bde., Akademie Verlag, Berlin 2008, S. 531ff.