Браузер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
м За старим правописом (Новий прийнятий, але не обов'язковий, Вікіпедія ще не почала перехід на новий правопис), до того ж "Бравзер" - звучить так, як каже моя бабуся (а ще "Постав-но, онучку, цей хвильм на павзу", насмішили))
Рядок 5: Рядок 5:
{{Legend|#EEDEEE|Зона впливу [[Opera]]}}]]
{{Legend|#EEDEEE|Зона впливу [[Opera]]}}]]


'''Бра́узер''', також '''веб-переглядач''', '''веб-оглядач''', '''веб-навигатор''' ({{lang-en|browser}} {{МФА2|ˈbraʊ̯zɚ}}) — [[програмне забезпечення]] для [[комп'ютер]]а або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до [[Інтернет]]у, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на [[гіпертекст]]овій [[Веб-сторінка|веб-сторінці]]. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою [[Гіперпосилання|гіперпосилань]] дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.
'''Бра́взер'''<ref>'''Англійське W § 60.''' Англійське ''w'' і перед голосними передаємо через '''в''' (а не через ''у''): '''''В'''айлд'' (не Уальд), '''''В'''айт'' (не Уайт), '''''В'''елз'' (не Уельс), '''''В'''ітман'' (не Уітман), '''''В'''іклеф'' (не Уїклеф), '''''В'''естмінстер'' (не Уестмінстер), '''''в'''ат'', ''кіло'''в'''ат'' і т. ин.[https://r2u.org.ua/data/other/Правопис-1928.pdf]

Тим паче, в українській мові нескладову літеру «'''в'''» слід читати м'яко-піднебінний звук ['''ў'''], складову — як губно-<u>губний</u> звук ['''в'''], на відміну від російської, де літера «'''в'''» може позначати лише губно-<u>зубний</u> звук ['''в''']. Власне через це в російській мові звук ['''в'''] оглушується до ['''ф'''], чого не відбувається в українській мові: [[Російська мова|<small>''рос.''</small>]] «кров» — [кроф], «любов» — [лʹубоф], «вторник» — [фторник]; ''[[Українська мова|<small>укр.</small>]]'' «кров» — [кроў], «любов» — [лʹубоў], «вправа» — [ўправа].</ref> або '''бра́узер''', також '''веб-переглядач''', '''веб-оглядач''', '''веб-навигатор''' ({{lang-en|browser}} {{МФА2|ˈbraʊ̯zɚ}})&nbsp;— [[програмне забезпечення]] для [[комп'ютер]]а або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до [[Інтернет]]у, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на [[гіпертекст]]овій [[Веб-сторінка|веб-сторінці]]. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою [[Гіперпосилання|гіперпосилань]] дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.


== Принцип роботи ==
== Принцип роботи ==

Версія за 19:23, 2 червня 2019

Еволюція браузерів (1990—2011)
   Зона впливу Google Chrome та Safari
   Зона впливу Internet Explorer
   Зона впливу Mozilla Firefox
   Зона впливу Opera

Бра́узер, також веб-переглядач, веб-оглядач, веб-навигатор (англ. browser МФА[ˈbraʊ̯zɚ]) — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою гіперпосилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.

Принцип роботи

Веб-переглядач під'єднується до сервера HTTP, отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які веб-переглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає World Wide Web Consortium (скорочено W3C)[1]. До них належать формати текстових документів HTML та XHTML, а також найпоширеніші формати растрової графіки GIF, JPEG та PNG (останній — розробка W3C). Якщо ви читаєте цей текст з екрана монітора, то в цей час ви користуєтесь веб-переглядачем.

Адресування сторінок відбувається за допомогою URL (Uniform Resource Locator, RFC 1738), який інтерпретується, як адреса, що починається з http: для протоколу HTTP. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, gopher: для Gopher (ієрархічний протокол гіперпосилань), ftp: для протоколу перенесення файлів FTP, rtsp: для протоколу потоків реального часу RTSP, та https: для HTTPS (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer SSL або Transport Layer Security TLS).

Популярні переглядачі

Частка браузерів на світовому ринку станом на 2019 р.[2]

Найпершим веб-переглядачем був Mosaic, розроблений в Національному центрі застосування суперкомп'ютерів (NCSA) Іллінойського університету в Урбана-Шампейн.

Станом на квітень 2019 року існує низка програм для навігації в Інтернеті. Найпопулярніші з них[2]:

Кожний переглядач має свої відмінності в інтерпретації гіпертексту, що пов'язано з різною реалізацією рушіїв відображення та створенням пропрієтарних тегів для розширення можливостей стандартного HTML. Так, один текст може бути відтворено по-різному в Internet Explorer та Safari. Багато Інтернет-сервісів оптимізують свої сторінки під один стандарт, віддаючи перевагу одному переглядачу (приклад Flickr з Mozilla Firefox). Для покращення сумісності сторінки з різними браузерами та їх версіями може використовуватися техніка CSS-фільтрів, яка полягає у використанні різних файлів каскадних таблиць стилів (CSS) або різних записів у CSS-файлах залежно від типу та версії браузера.

Статистика

Найпопулярніші браузери за країнами (2012)[3]:
   Opera
Найпопулярніші браузери за країнами (2015)[4]:
   Safari
   Opera
   Брак даних
Використання браузерів у світі, відповідно до StatCounter.
Використання браузерів у світі за користувачами (2016 рік)[5]
Дані Net Applications[6]
Google Chrome Internet Explorer Safari Mozilla Firefox Opera
2012 рік
Зміни за місяць немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних
I квартал немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних
2011 рік
IV квартал 47,76 20,09 17,58 8,67 1,55 2,60
III квартал 50,97 21,06 15,17 8,03 1,58 3,18
II квартал 53,68 21,67 13,11 7,48 1,73 1,25 0,91 0,03 0,14
I квартал 55,92 21,80 11,57 6,61 2,15 1,06 0,68 0,03 0,18
2010 рік
IV квартал 57,11 22,83 9,98 5,87 2,23 0,98 0,75 0,03 0,20
III квартал 59,65 22,96 7,98 5,27 2,39 0,97 0,52 0,02 0,27
II квартал 60,32 23,81 7,24 4,85 2,27 0,66 0,56 0,03 0,26
I квартал 60,65 24,52 6,13 4,65 2,37 0,78 0,47 0,16 0,26
2009 рік
IV квартал 62,69 24,61 4,63 4,46 2,40 0,53 0,32 0,13 0,17
III квартал 66,80 23,06 3,17 4,13 2,07 0,3 0,50 0,09 0,03
II квартал 68,06 23,00 2,13 3,67 2,05 0,25 0,68 0,06 0,09
I квартал 69,13 22,67 1,56 3,58 2,18 0,23 0,51 0,06 0,08
2008 рік
IV квартал 71,99 20,78 1,16 3,11 2,15 0,24 0,41 0,07 0,07
III квартал 74,93 19,07 0,37 2,73 2,06 0,23 0,43 0,07 0,10
II квартал 76,24 18,16 не випускається 2,73 1,97 0,20 0,48 0,08 0,12
I квартал 77,83 16,86 не випускається 2,65 1,84 0,17 0,41 0,13 0,12
2007 рік
IV квартал 79,16 15,84 не випускається 2,39 1,78 0,12 0,50 0,09 0,13
Google Chrome Internet Explorer Safari Mozilla Firefox Opera
Користувачі України за типом браузера (липень 2012)

Ситуація в Україні

В Україні, за даними StatCounter[7], на початок січня 2015 року найпопулярніший браузер Google Chrome з часткою 39,24 %, за ним йде Internet Explorer, в активі якого 17,9 %. Замикає трійку лідерів Opera, яка має 16,6 %. Четвертим у списку йде Mozilla Firefox із часткою 16,6 %, закінчує перелік браузер Safari із часткою 3,13 %.

За 2014 частка оглядача від Google постійно збільшується, тому він вважається найдинамічнішим браузером.

Переглядачі спеціального призначення

Є спеціальні веб-переглядачі, вбудовані у відносно прості моделі мобільних телефонів, які орієнтовані на спеціально спрощений текстовий формат WML, проте сучасні моделі спроможні показувати також HTML та XHTML.

Існують також браузери, що можуть відтворювати лише текстову інформацію, наприклад lynx. Такі переглядачі інколи використовуються, коли відсутній доступ до графічного середовища і роботу обмежено командним рядком.

У пошуках українського терміна

Словник Merriam-Webster дає декілька означень англійського дієслова browse[8], найближчими з яких по змісту є два:

  • to look over casually: skim
  • a) to skim through a book reading passages that catch the eye
  • b) to look over or through an aggregate of things casually especially in search of something of interest

які відповідають[9] українським:

  • (skim) нашвидку прочитати; перегорта́ти (книжку)
  • підшу́кувати, перегляда́ти (look over), та (look through) передивля́тися щось

Тому найпоширенішими варіантами перекладу є:

  • браузер
  • (веб-)переглядач або веб-оглядач

Альтернативним запропонованим перекладом був (веб-)навігатор, мабуть, через аналогію романтики плавання під вітрилами, але цей варіант не набув поширення, можливо частково через те, що в той час існував переглядач Netscape Navigator, назва якого вносила неоднозначність і який до того ж тоді ще й швидко втрачав популярність.

Див. також

Примітки

  1. World Wide Web Consortium
  2. а б W3Counter: Global Web Stats. www.w3counter.com. Процитовано 2 квітня 2019.
  3. StatCounter Global Stats - Browser, OS, Search Engine including Mobile Usage Share. StatCounter Global Stats (англ.). Процитовано 22 листопада 2017.
  4. за даними StatCounter
  5. W3Schools: Browser Statistics(англ.)
  6. Статистика Net Applications за минулий місяць. Net Applications. 1 лютого 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011.
  7. Поточна статистика за браузером в Україні від StatCounter Global Stats(англ.)
  8. Browse в Merriam-Webster Dictionary(англ.)
  9. Англо-український словник Подвезько, Балла