Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)»
СудВелика палата Європейського суду з прав людини
Повна назва справиУкраїна проти РФ (щодо Криму)
Слухання11 вересня 2019 (щодо юрисдикції),
13 грудня 2023 (по суті)
Почато13 березня 2014 року (подання 1-ої заяви)
Рішення16 грудня 2020 (щодо юрисдикції),
25 червня 2024 року (по суті)
ДосьєСправа на сайті ЄСПЛ
ОбвинуваченийРосійська Федерація
Позивач(і)Україна
Позов№ 20958/14 (щодо Криму) (13 березня 2014),
№ 38334/18 (27 серпня 2018).
Хід справи
Процедурна історіязаяви від 13 березня 2014 та 26 серпня 2015 об'єднано в № 20958/14 (щодо Криму)
Склад суду
Колегія17 суддів
Голова судуШіфра О'Лірі (Ірландія)
ВіцеголовиМарко Босняк (Словенія),
Габріеле Кучко-Штадльмайер (Австрія)
Застосований закон
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» — міждержавна судова справа в Європейському суді з прав людини щодо скарг України про систематичні порушення окупаційною владою РФ Європейської конвенції з прав людини в АР Крим під час Російсько-української війни (з 2014).

Справа містить позовні заяви 2014 року та 2015 року, що охоплюють порушення прав з 27 лютого 2014 року по 26 серпня 2015 року, та об'єднана зі заявою 2018 року «Україна проти Росії (VII)» щодо політичних в'язнів.[1][2]

ЄСПЛ уже встановив, що РФ, починаючи з 27 лютого 2014 року (тобто з дати, коли була захоплена Верховна Рада АР Крим), здійснювала ефективний контроль над АР Крим, що фактично означає визнання військової окупації з відповідальністю Російської Федерації за порушення, що мають місце там, з цього часу.

Проміжне рішення

[ред. | ред. код]

14 січня 2021 року оприлюднено проміжне рішення ЄСПЛ: за позовною заявою українського уряду від 13 березня 2014 року суд визнав юрисдикцію у позові України проти РФ. Суд відхилив як неаргументовані звинувачення України за трьома пунктами: у тому, що російська влада в АР Крим націоналізувала власність українських військових, встановила там «адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів» та переслідування міжнародних журналістів. ЄСПЛ визнав прийнятними скарги України щодо:

  • насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2); жорстокого поводження (стаття 3);
  • незаконних затримань (стаття 5);
  • примусового насадження російського громадянства (стаття 8);
  • незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
  • утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9);
  • припинення діяльності українських медіа (стаття 10);
  • заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
  • експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу);
  • заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу);
  • обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України (стаття 2 Протоколу № 4);
  • переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

13 грудня 2023 у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини відбулись усні слухання розгляду справи по суті вказаних звинувачень.[3][4][2][5][6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЄСПЛ призначив на листопад слухання у справі «Україна проти Росії» щодо Криму. Еспресо TV. 23 березня 2023.
  2. а б Віртуальний музей російської агресії. Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» за № 20958/14 та № 38334/18. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про правопорушення.(укр.)(англ.)(фр.)
  3. Владислава Присяжнюк, Муслім Умєров (13 грудня 2023). ЄСПЛ розпочинає розгляд по суті справи «Україна проти Росії» щодо окупації Криму. Суспільне.
  4. Cвітлана Карвацька (30 вересня 2022). 7 ключових питань щодо позовів України до ЄСПЛ. Юридичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
  5. Іванна Костіна (25 червня 2024). Росія розгромно програла в ЄСПЛ справу щодо порушень прав людини у Криму. Європейська правда.
  6. Ілона Милостива (27 червня 2024). Рішення ЄСПЛ по Криму: що означає для України. Юридична газета. Архів оригіналу за 6 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]