Судовий процес проти РФ через вторгнення російських військ в Україну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Судовий процес проти РФ через вторгнення російських військ в Україну
Офіційна назва англ. Allegations of Genocide under the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide
Час/дата початку 26 лютого 2022
Повний твір доступний на icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220307-ORA-01-00-BI.pdf
Суд Міжнародний суд
Застосований закон Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього
Обвинувачений Росія
Позивач Україна

Справа щодо неіснуючого «геноциду» російськомовних в Україні або Судовий процес проти Російської Федерації через вторгнення російських військ в Україну — це позов України проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

16 березня 2022 року Суд ухвалив проміжне рішення щодо запобіжних заходів .

Передумови[ред. | ред. код]

На відміну від російської агресії на сході України, що триває з 2014 року, цього разу російська влада почала обґрунтовувати своє вторгнення в Україну неіснуючим «геноцидом російськомовних». Президент Росії Володимир Путін зранку 24 лютого, віддаючи наказ про вторгнення в Україну, сказав, що «ми повинні зупинити це звірство, цей геноцид». Цей факт дозволив розпочати процес проти РФ навіть без її згоди… щоб «захистити» людей від «геноциду».

Насправді за словами адвоката України у Міжнародному суді ООН Кориневич Антон Олександрович, «Росія та її політичне керівництво та армія вчиняють злочини проти людяності та воєнні злочини в Україні»[1] («it is Russia and its political leadership and military personnel who commit crimes against humanity and war crimes on the territory of Ukraine»).

26 лютого 2022 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Також Україна відразу подала клопотання про запобіжні заходи, в якому, по суті, просить МС ООН наказати Росії зупинити ведення війни в Україні.[2]

Позиція України[ред. | ред. код]

Геноцидні звинувачення РФ до України є надуманим приводом для нападу на Україну. Війна є безпідставною. Україна претендує на:
право «не піддаватися фальшивим заявам про геноцид» і
право «не піддаватися військовим операціям іншої держави на своїй території на основі (зловживання) Конвенцією про геноцид».

  • Антон Кориневич, агент України у Суді ООН
  • Оксана Золотарьова, співагент України у Суді ООН

Україна просить Суд ухвалити такі тимчасові заходи:

  • а. Російська Федерація негайно призупиняє розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії, заявленою метою яких є «запобігання і покарання» нібито геноциду в Луганській та Донецькій областях України.
  • б. Російська Федерація негайно забезпечує, щоби будь-які військові або нерегулярні збройні формування, якими вона керує або підтримує, а також будь-які організації та особи не сприяли військовим операціям, метою яких декларується «запобігання» чи «покарання» за нібито вчинення Україною геноциду.
  • в. Російська Федерація утримується від будь-яких дій, що ускладнюють цей спір.
  • г. Російська Федерація звітує Суду про виконання цього наказу.[3]

Надзвичайні слухання[ред. | ред. код]

Суд ООН у Гаазі погодився провести надзвичайно термінові слухання у понеділок 7 березня 2022 року і вже найближчим часом має винести проміжне рішення[1].

У листі від 5 березня 2022 року посол Росії в Нідерландах Александр Шульгін повідомив, що Росія відмовляється брати участь у процесі. Утім, відмова РФ від захисту не зупиняє слухання.[4]

16 березня 2022 року Міжнародний суд у Гаазі, ухвалив проміжне рішення про тимчасові запобіжні заходи на користь України:

  • Росія повинна «негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України («за» — 13 голосів, «проти» — Гєворкян Кірілл (РФ), Сюе Ханьцінь (Китай));
  • Росія повинна забезпечити, щоб будь-які військові або парамілітарні угруповання, які вона підтримує або якими керує, так само як і будь-які організації чи люди, які їй підконтрольні, не вдавалися до подальших військових дій («за» — 13 голосів, «проти» — Гєворкян Кірілл (РФ), Сюе Ханьцінь (Китай));
  • обидві сторони повинні утриматися від «будь-яких дій, які можуть поглибити або розширити суперечку перед судом або зробити її складнішою для вирішення» (одностайно).[5][6]

Підтримка України[ред. | ред. код]

У позові проти РФ підтримали Україну 32 держави:

32 держави вважають себе постраждалими від дій РФ, оскільки використання брехливих звинувачень у геноциді для початку збройної агресії руйнує світовий правопорядок, створений після Другої світової війни. А отже, це стосується не лише України.

Хід справи[ред. | ред. код]

1 липня 2022 року Україна подала Меморандум до Міжнародного суду ООН із доказами порушення РФ Конвенції про геноцид. З цього часу РФ має три місяці, щоб подати, якщо має, свої заперечення щодо юрисдикції суду по цій справі.[9]

22 серпня 2023 року, відповідно заяви Міжнародного суду ООН № 2023/45 від 22.08.2023[10], Міжнародний Суд ООН розгляне попередні заперечення Росії у справі «Звинувачення в геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» наступного місяця. Слухання триватимуть з понеділка 18 вересня до середи 27 вересня 2023 року в Гаазі. Було зазначено, що слухання пройдуть у два раунди: Росія виступить 18 і 25 вересня, а 19 і 25 вересня перед суддями з аргументами виступить Україна.[11] На цьому етапі слухання розглядають юрисдикцію суду (повноваження давати правову оцінку).[12]

Виконання рішень суду[ред. | ред. код]

Рішення МС ООН є обов'язковими для держав-членів. Суд не має засобів примусу для виконання своїх рішень. Рішення МС ООН держави мають виконувати добровільно та в переважній більшості випадків виконуються. Порушення принципу світового правопорядку щодо мирного врегулювання міждержавних спорів — відмова від засадничих положень ООН.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б "Геноцид як зброя Кремля". Виступи України у Суді ООН з деталями позову проти Росії. Європейська правда (укр.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  2. Солдатенко, Михайло (26 лютого 2022). В Гаагу за геноцидом: що написала Україна у позові проти Росії до Суду ООН. Європейська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  3. Україна озвучила чотири очікування від суду в Гаазі у справі проти РФ про геноцид. Українська правда (укр.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  4. Росія відмовилася захищатися у суді проти неї у Гаазі. Європейська правда (укр.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  5. Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити бойові дії в Україні – проміжне рішення. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  6. Текст проміжного рішення Суду в Гаазі. https://www.icj-cij.org/ (Англійська). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  7. Гаазький суд дозволив Литві вступити у справу проти Росії, — міністр юстиції. LRT. 8 червня 2023. 
  8. Суд у Гаазі проведе публічні слухання за позовом України проти РФ з 18 до 27 вересня. Еспресо TV. 23 серпня 2023. 
  9. Суд над Росією за геноцид українців почнеться у Гаазі в жовтні. Еспресо TV. 16 липня 2022. 
  10. Allegations of Genocide under the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Ukraine v. Russian Federation: 32 States intervening). The Court to hold public hearings on the preliminary objections raised by the Russian Federation from Monday 18 to Wednesday 27 September 2023. // THE Hague, 22 August 2023
  11. Суд Гааги у вересні заслухає Росію у справі про геноцид українців. 22.08.2023, 20:56
  12. Міжнародний суд ООН поновив слухання за позовом України проти Росії за конвенцією про геноцид. Еспресо TV. 18 вересня 2023.