Урич
| село Урич | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Сколівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100190160085034 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1369 (655 років) |
| Населення | 289[1] |
| Площа | 1,55 км² |
| Густота населення | 186,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82612[2] |
| Телефонний код | +380 32251[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′55″ пн. ш. 23°24′20″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 23.40556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
497 м[4] |
| Водойми | р. Уричанка |
| Відстань до обласного центру |
118 км[5] |
| Відстань до районного центру |
29 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Верхнє Синьовидне |
| Відстань до залізничної станції |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Сколе |
| Карта | |
  Урич | |
 Урич | |
| Мапа | |
| |
|
| |
У́рич — село в Україні, у Сколівській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 289 осіб[1].
Через село тече річка Уричанка, ліва притока Стрию.
Поблизу села розташований давньоруський наскельний оборонний комплекс Тустань, який став основою для створення Державного історико-культурного заповідника «Тустань».
Станом на початок XIX століття село Урич перебувало у власності Казимира Петруського. Згідно з переписом 1870 року, в Уричі мешкало 604 особи. Селянам належало 879 моргів орних ґрунтів, 1031 морг лук та 463 моргів пасовиськ і лише 62 морги лісів. Натомість 1458 моргів урицьких лісів належало дідичеві, який мав також незначну частку лук і пасовиськ.
Як свідчать шематизми Львівської архиєпархії та польських переписів населення, протягом XIX століття чисельність греко-католицької парафії святого Миколая становила близько 500 вірних, і лише на зламі століть кількість населення почала зростати. Тоді ж спостерігається великий приплив поляків та євреїв до Урича. Якщо у 1880 році на 614 мешканців було 585 греко-католиків, 16 римо-католиків, 13 юдеїв, то у 1900 році з 1239 осіб 830 були греко-католиками, 326 римо-католиками, 83 юдеями. Це пов'язано з розвитком нафтового промислу в Уричі. У 1896—1906 роках кількість діючих свердловин та видобутої в Уричі нафти постійно зростала, але після 1909 року через вичерпаність запасів промисел поволі занепав[6].
Станом на 1 січня 1939 року в Уричі мешкало 1530 осіб, з них 1270 — українців, 100 — поляків, 160 — юдеїв[6].
Наприкінці серпня 1942 року під керівництвом гауптшарфюрера СС Пітера Ментена стався масовий розстріл мешканців села. Після війни був встановлений обеліск загиблим односельцям. Жителі села у 1970-х роках побували на суді в Амстердамі над Ментоном, як свідки.[джерело?]
У 1970 році мешканці Урича брали участь у зйомках художнього кінофільму «Захар Беркут».
До 17 липня 2020 року село перебувало в складі Сколівського району, який ліквідований Постановою Верховної Ради України № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»[7].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 361 особа, з яких 146 чоловіків та 215 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 289 осіб[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,67 % |
| російська | 0,33 % |
- Музей історії міста-фортеці Тустань — відкритий 18 травня 1997 року в приміщенні давньої церковної плебанії. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань». Неподалік від музею історії міста-фортеці Тустань розташований культурний центр «Хата у Глубокім», або «Бойківська хата» являє собою музейну експозицію, розташовану в дерев'яній карпатській оселі. Ідеєю створення центру є прагнення передати колорит національного карпатського будинку періоду 1920–1930-х років. У хаті регулярно проходять етно-зустрічі та покази тематичних фільмів[10];
.JPG)
- Дерев'яна церква святого Миколая — збудована на невисокому підвищенні, у північній частині Урича, за проєктом відомого архітектора Василя Нагірного у 1910 році (рік будівництва вирізьблений на надпоріжнику вхідних дверей до церкви) біля старої дерев'яної церкви, яку пізніше розібрали. Над ним є пам'ятна таблиця: «Будова церкви 1908 за ц. Франца Йосифа, за м. Андрея Шептицкого, за от. Гната Калінского, отца пароха Р. Охремовича. Укінчена Р. 1911». Тризрубна хрестова у плані одноверха церква орієнтована вівтарем гранчастої форми на північний-схід. До неї з обидвох сторін прибудовані ризниці. Крім головного входу до бабинця існує бічний у східному крилі нави. Святиня традиційно оточена піддашшям. Стіни під ним з фарбованих брусів зрубу, над піддашшям повністю оббиті фарбованою бляхою. На середхресті нави на четверику влаштований світловий восьмерик, завершений банею з ліхтарем і маківкою. Зі східної сторони від церкви стоїть дерев'яна приземиста двоярусна (нижній ярус квадратний у плані, верхній — восьмибічний з великими голосниковими арочними отворами) дзвіниця, на надпоріжнику дверей до якої вирізьблена дата «1910»[11]. Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення Львівської області[12];
- Давній сільський цвинтар — розташований навколо церкви святого Миколая. Більшість оригінальних надгробків не збереглося, бо були зроблені з дерева. Кам'яні надгробки могли собі дозволити лише найзаможніші селяни, бо художня обробка каменю в околицях Урича не була розвинена. Зберігся лише один кам'яний хрест на цвинтарі та ще один — на могилі сільського пароха[13] о. Ігнатія Калінського та його дружини Павліни з Лопушинських Калінської[11], що розташована на захід від церкви. Переважна більшість збережених надгробків — це металеві хрести на кам'яних п'єдесталах. Від 2015 року триває їх відновлення[13].
-
Церква Святого Миколая -
Церква Святого Миколая -
Вид на село зі скельного комплексу Тустань
- ↑ а б в Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в с. Урич. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ а б Відстань від села Урич. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ а б Ольга Свідзинська Урич у XIX — першій половині XX століття: статистична довідка // Тустань. Вісник. — № 1 (18). — 2015. — 15 жовтня. — С. 1.
- ↑ Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Урич — що подивитися?. tur365.com.ua. Відпочинок 365. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
- ↑ а б В. Слободян. Церква Св. Миколи (1910). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Пам'ятки культурної спадщини Сколівщини. skole-rda.gov.ua. Сколівська районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ а б Андрій Котлярчук Про що говорить давній цвинтар // Тустань. Вісник. — № 1 (18). — 2015. — 15 жовтня. — С. 2.
- В. Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — 864 с.
- Марічка Крижанівська (22 жовтня 2020). 14 фактів про Тустань, яких ви ще не знали. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
