Андропов Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Андропов Юрій Володимирович
Голова Президії Верховної Ради СРСР
Початок правління:	1983
Кінець правління:	1984
Попередник:
Дата народження:	15 червня 1914 р.

Ю́рій Володи́мирович Андро́пов (*1914—†1984) — радянський партійний і державний діяч. Генеральний секретар ЦК КПРС (1982—1984), Голова Президії Верховної Ради СРСР (1983—1984), Голова КДБ СРСР (1967—1982).

[ред.] Біографія

Володимир Костянтинович Андропов — батько Юрія Володимировича — залізничний інженер, мав вищу освіту, закінчив Харківський інститут залізничного транспорту. Помер від висипного тифу 1919 року.

Мати Андропова, вчителька музики Євгенія Карлівна Флекенштейн, була дочкою (можливо, прийомною) уродженців Фінляндії — торговця годинниками і ювелірними виробами Карла Францевича Флекенштейна і Євдокії Михайлівни Флекенштейн, яка після смерті Карла Флекенштейна в 1915 році займалася справами чоловіка.

Після закінчення семирічки Андропов працював помічником кіномеханіка при залізничному клубі на станції Моздок, робочим на телеграфі. З 1931 р. працював матросом річкового флоту на Волзькому пароплавстві. У 1934 р. поступив в Рибінський технікум водного транспорту, після його закінчення (1936) працював на Рибінськой судноверфі.

• 1953—1957 посол в Угорщині. Ініціатор та співорганізатор радянської інтервенції проти угорської революції 1956 року
• 1967—1982 — голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР. У період керівництва КДБ Андропов був організатором переслідувань противників комуно-тоталітарного режиму. На цей час припадають, зокрема, розгром Українського національного фронту та репресії проти його членів — З.Красівського, Д.Квецька, М.Дяка, Я.Лесіва, Г.Поповича, І.Губки, М.Меленя, В.Кулінича, масовий погром українських дисидентів у 1978 році, постійний правовий і психічний терор проти учасників Гельсинських груп в Україні.
• з 1983 — голова Президії Верховної Ради СРСР.
• у 1983—1984 роках — Генеральний секретар ЦК КПРС, фактичний керівник СРСР. На посту глави держави почав проводити реформи, але більшу частину свого строку був прикутий до штучної нирки у лікарні і помер у 1984 році.

[ред.] Література

• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії СРСР (УРСР). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить шаблону-картки. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.