Вольфганг Кеттерле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вольфганг Кеттерле
Wolfgang Ketterle
Ketterle.jpg
Народився 21 жовтня 1957(1957-10-21) (56 років)
Гейдельберг, ФРН
Громадянство Німеччина Німеччина
Галузь наукових інтересів фізика
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (2001)
Nobel prize medal.svg

Вольфганг Кеттерле (нім. Wolfgang Ketterle; нар. 21 жовтня 1957, Гейдельберг, Німеччина) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом.

Біографія[ред.ред. код]

Вольфганг Кеттерле був другою дитиною в сім'ї з трьох дітей. Закінчив курси підготовки до університету (Abitur) в гімназії імені Бунзена в Гейдельбергу. У 1976 р. приступає до вивчення фізики в Гейдельберзькому університеті. Після переддиплому переходить в Мюнхенський технічний університет, де починає займатися теоретичною фізикою. У 1982 р. захищає диплом за темою релаксації спіна в неврегульованих матеріалах і переходить до інституту квантової оптики товариства Макса Планка в Гархінгу. Згодом переходить в Мюнхенський університет імені Людвіга Максиміліана в групу Герберта Вальтера, де в 1986 р. захищає дисертацію по темі «Спектроскопія гідридів гелію і трьохатомних молекул водню».

Після перебування в Гархінгу Кеттерле повертається в Гейдельберг, де на кафедрі Юргена Вольфрума проводить дослідження по моторах внутрішнього згорання. У 1990 р. він знову міняє область діяльності і переселяється в США, щоб у групі Дейва Прітчарда працювати над завданням охолодження лазером. У 1993 р. він приєднався до фізичного факультету МТІ, де досі займає кафедру фізики, спонсоровану фондом імені Джона Мак-Артура.

У 1986 р. Кеттерле одружився на Габріеллі Зауер, з якою він був знайомий ще зі шкільної лави. У нього три дитини — Йонас (р. 1986), Йоганна (р. 1988) і Хольгер (р. 1992)

Досягнення[ред.ред. код]

Під час аспірантури Кеттерле вдалося довести існування гідриду гелію (HeH) і вперше отримати спектри цієї молекули. Під час постдоковської роботи в Гархінгу йому вдалося, крім того, повністю пояснити ці спектри. Пізніше Герберт Вальтер описав його роботу одним реченням: «Він створив нову область фізики і сам же її вбив».

У 1995 р. Кеттерле був одним із перших, кому вдалося створити конденсат Бозе-Ейнштейна. У 1997 р. він продемонстрував атомний лазер. У 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом був удостоєний Нобелівської премії з фізики «за експериментальне спостереження бозе-ейнштейнівської конденсації в розріджених газах атомів лужних металів і за перші фундаментальні дослідження властивостей таких конденсатів». [1]

Нагороди (не повністю)[ред.ред. код]

  • 1996 — Стипендіат Давіла і Люсі Паккард
  • 1997 — Премія імені Рабі, Американське фізичне товариство
  • 1997 — Премія імені Густава Герца, Німецьке фізичне товариство
  • 1998 — Нагорода журналу Діскавері за технічні інновації
  • 1999 — Премія імені Фріца Лондона з фізики низьких температур
  • 1999 — Премія імені Данні Хайнемана, Геттінгенська академія наук
  • 2000 — Медаль імені Бенджаміна Франкліна з фізики
  • 2001 — Нобелівська премія з фізики
  • 2002 — Федеральний хрест заслуг (Стрічка і Зірка) ФРН
  • 2004 — Нагорода імені Кілліана МТІ

Примітки[ред.ред. код]

  1. Корнелл Е А, Віман До Е, Кеттерле У Нобелівські лекції з фізики - 2001 // УФН, 173 (2003) (12) С. 1319. — DOI:10.3367/UFNr.0173.200312c.1319.

Посилання[ред.ред. код]