Персі Бріджмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Персі Бріджмен
Bridgman.jpg
Народився 21 квітня 1882(1882-04-21)
Кембридж (Массачусетс), США
Помер 20 серпня 1961(1961-08-20) (79 років)
Громадянство США США
Alma mater Гарвардський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1946)
Nobel prize medal.svg

Персі Вільямс Бріджмен (англ. Percy Williams Bridgman) (21 квітня 188220 серпня 1961) — американський фізик, з 1919 р. професор Гарвардського університету (США). Відомий своїми дослідженнями в галузі фізики високих тисків. Нобелівська премія з фізики за 1946 р. У філософії Бріджмен є одним із засновників операціоналізму — різновиду суб'єктивного ідеалізму.

Бріджмен народився в Кембриджі, США. Він вступив до Гарвардського університету в 1900 р., вивчав там фізику і з 1910 р. викладав в Гарварді, з 1919 р. як професор. В 1905 р. він почав дослідження деяких явищ при високих тисках. З-за поломки установки йому довелося змінити її, в результаті чого він винайшов новий блок, що дозволяє одержувати тиск до 100 тисяч атмосфер (10 ГПа). Такі тиски стали величезним досягненням у порівнянні з тими, які досягалися до того - 3000 атмосфер (0,3 ГПа). Також його ім'я відоме у зв'язку з прокладкою Бріджмена і термодинамічним рівнянням Бріджмена.

За допомогою нової установки було досліджено безліч нових явищ, включаючи вплив тиску на електричний опір, а також поведінку рідин та твердих тіл при високих тисках.

У 1917 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за досягнення у вивченні термодинаміки проривів від високого тиску.

Також Бріджмен відомий за дослідження електричної провідності металів і властивостей кристалів. Крім того, він писав книги з філософії сучасної науки, захищав концепцію операціоналізму. Також він був одним з 11 осіб що підписали маніфест Рассела-Ейнштейна.

Після виявлення у нього раку з метастазами Бріджмен здійснив самогубство — застрелився з мисливської рушниці. В передсмертній записці він написав: «Суспільство не повинно змушувати людину робити це своїми руками. Ймовірно це останній день, коли я ще здатний зробити це сам». Згодом ця фраза часто цитувалась у дебатах на тему евтаназії[1][2].

Головні праці[ред.ред. код]

  • Dimensional Analysis. Yale University Press, 1922.
  • The Logic of Modern Physics. Beaufort Books, 1927. Online excerpt.
  • Thermodynamics of Electrical Phenomena in Metals and a Condensed Collection of Thermodynamic Formulas. MacMillan, 1934.
  • The Nature of Physical Theory. John Wiley & Sons, 1936.
  • The Intelligent Individual and Society. MacMillan, 1938.
  • The Nature of Thermodynamics. Harper & Row, Publishers, 1941.
  • The Physics of High Pressure. G. Bell, 1952.
  • The Way Things Are. Harvard Univ. Press., 1959.
  • A Sophisticate's Primer of Relativity. Routledge & Kegan Paul, 1962.
  • Collected experimental papers. Harvard University Press, 1964.
  • Reflections of a Physicist. Arno Press, 1980; ISBN 0-405-12595-X

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ayn Rand Institute discussion on assisted suicide(англ.)
  2. Euthanasia Research and Guidance Organization(англ.)