Клінтон Джозеф Девіссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клінтон Джозеф Девіссон
англ. Clinton Joseph Davisson
Clinton Davisson.jpg
Народився 22 жовтня 1881(1881-10-22)
Блумінгтон, Іллінойс, США
Помер 1 лютого 1958(1958-02-01) (76 років)
Шарлоттсвілль, Віргінія, США
Громадянство Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів фізика
Alma mater Чиказький університет
Прінстонський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1937)
Клінтон Девіссон (ліворуч) і Лестер Джермер (праворуч).

Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлоттсвілль, Віргінія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

Біографія[ред.ред. код]

Клінтон Джозеф Девіссон народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. У 1902 році, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), приступив до вивчення математики і фізики в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював в телефонній компанії Блумінгтона. За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році Девіссон отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р. , знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Прінстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час Девіссон відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго і отримав в 1908 року ступінь бакалавра. У 19101911 ах він отримував стипендію для навчання фізики в Прінстонському університеті. У 1911 році він захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона по темі «Про термічної емісії позитивних іон ів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року Девіссон працює викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбург е. При спробі вступити на службу в армію в 1917 році йому відмовили. З червня 1917 року і до закінчення війни працює в конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни він відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.

У 1946 в після 29 років роботи в Белл Лабораторіз виходить на пенсію і в 1947-48 роках працює гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.

У 1911 році Девіссон одружився на Шарлотті Сарі Річардсон, сестрі свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).

Досягнення[ред.ред. код]

У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером. Друга половина премії була присуджена Джордж Паджет Томсону.

Нагороди[ред.ред. код]

Названо його іменем[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]