Клінтон Джозеф Девіссон
| Клінтон Джозеф Девіссон | |
| англ. Clinton Joseph Davisson | |
 |
|
| Народився | 22 жовтня 1881 Блумінгтон, Іллінойс, США |
|---|---|
| Помер | 1 лютого 1958 (76 років) Шарлоттсвілль, Віргінія, США |
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Alma mater | Чиказький університет Прінстонський університет |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1937 рік) |
Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлоттсвілль, Віргінія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».
Зміст |
Біографія [ред.]
Клінтон Джозеф Девіссон народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. У 1902 році, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), приступив до вивчення математики і фізики в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював в телефонній компанії Блумінгтона. За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році Девіссон отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р. , знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Прінстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час Девіссон відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго і отримав в 1908 року ступінь бакалавра. У 1910–1911 ах він отримував стипендію для навчання фізики в Прінстонському університеті. У 1911 році він захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона по темі «Про термічної емісії позитивних іон ів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року Девіссон працює викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбург е. При спробі вступити на службу в армію в 1917 році йому відмовили. З червня 1917 року і до закінчення війни працює в конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни він відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.
У 1946 в після 29 років роботи в Белл Лабораторіз виходить на пенсію і в 1947-48 роках працює гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.
У 1911 році Девіссон одружився на Шарлотті Сарі Річардсон, сестрі свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).
Досягнення [ред.]
У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером. Друга половина премії була присуджена Джордж Паджет Томсону.
Нагороди [ред.]
- Премія Комстока, Національна академія наук США, 1928
- Медаль імені Еліота Крессона, Інститут Франкліна, США, 1931
- Медаль Хьюза, Лондонське королівське товариство, 1935
- Нобелівська премія з фізики, 1937
- Медаль університету Чикаго, 1941
- Почесний доктор Прінстонського університету, Ліонського університету і коледжу Колбі
Названо його іменем [ред.]
Посилання [ред.]
- Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
- Опис експериментів по дифракції електронів (збережена версія з archive.org) (англ.)
|
|||||||||||||||||
