Роберт Вудро Вільсон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Роберт Вудро Вільсон | |
 |
|
| Народився | 10 січня 1936 Х'юстон |
| Місце проживання | США |
|---|---|
| Громадянство | США |
| Галузь наукових інтересів | Фізика |
| Заклад | лабораторія Белла |
| Alma Mater | університет Райса Каліфорнійський технологічний інститут |
| Відомі учні | |
| Відомий у зв'язку з: | відкриття реліктового випромінювання |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1978)медаль імені Генрі Дрепера |
Роберт Вудро Вільсон (англ. Robert Woodrow Wilson нар. 10 січня 1936, Х'юстон США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1978 року «за відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання» (спільно з Арно Алланом Пензіасом).
[ред.] Біографія
Народився в Х'юстоні. В 1962 році отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському технологічному інституті. Із 1963 року працює в Лабораторії Белл- Телефон (із 1976 року — керівник відділу). Студентом Вільсон вчився в університеті Райса. Аспірантуру Вільсон пройшов в Каліфорнійському технологічному інституті. Вільсон і Пензіас отримали медаль імені Генрі Дрепера в 1977 році.
[ред.] Роботи
Роботи присвячені радіоастрономії та космічній фізиці, а саме — дослідженням Галактики та міжзоряних молекул за допомогою міліметрових радіохвиль.
Працюючи над новим типом антен в лабораторії Белла в Нью-Джерсі, Вільсон і Пензіас виявили джерело шумового сигналу в атмосфері, який вони не могли пояснити. Після усунення всіх потенційних джерел шуму, включаючи посліди голубів на антені, шум довелося визнати мікрохвильовим реліктовим випромінюванням (Нобелівська премія, 1978). Це відкриття підтвердило модель «гарячого Всесвіту» вперше теоретично розроблену Джорджом Гамовим в 1956 році. Відкрив в 1973 році космічний дейтерій, визначив його розповсюдженість у Всесвіті.
