Браян Девід Джозефсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Браян Девід Джозефсон
англ. Brian David Josephson
Народився 4 січня 1940(1940-01-04) (74 роки)
Кардіфф, Уельс, Великобританія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів Фізика
Відомий завдяки: передбачив ефект Джозефсона
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1973)
Nobel prize medal.svg

Браян Де́від Джо́зефсон (англ. Brian David Josephson; * 4 січня 1940, Кардіфф, Уельс, Великобританія) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1973 рік.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в єврейській родині, в Кардіффі, Великобританія. Закінчив у 1960Трініті-коледж Кембриджського університету. У цьому ж коледжі Джозефсон отримав наукові ступені магістра і доктора філософії (1964). З 1962 — молодший науковий співробітник Коледжу. У 19671972 роках Джозефсон працював заступником директора з наукових досліджень в Кембриджі. У 1972 — 1974 — лектор Кембриджського університету, з 1974 — професор фізики Кембріджського університету.

З 1962 року Джозефсон вивчає властивості надпровідності. Будучи аспірантом, у двадцять два роки, теоретично пророчив явище проходження електронів через тонкий шар діелектрика, поміщений між двома надпровідними металами (стаціонарний ефект Джозефсона). Був відкритий експериментально в 1963-у. Він припустив також, що якщо до контакту докласти різниця потенціалів, то через нього піде осцилюючий струм з частотою, що залежить тільки від величини прикладеної напруги (нестаціонарний ефект Джозефсона). Обидва ефекти дуже чутливі до магнітному полю в області контакту. Відкриття ефектів Джозефсона справила значний вплив на сучасну фізику. Вони дозволили уточнити величину сталої Планка, сприяли створенню принципово нового квантового стандарту напруги, використовуваного нині в багатьох національних бюро стандартів. Вони сприяли також конструювання надчутливих датчиків магнітного поля ( СКВІД ), застосовуються для вимірювання магнітних полів живих організмів і виявлення об'єктів, прихованих під поверхнею. На основі ефектів Джозефсона були виготовлені чутливі детектори дуже слабких вимірювань напруги. У перспективі — застосування швидкодіючих комп'ютерних мереж з дуже низьким споживанням енергії, побудованих на базі ефекту Джозефсона.

У наступні роки Джозефсон продовжував займатися дослідженнями надпровідності і критичних явищ, що виникають у системах поблизу точок переходу, проявив інтерес до проблем розуму та інтелекту, займався медитацією і ментальної теорією.

В даний час є професором Кембриджського університету, де очолює проект по об'єднанню матерії і розуму в області теорії конденсованих середовищ. Також він є членом Трініті-коледжу в Кембриджі.

Нобелівська премія[ред.ред. код]

Джозефсон отримав половину Нобелівської премії «за теоретичне передбачення властивостей струм а, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині під назвою ефектів Джозефсона». Один з наймолодших нобелівських лауреатів в історії. Другу половину премії отримали Лео Есакі і Івар Йевер «за експериментальні відкриття тунельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках».

Брайан Джозефсон удостоєний премії «За успіхи в науці» Американської дослідницької корпорації і медалі Х'юза Лондонського королівського товариства. Джозефсон — член Лондонського королівського товариства і іноземний член американського Інституту інженерів з електротехніки та електроніки, Американської академії наук і мистецтв.

Джозефсон відомий також своєю вірою в існування паранормальних явищ. Джозефсон відомий також своєю вірою в існування паранормальних явищ. За його словами, гаслом вченого має бути «нікому не вір на слово» (nullius in verba), що означає, "Якщо всі вчені хором заперечують будь-яку ідею, це не слід вважати доказом того, що ідея абсурдна, скоріше варто ретельно вивчити всі причини такої думки і вирішити, наскільки ця думка обґрунтовано "..

Література[ред.ред. код]

  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія. — М.: Прогрес, 1992. — Тт. 1-2.
  • Коротка єврейська енциклопедія. — Єр., 1976–2005. — Тт. 1-11.
  • Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
  • Великий енциклопедичний словник. — М.: БРЕ, 1997.
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
  • Фрідман С. А.Євреї — лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник. — М.: Дограф, 2000. — ISBN 5-93431-011-9.

Посилання[ред.ред. код]