Список лауреатів Нобелівської премії з фізики

Нобелівська премія з фізики

Список лауреатів

1900-і

Нобелівська премія з фізики, 1900-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1901		Вільгельм Конрад Рентген	Німеччина	«У знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь».
1902		Гендрік Антон Лоренц	Нідерланди	«За видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».
		Пітер Зееман	Нідерланди
1903		Антуан Анрі Беккерель (1/2 премії)	Франція	«У знак визнання його видатних заслуг, що виявилися у відкритті спонтанної радіоактивності».
		П'єр Кюрі й Марія Кюрі (по 1/4 премії)	Франція	«За видатні заслуги в спільних дослідженнях явищ радіації».
1904		Джон Вільям Стретт (лорд Релей)	Великобританія	«За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень».
1905		Філіп Едуард Антон фон Ленард	Німеччина	«За роботи з дослідження катодних променів».
1906		Джозеф Джон Томсон	Великобританія	«У знак визнання заслуг в області теоретичних й експериментальних досліджень електропровідності в газах».
1907		Альберт Абрахам Майкельсон	США	«За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з їхньою допомогою».
1908		Габрієль Ліппман	Франція	«За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».
1909		Гульєльмо Марконі	Італія	«За видатний внесок у створення бездротової телеграфії».
		Карл Фердинанд Браун	Німеччина

1910-і

Нобелівська премія з фізики, 1910-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1910		Ян Дідерик ван дер Ваальс	Нідерланди	«За роботу над рівняннями агрегатних станів газів та рідин».
1911		Вільгельм Він	Німеччина	«За відкриття в області законів, що керують тепловим випромінюванням».
1912		Нільс Густав Дален	Швеція	«За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях».
1913		Гейке Камерлінг-Оннес	Нідерланди	«За дослідження властивостей речовини при низьких температурах, які привели до отримання рідкого гелію».
1914		Макс фон Лауе	Німеччина	«За відкриття дифракції рентґенівських променів у кристалах».
1915		Вільям Генрі Брегг й Вільям Лоренс Брегг	Великобританія	«За заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів».
1916	Премія не присуджувалась.
1917		Чарлз Гловер Баркла	Великобританія	«За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів».
1918		Макс Карл Еріст Людвіг Планк	Німеччина	«У знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії».
1919		Йоханнес Штарк	Німеччина	«За відкриття ефекта Доплера в канальних променях і розщеплення спектральних ліній в електричному полі».

1920-і

Нобелівська премія з фізики, 1920-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1920		Шарль Едуард Гільйом	Швейцарія	«Як визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах».
1921		Альберт Ейнштейн	Німеччина	«За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту».
1922		Нільс Бор	Данія	«За заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ними».
1923		Роберт Ендрюс Міллікен	США	«За експерименти з визначення елементарного електричного заряду й вивчення фотоелектричного ефекту».
1924		Манне Сігбан	Швеція	«Відкриття й дослідження в області рентгенівської спектроскопії».
1925		Джеймс Франк	Німеччина	«За відкриття законів зіткнення електрона з атомом».
		Густав Людвіг Герц	Німеччина
1926		Жан Батист Перрен	Франція	«За роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».
1927		Артур Голлі Комптон	США	«За відкриття ефекту, названого його ім'ям».
		Чарльз Томсон Різ Вільсон	Великобританія	«За метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсації пари».
1928		Оуен Вільямс Річардсон	Великобританія	«За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я».
1929		Луї Віктор де Бройль	Франція	«За відкриття хвильової природи електронів».

1930-і

Нобелівська премія з фізики, 1930-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1930		Чандрасекара Венката Раман	Індія	«Роботи з розсіювання світла й за відкриття ефекту, названого на його честь».
1931	Премія не присуджувалась.
1932		Вернер Карл Гейзенберг	Німеччина	«За створення квантової механіки, застосування якої привело, до відкриття алотропних форм водню».
1933		Ервін Шредінгер	Австрія	«За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії».
		Поль Адріен Моріс Дірак	Великобританія
1934	Премія не присуджувалася
1935		Джеймс Чедвік	Великобританія	«За відкриття нейтрона».
1936		Віктор Франц Гесс	Австрія	«За відкриття космічних променів».
		Карл Девід Андерсон	США	«За відкриття позитрона».
1937		Клінтон Джозеф Девіссон	США	«Експериментальне відкриття дифракції електронів в кристалах».
		Джордж Томсон	Великобританія
1938		Енріко Фермі	Італія	«За докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане із цим відкриття ядерних реакцій, що викликані повільними нейтронами».
1939		Ернест Орландо Лоуренс	США	«За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів».

1940-і

Нобелівська премія з фізики, 1940-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1940	Премія не присуджувалася
1941	Премія не присуджувалася
1942	Премія не присуджувалася
1943		Отто Штерн	США	«Внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимір магнітного моменту протона».
1944		Ісідор Айзек Рабі	США	«За резонансний метод вимірів магнітних властивостей атомних ядер».
1945		Вольфганг Паулі	Австрія	«За відкриття принципу заборони Паулі».
1946		Персі Вільямс Бріджмен	США	«За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків».
1947		Едвард Віктор Епплтон	Великобританія	«За дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона».
1948		Патрік Мейнард Стюарт Блекетт	Великобританія	«За вдосконалення методу камери Вільсона й зроблені у зв'язку із цим відкриттями в області ядерної фізики й космічної радіації».
1949		Хідекі Юкава	Японія	«За пророкування існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил».

1950-і

Нобелівська премія з фізики, 1950-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1950		Сесил Френк Павелл	Великобританія	«За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, що був здійснених за допомогою цього методу».
1951		Джон Дуглас Кокрофт	Великобританія	«За дослідницьку роботу з перетворення атомних ядер з допомогою штучно прискорених атомних частинок».
		Ернест Томас Синтон Волтон	Ірландія
1952		Фелікс Блох	США	«За розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані із цим відкриття».
		Едвард Міллс Перселл	США
1953		Фріц Церніке	Нідерланди	«Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа».
1954		Макс Борн	Великобританія	«За фундаментальні дослідження із квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції».
		Вальтер Боті	ФРН	«За метод збігів для виявлення космічних променів і зроблені у зв'язку з цим відкриття».
1955		Вілліс Юджин Лемб	США	«За відкриття, пов'язані з тонкою структурою спектра водню».
		Полікарп Куш	США	«За точне визначення магнітного моменту електрона».
1956		Джон Бардін	США	«За дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту».
		Волтер Хаузер Браттейн	США
		Вільям Бредфорд Шоклі	США
1957		Лі Цзундао	КНР	«За передбачення при вивченні так званих законів парності, про незбереження симетричності (хіральність), що привело до важливих відкриттів в галузі квантової механіки».
		Чженьнін Янг	КНР
1958		Павло Олексійович Черенков	СРСР	«За відкриття й тлумачення ефекту Черенкова».
		Ілля Михайлович Франк	СРСР
		Ігор Євгенович Тамм	СРСР
1959		Оуен Чемберлен	США	«За відкриття антипротона».
		Еміліо Джино Сегре	Італія

1960-і

Нобелівська премія з фізики, 1960-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1960		Дональд Артур Глазер	США	«За винахід бульбашкової камери».
1961		Роберт Хофштедтер	США	«За основні дослідження з розсіювання електронів на атомних ядрах і пов'язаних з ними відкриттів в області структури нуклонів».
		Рудольф Людвіг Мессбауер	ФРН	«За дослідження резонансного поглинання гамма-випромінювання й відкриття у зв'язку із цим ефекту, що носить його ім'я».
1962		Лев Давидович Ландау	СРСР	«За його піонерські теорії конденсованих середовищ й особливо рідкого гелію».
1963		Юджин Пол Вігнер	США	«За внесок у теорію атомного ядра й елементарних часток, особливо за допомогою відкриття додатка фундаментальних принципів симетрії».
		Марія Гепперт-Маєр	США	«За відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра».
		Ганс Єнсен	ФРН
1964		Чарлз Хард Таунс (1/2 премії)	США	«За фундаментальні роботи в області квантової електроніки, що призвели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі».
		Микола Геннадійович Басов(1/4 премії)	СРСР
		Олександр Михайлович Прохоров (1/4 премії)	СРСР
1965		Синітіро Томонага	Японія	«За фундаментальні роботи із квантової електродинаміки, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних часток».
		Джуліан Швінгер	США
		Річард Філліпс Фейнман	США
1966		Альфред Кастлер	Франція	«За відкриття й розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах».
1967		Ганс Альбрехт Бете	США	«За внесок у теорію ядерних реакцій, особливо за відкриття, що стосуються джерел енергії зірок».
1968		Луїс Волтер Альварес	США	«За винятковий внесок у фізику елементарних часток, зокрема за відкриття великого числа резонансів, що стало можливим завдяки розробленій ним техніці з використанням водневої бульбашкової камери й оригінальному аналізу даних».
1969		Маррі Гелл-Ман	США	«За відкриття, пов'язані із класифікацією елементарних часток й їхніх взаємодій».

1970-і

Нобелівська премія з фізики, 1970-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1970		Ганнес Альфвен	Швеція	«За фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різних областях фізики».
		Луї Ежен Фелікс Неель	Франція	«За фундаментальні праці й відкриття, що стосуються антиферомагнетизму й феромагнетизму, які спричинили важливі застосування в області фізики твердого тіла».
1971	Лауреат на nobelprize.org	Денніс Габор	Великобританія	«За винахід і розробку голографічного методу».
1972		Джон Бардін	США	«За створення теорії надпровідності, яку зазвичай називають теорією БКШ».
		Леон Ніл Купер	США
		Джон Роберт Шріффер	США
1973	Лауреат на nobelprize.org	Есакі Леон (Лео)	Японія	«За експериментальні відкриття туннельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках».
		Івар Йевер	Норвегія, США
		Брайан Девід Джозефсон	Великобританія	«За теоретичне передбачення властивостей струму, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині за назвою ефектів Джозефсона».
1974	Лауреат на nobelprize.org	Мартін Райл	Великобританія	«За піонерські дослідження в області радіофізики».
	Лауреат на nobelprize.org	Ентоні Хьюіш	Великобританія
1975		Оге Нільс Бор	Данія	«За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частки в атомному ядрі й розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цьому взаємозв'язку».
		Бен Рой Моттельсон	Данія
	Лауреат на nobelprize.org	Лео Джеймс Рейнуотер	США
1976		Бертон Ріхтер	США	«За основний внесок по відкриттю важкої елементарної частки нового типу».
		Семюел Тінг	США
1977		Філіп Воррен Андерсон	США	«За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і неупорядкованих систем».
		Невілл Френсіс Мотт	Великобританія
	Лауреат на nobelprize.org	Джон Ван Флек	США
1978		Петро Леонідович Капиця	СРСР	«За його базові дослідження й відкриття у фізиці низьких температур».
		Арно Аллан Пензіас	США	«За відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання».
		Роберт Вудро Вільсон	США
1979		Шелдон Лі Глешоу	США	«За внесок в об'єднану теорію слабких й електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі передбачення слабких нейтральних струмів».
		Абдус Салам	Пакистан
		Стівен Вайнберг	США

1980-і

Нобелівська премія з фізики, 1980-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1980		Джеймс Вотсон Кронін	США	«За відкриття порушень фундаментальних принципів у розпаді нейтральних K-мезонів».
	Лауреат на nobelprize.org	Вал Логсден Фітч	США
1981		Ніколас Бломберген	США	«За внесок у розвиток лазерної спектроскопії».
		Артур Леонард Шавлов	США
	Лауреат на nobelprize.org	Кай Сігбан	Швеція	«За внесок у розвиток електронної спектроскопії з високою роздільною здатністю».
1982	Лауреат на nobelprize.org	Кеннет Вільсон	США	«За теорію критичних явищ у зв'язку з фазовими переходами».
1983	Лауреат на nobelprize.org	Субраманьян Чандрасекар	Індія, США	«За теоретичні дослідження фізичних процесів, що грають важливу роль у будові і еволюції зірок».
	Лауреат на nobelprize.org	Вільям Альфред Фаулер	США	«За теоретичне й експериментальне дослідження ядерних реакцій, що мають важливе значення для утворення хімічних елементів Всесвіту».
1984		Карло Руббіа	Італія	«За вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого привело до відкриття квантів поля W й Z - носіїв слабкої взаємодії».
		Симон ван дер Мер	Нідерланди
1985		Клаус фон Клітцинг	ФРН	«За відкриття квантового ефекту Хола».
1986	Лауреат на nobelprize.org	Ернст Руска	ФРН	«За роботу над електронним мікроскопом».
		Герд Бінніг	ФРН	«За винахід скануючого тунельного мікроскопа».
		Генріх Рорер	Швейцарія
1987		Георг Беднорц	ФРН	«За важливий прорив у фізиці, що виразився у відкритті надпровідності в керамічних матеріалах».
		Александр Мюллер	Швейцарія
1988		Леон Ледерман	США	«За метод нейтринного променя й доказ двоїстої структури лептонів за допомогою відкриття мюонного нейтрино».
	Лауреат на nobelprize.org	Мелвін Шварц	США
		Джек Стейнбергер	США
1989	Лауреат на nobelprize.org	Норман Рамзей	США	«За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері й інших атомних годинниках».
	Лауреат на nobelprize.org	Ганс Демельт	США	«За розробку методу втримання одиночних іонів».
	Лауреат на nobelprize.org	Вольфганг Пауль	ФРН

1990-і

Нобелівська премія з фізики, 1990-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
1990	Лауреат на nobelprize.org	Джером Фрідман	США	«За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток».
		Генрі Кендалл	США
	Лауреат на nobelprize.org	Річард Тейлор	Канада
1991		П’єр Жиль де Жен	Франція	«За виявлення того, що методи, розвинені для вивчення явищ упорядкованості в простих системах, можуть бути узагальнені на рідкі кристали й полімери».
1992		Жорж Шарпак (Григорій Харпак)	Франція	«За відкриття й створення детектерів часток, зокрема багатодротової пропорційної камери».
1993	Лауреат на nobelprize.org	Рассел Халс	США	«За відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості у вивченні гравітації».
		Джозеф Тейлор мол.	США
1994		Бертрам Брокхауз	Канада	«За створення нейтронної спектроскопії».
	Лауреат на nobelprize.org	Кліффорд Шалл	США	«За створення методу нейтронної дифракції».
1995		Мартін Перл	США	«За відкриття тау-лептона».
		Фредерік Рейнс	США	«За експериментальне виявлення нейтрино».
1996		Девід Лі	США	«За відкриття надплинності гелію-3».
		Дуглас Ошеров	США
		Роберт Колман Річардсон	США
1997		Стівен Чу	США	«За створення методів охолодження й уловлювання атомів лазерним променем».
		Клод Коен-Таннуджи	Франція
		Вільям Філіпс	США
1998		Роберт Лафлін	США	«За відкриття нової форми квантової рідини ( при низьких температурах і сильному магнітному полі) у частки з новими властивостями, що мають, зокрема, дробовий електричний заряд».
		Хорст Штермер	Німеччина
	Лауреат на nobelprize.org	Денієл Цуї	США
1999		Герард 'т Хоофт	Нідерланди	«За прояснення квантової структури електрослабких взаємодій».
		Мартін Вельтман	Нідерланди

2000-і

Нобелівська премія з фізики, 2000-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
2000		Жорес Іванович Алфьоров	Росія	«За розробки в напівпровідниковій техніці».
	Лауреат на nobelprize.org	Герберт Кремер	Німеччина
	Лауреат на nobelprize.org	Джек Кілбі	США	«За дослідження в області інтегральних схем».
2001		Ерік Корнелл	США	«Досягнення у вивченні процесів конденсації Бозе-Ейнштейна в середовищі вироджених газів і за початкові фундаментальні дослідження характеристик конденсатів».
		Карл Віман	США
		Вольфганг Кеттерле	Німеччина
2002		Раймонд Девіс молодший	США	«За створення нейтринної астрономії».
	Лауреат на nobelprize.org	Масатосі Косіба	Японія
		Ріккардо Джакконі	США	«За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа».
2003		Олексій Олексійович Абрикосов	Росія, США	«За створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3».
		Віталій Лазарович Гінзбург	Росія
		Ентоні Леггет	Великобританія, США
2004		Девід Гросс	США	«За відкриття асимптотичної свободи у теорії сильних взаємодій».
	Лауреат на nobelprize.org	Девід Політцер	США
		Френк Вільчек	США
2005		Рой Глаубер	США	«За внесок в квантову теорію оптичної когерентності; за внесок у розвиток лазерної високоточної спектроскопії і техніки прецизійного розрахунку світлового зрушення в оптичних стандартах частоти»
		Джон Голл	США
		Теодор Генш	Німеччина
2006		Джон Матер	США	«За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання».
		Джордж Смут	США
2007		Альбер Фер	Франція	«За відкриття ефекту гігантського магнетоопору»
		Петер Грюнберг	Німеччина
2008		Макото Кобаясі	Японія	«За встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків»
		Тосіхіде Масукава	Японія
		Йоїчіро Намбу	США	«відкриття механізму спонтанного порушення симетрії на субатомному рівні»
2009		Чарлз Куен Као	Гонконг, Великобританія, США	«За революційні відкриття стосовно передачі світла оптоволоконними лініями для оптичного зв'язку»
		Віллард Бойл	Канада, США	«За винахід напівпровідникової схеми для отримання зображень - ПЗЗ-сенсора»
		Джордж Сміт	США

2010-і

Нобелівська премія з фізики, 2010-і

Рік	Лауреат		Країна	Обґрунтування
2010		Андрій Гейм	Нідерланди	«за експерименти з двовимірним матеріалом графеном».
		Костянтин Новоселов	Росія
2011		Сол Перлматтер	США	«за відкриття прискореного розширення Всесвіту за допомогою спостережень над далекими надновими».
		Браян П. Шмідт	Австралія
		Адам Рісс	США
2012		Серж Арош	Франція	«за основоположні експериментальні методи, які уможливлюють вимірювання та маніпулювання окремими квантовими системами»
		Девід Вайнленд	США

Див. також

• Нобелівська премія
• Нобелівська премія з хімії
• Список Нобелівських лауреатів

Література

• Чолаков В., "Ученые и открытия", Москва, "Мир, 1987