Гульєльмо Марконі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Guglielmo Marconi
Guglielmo Marconi.jpg
Народився 25 квітня 1874(1874-04-25)
Болонья, Італія
Помер 20 липня 1937(1937-07-20) (63 роки)
Рим, Італія
Відомий завдяки: радіо
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1909)
Nobel prize medal.svg

Гульє́льмо Марко́ні (італ. Guglielmo Marconi; *25 квітня 187419 липня 1937) — італійський вчений і винахідник («батько радіо»); Нобелівський лауреат у галузі фізики (1909) за роботи з безпровідної телеграфії.

Біографія[ред.ред. код]

Марконі на поштовій марці Молдови
Юбілейні 100 італійських лір. Сто років із дня народження Гульєльмо Марконі

Народився в Болоньї у родині великого землевласника. В 13 років вступив до технічного інституту в Ліворно. 1894 під впливом посмертно виданих праць Генріха Герца, а також Ніколи Тесли зацікавився питаннями передачі електромагнітних хвиль і став учнем професора з фізики Болонського університету Аугусто Рігі, що займався дослідженнями в цьому напрямку. Тоді ж у маєтку свого батька почав досліджувати сигналізацію за допомогою електромагнітних хвиль. 1895 року Марконі послав бездротовий сигнал зі свого саду в поле на відстань 3 км. Тоді ж запропонував використання бездротового зв'язку міністерству пошти та телеграфу, але одержав відмову.

На початку 1896 приїхав до Великої Британії, де продемонстрував свій апарат: за допомогою абетки Морзе передав сигнал з даху лондонського поштамту в інший будинок на відстань 1,5 км. Винахід зацікавив великого фізика В. Г. Пріса, який був директором британської пошти й телеграфу; під його керівництвом, Марконі повів подальші роботи. 2 червня 1896 року подав заявку на «удосконалення в передачі електричних імпульсів і сигналів і в апаратурі для цього». 2 вересня 1896 провів першу публічну демонстрацію свого винаходу на рівнині Солсбері, добившись передачі радіограм на відстань 3 км.

Як передавач Марконі застосував генератор Герца в модифікації Рігі, як приймач — прилад Попова (створений на основі приладу Лоджа), у який Марконі ввів розроблений ним вакуумний когерер, що підвищив стабільність роботи приладу і його чутливість, а також дросельні котушки.

2 липня 1897 одержав патент і вже 20 липня створив і організував велике акціонерне товариство («Марконі К°»). Для роботи у своїй фірмі Марконі запросив багатьох відомих учених та інженерів. Улітку того ж року здійснив передачу радіосигналів на 14 км через Брістольську затоку, у жовтні — на відстань 21 км. У листопаді того ж року побудував першу стаціонарну радіостанцію на острові Уайт, забезпечивши зв'язок острова з материком на відстані 23 км. У травні 1898 р. уперше застосував систему настроювання (на принципах, відкритих у попередньому році Олівером Лоджем); запатентував її в 1900 р. (патент № 7777). У тому ж році відкрив у Челмсфорді перший «завод бездротового телеграфу», на якому працювали 50 людей.

Величезний вплив на подальший розвиток радіотехніки справила помилкова точка зору Марконі, що електромагнітні хвилі можуть без великих втрат проходити через ґрунт і воду. Він всіх переконував, що можлива передача радіохвиль на величезні відстані (опоненти стверджували, що проходження радіохвиль можливе тільки в умовах прямої видимості і радіопередача на далекі відстані буде неможливою через кривину Землі). У дійсності втрати при проходженні радіохвиль через ґрунт і воду величезні, що знав ще Тесла, але радіохвилі досить низької частоти можуть відбиватися від іоносфери й огинати всю Земну кулю. Керуючись помилковою вірою, Марконі в грудні 1901 р. організував перший радіозв'язок через Атлантичний океан (передав букву S абетки Морзе). Наприкінці наступного року було налагоджено регулярний трансатлантичний радіозв'язок.

1905 р. запатентував спрямований зв'язок.

1919 р. — повноважний представник Італії на Паризькій мирній конференції. Від імені Італії підписав мирні договори з Австрією й Болгарією.

1932 р. встановив перший радіотелефонний мікрохвильовий зв'язок. 1934 р. продемонстрував можливість застосування мікрохвильової телеграфії для потреб навігації у відкритім морі.

Останні роки життя провів в Італії. Член Фашистської партії з 1923 року (згодом — член Великої Ради партії). Сенатор.

У 2001 році Королівський монетний двір Великобританії випустив біметалічну пам'ятну монету вартістю 2 фунти на честь сторіччя першого сеансу трансатлантичному радіозв'язку.

Патенти[ред.ред. код]

Патенти Великобританії[ред.ред. код]

  • British patent No. 12,039, Date of Application 2 June 1896; Complete Specification Left, 2 March 1897; Accepted, 2 July 1897 (later claimed by Oliver Lodge to contain his own ideas which he failed to patent)

Американські патенти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]