Кавун
| Кавун | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Плід Кавуна
|
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Citrullus vulgaris Thunb. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Кавун (Citrullus vulgaris) — баштанна культура, родом із пустелі, що являє собою Ягоду (тип плоду — ГАРБУЗИНА) із зеленою шкіркою і рожевою, білою або червоною м'якоттю, наповненою чорними насінинами.
Широко культивується в субтропічних районах. Сік кавуна використовується для приготування нардеку
В Україні центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається більше 50 % кавуна в державі.
Зміст |
Поширення і екологія [ред.]
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII-XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових якостей в смаковому відношенні. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів - у другій половині червня, пізніх - до жовтня.
Ботанічний опис [ред.]
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.
Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате.
Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.
Цвіте в літні місяці. Плоди дозрівають в серпні-вересні.
Танюша баклуша
Хімічний склад [ред.]
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини - 0,68%, білки - 0,7%; кальцій - 14 мг/%, магній - 224 мг/%, натрій - 16 мг/%, калій - 64 мг/%, фосфор - 7 мг/%, залізо в органічній формі - 1 мг/%; вітаміни - тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин - 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота - 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.
Світове виробництво кавунів [ред.]
Виробництво кавунів 2007 р. по даним Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН
| № | Країна | Виробництво кавунів, т |
|---|---|---|
| 1 | Китай | 62 256 973 |
| 2 | Туреччина | 3 796 680 |
| 3 | Іран | 3 300 000 |
| 4 | Бразилія | 2 092 630 |
| 5 | США | 1 944 490 |
| 6 | Єгипет | 1 912 991 |
| 7 | Росія | 1 060 000 |
| 8 | Мексика | 1 058 848 |
| 9 | Узбекистан | 840 000 |
Цікаві факти [ред.]
Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзас, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг.[1]
