Кавун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кавун
Плід кавуна
Плід кавуна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Citrullus
Вид: Кавун
Біноміальна назва
Citrullus vulgaris Thunb.
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Citrullus vulgaris

Кавун (Citrullus vulgaris) — баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву.

Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50% урожаю кавунів у державі.

Поширення і екологія[ред.ред. код]

Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.

Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII-XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.

В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів - у другій половині червня, пізніх - до жовтня.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Квітка кавуна

Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.

Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате.

Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.

Цвіте в літні місяці. Тип Плода - ГАРБУЗИНА. Плоди дозрівають в серпні-вересні.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини - 0,68%, білки - 0,7%; кальцій - 14 мг/%, магній - 224 мг/%, натрій - 16 мг/%, калій - 64 мг/%, фосфор - 7 мг/%, залізо в органічній формі - 1 мг/%; вітаміни - тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин - 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота - 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.

Світове виробництво кавунів[ред.ред. код]

Розрізаний кавун

Виробництво кавунів 2007 р. по даним Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН

Країна Виробництво кавунів, т
1 Китай 62 256 973
2 Туреччина 3 796 680
3 Іран 3 300 000
4 Бразилія 2 092 630
5 США 1 944 490
6 Єгипет 1 912 991
7 Росія 1 060 000
8 Мексика 1 058 848
9 Узбекистан 840 000

Цікаві факти[ред.ред. код]

Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг.[1]

Сік кавуна використовується для приготування нардеку.

Форма кавуна[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми

Примітки[ред.ред. код]

Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.