Користувач:Qypchak/Статті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


НАТВОРИВ


Зміст: Добрі Вибрані списки • Цікавинки • Ще • Інші мої статті

Добрі[ред. | ред. код]

РІЗДВЯНА ЛИСТІВКА — листівка, яка покликана передати святковий настрій напередодні Різдва. Сюжет різдвяних листівок безпосередньо пов’язаний з історією Різдва, а отже на них зображене народження Христа або християнська символіка, зокрема Вифлеємська зірка або голубка, що уособлює Святий дух. В Європі та США великим попитом користуються світські листівки з традиційними різдвяними персонажами, такими як Санта-Клаус, сніговик, олень, святкові атрибути (свічки, ялинкові прикраси, ялинки, гостролист), різдвяні розваги (колядування, святкові покупки) та інші ознаки цієї пори року (сніг, природа північної зими).

Перша масова листівка була випущена у 1843 році в Лондоні. У 1898 році Ілля Рєпін підготував ескіз різдвяної поштівки «Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною листівкою... Далі

ДІД МОРОЗ — казковий персонаж святкування Нового року спочатку в СРСР, згодом у пострадянських державах, який вручає дітям подарунки особисто або кладе під ялинку. Як новорічний персонаж почав формуватися у Росії у першій половині ХХ століття. З 1937 року Дід Мороз — обов'язковий учасник театралізованих вистав, що тривають напередодні і під час зимових канікул у дитячих садках, школах, палацах культури, на міських майданах тощо. За типовим сценарієм він з'являється не відразу, а в середині або наприкінці урочистостей після кількаразового запрошення, що скандується всіма присутніми. Дід Мороз часто зображується у довгій до п'ят синій або червоній шубі, підперезаній поясом, з довгою білою бородою, у хутряній шапці і валянках. З'являється у супроводі своєї онучки Снігуроньки й іноді з хлопчиком, уособленням нового року. До України потрапив у 1930-х роках... Далі
СУРОГАТНІ СТРАВИ — замінники продуктів, які українці, щоб вижити, були змушені включити до раціону харчування під час Голодомору 1932–1933 років. Жорстокі репресивні дії щодо селянства спричинили деформацію культури споживання їжі, регулювання скоромних і пісних страв. Голод змусив українських селян порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м'яса здохлих тварин. Не дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Голодувальники ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму... Далі

Вибрані списки[ред. | ред. код]

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ КРАЇН — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень (виділені курсивом). Назви держав пов'язані з географічним становищем, об'єктами рельєфу земної поверхні або природними об'єктами — 93; назвами народу або етнічної групи — 46; характеристикою або ознаками народу («ті, що розмовляють своєю мовою», «вільні», «високі», «гідні поваги», «з кучерявим волоссям», «чесні», «чорні», «канібали» тощо) — 23; іменами богів, святих, міфічних героїв і царів — 34; назвами династій, іменами правителів, політиків, дослідників, піратів — 25; релігійними об'єктами — 9; назвами давніх держав, міст, рідних місць колонізаторів — 31; тваринним і рослинним світом — 11; назвами кораблів, предметів, матеріалів, продуктів (золото, срібло, камінь, каное, килим, кокос, тютюн) — 8; інше походження (астральні об'єкти, колір, свято, день тижня, титул тощо) — 11; назви невідомого або неясного походження — 11... Далі
ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР ЛУГАНСЬКА — найдавніша частина міста, навколо якої наприкінці XVIII — на початку XX століть виріс Луганськ.

Старе місто сформувалось на території між закрутом річки Лугань на півночі, вул. Лісовою (Коцюбинського) на півдні, вул. Петербурзькою і 1-ою лінією на заході та 16-ою лінією на сході.

Перші вулиці-тераси (Петербурзька, Казанська, Банківська) перетинали так звані «лінії», що йшли угору по схилу правого берега Лугані. Ці невеликі вулиці були пронумеровані. Протилежні сторони вулиці були різними лініями... Далі

Цікавинки, винесені на головну сторінку[ред. | ред. код]

Криниця на кампо Сан Джованні е Паоло.
Криниця на кампо Сан Джованні е Паоло.
Золотий диск «Вояджера»
Золотий диск «Вояджера»
Володимир Сікевич
Володимир Сікевич
Міст Цицьок
Міст Цицьок
Тамга на бляшці, виявленій на місці літньої ставки золотоординського хана
Тамга на бляшці, виявленій на місці літньої ставки золотоординського хана
Різдвяна листівка
Різдвяна листівка
Сільбадор
Сільбадор
Катерина Білокур
Катерина Білокур
Володимир Свідзінський
Володимир Свідзінський
Озброєний чукча
Озброєний чукча
Гайдамацька могила
Гайдамацька могила
Леськовський палац
Леськовський палац
Різдвяний гість
Різдвяний гість

(Головна сторінка 7.04-11.05.2016)

Ще[ред. | ред. код]

СПИСОК УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДОК І ЩЕДРІВОК включає найяскравіші пісні різдвяно-новорічного циклу, зокрема шедевр Миколи Леонтовича «Щедрик», найпопулярніші колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Небо і земля нині торжествують», «Нова радість стала», найпомітніші зразки автентичного виконання «В неділю рано», «Ой, як же було ізпрежди віка», «Ой, там під горею церковка стоїть», «Та вой д' цему дому та і д' веселому» і найкращі авторські колядки Остапа Нижанківського «Бог ся рождає» і «Во Вифлеємі нині новина», Богдана-Ігоря Антонича «Народився Бог на санях», Ганни Гаврилець «Ой, питалася княжа корона» тощо.

До списку також внесені різдвяні богослужбові співи (тропар, кондак, стихира), вертепні канти, новорічні (маланкові), йорданські пісні й віншівки (речитативні вітальні формули)... Далі

Інші мої статті[ред. | ред. код]