Юрій II Болеслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій II Болеслав
Dei gratia natus Dux Minoris Russiae
Yuri II Boleslav.jpg
Король Русі
Правління 1325-1340
Коронація 1325
Попередник Володимир Львович
Наступник Любарт-Дмитро
Інші титули Князь галицький
Князь володимирський
Біографічні дані
Імена Болеслав
Хрещення 1312
Дата народження бл. 1298
Львів
Дата смерті 7 квітня 1340(1340-04-07)
Володимир
Місце поховання Луцьк
Дружина Офка (Євфемія)
Другий шлюб Єфстафія
Діти можл. Радомир[1] і дві доньки[1]
Династія П'ясти
Батько Тройден І
Мати Марія Галицька

Ю́рій II Болесла́в Тро́йденович (пол. Bolesław Jerzy II Mazowiecki, лат. Boleslaum II Trojden de Masovia natus dux et dominus Russiae, *1298 - †7 квітня 1340) — галицько-волинський князь (1325-1340) з династії П'ястів[2], король Руського королівства, син мазовецького князя Тройдена I і Марії, доньки Юрія I Львовича.

Діяльність[ред.ред. код]

1325 року з допомогою литовських і польських військ захопив владу в галицько-волинському князівстві. Будучи католиком, самостійно прийняв православну віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом, Литвою, Священною Римською імперією. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 року захопила Польща, підступно вбивши намісника Георгія Рознью. Юрій II Болеслав був 1331 року намовлений польським посольством, частиною боярської верхівки одружитися з донькою великого князя литовського Гедиміна Офкою-Евфимією. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти боярів, в якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої української аристократії та великої частини православного духовенства. Надав магдебурзьке право Сяноку як король Русі у 1339 році.

Наслідки[ред.ред. код]

Печатка Юрія II Болеслава

Період правління Юрія II став поступовим занепадом Руського королівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать майже відійшла від адміністративної влади, місцеве населення насильницько наверталось до католицизму. Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам для активної агітації, активних насильницьких дій. 1340 року бояри організували проти Юрія II Болеслава змову: отруїли його у Володимирі: ініціаторами були Данило Тобільський та управитель дому Теодор Варра.

Разом з тим за Юрія ІІ в 1331 відроджується галицька митрополія, очолена митрополитом Гаврилом.

Титул володаря королівства Русі тимчасово перейшов до Великого князя Волинського Любарта (1340-1349). Після смерті Юрія ІІ Болеслава почалось активне завоювання українських земель Польщею. Польський король Казимир III Великий негайно зайняв Перемишльску землю, потім опанував Львовом. Відтоді в Любарта почалася багаторічна суперечка з королем Казимиром ІІІ за спадщину галицьких королів. 1349 року король Казимир III захопив Галицьку землю. В квітні 1350 року угорський король Людвік І Великий уклав угоду, за якою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Руське королівство пожиттєво Казимирові ІІІ, який після цього став титулярним королем Русі. При відсутності сина у Казимира ІІІ Королівство Русь поверталось до Людовика І разом з Королівством Польським, при наявності сина він повинен був виплатити тому відступне за Королівство Русь.

Походження[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgКонрад I,
князь Мазовецький,
Великий князь Краківський.
 
 
 
 
 
 
 
Земовит I Мазовецький
князь Мазовецький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgАгафія Святославівна, княгиня Мазовецька,
дочка Святослава ІІІ Ігоровича князя Волинського
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав II Мазовецький
удільний князь Князівства Мазовецького
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgДанило I Романович «Галицький»,
князь Галицько-Волинський,
Великий князь Київський та король Русі.
 
 
 
 
 
 
 
Переяслава Данилівна
княжна Галицько-Волинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19.
 
 
 
 
 
 
 
Тройден I
удільний князь Князівства Мазовецького
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Від або Роман Руський
Великий Князь Литовський
 
 
 
 
 
 
 
Тройден
Великий Князь Литовський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21.
 
 
 
 
 
 
 
Софія (Гаудемунда) Литовська
дочка Великого Князя Литовського Тройдена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22.
 
 
 
 
 
 
 
Анна Мазовецька
княжна Мазовецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23.
 
 
 
 
 
 
 
Юрій II Болеслав Тройденович
князь Галицько-Волинський, Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgДанило I Романович «Галицький»,
князь Галицько-Волинський,
Великий князь Київський та король Русі
 
 
 
 
 
 
 
Лев I Данилович «Галицький»
князь Галицько-Волинський, король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Мстиславна Торопецька,
дочка Мстислава II Удатного князя Торопецького.
 
 
 
 
 
 
 
Юрій I Львович «Галицький»
князь Галицько-Волинський, король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
угорський король з династії Арпадів
 
 
 
 
 
 
 
Констанція Угорська,
дочка Бели IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина,
дочка Феодора I Ласкаріса
 
 
 
 
 
 
 
Марія Галицька
княжна Галицько-Львівська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgКонрад I,
князь Мазовецький,
Великий князь Краківський
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І Пяст,
князь Куявський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Emblem-important.svgАгафія Святославівна, княгиня Мазовецька,
дочка Святослава ІІІ Ігоровича князя Волинського
 
 
 
 
 
 
 
Євфимія Куявська,
княжна Куявська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир І Опольський,
князь Опольський
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Опольська,
княгиня Куявська, та Поморська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віола (Велеслава) Опольська,
княгиня Опольська
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Володимир Львович
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Русі
1325-1340
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Любарт-Дмитро