Балин (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Балин (Дунаєвецький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Балин
Костьол святого Альберта Хмельовського
Костьол святого Альберта Хмельовського
Костьол святого Альберта Хмельовського
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Смотрицька селищна громада
Основні дані
Населення 2270
Площа 4,356 км²
Густота населення 521,12 осіб/км²
Поштовий індекс 32440
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д. / 48.88306; 26.67333Координати: 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д. / 48.88306; 26.67333
Середня висота
над рівнем моря
268 м
Найближча залізнична станція Балин
Місцева влада
Адреса ради 32440, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Балин, вул. Учительська, 16
Карта
Балин. Карта розташування: Україна
Балин
Балин
Балин. Карта розташування: Хмельницька область
Балин
Балин
Мапа
Мапа

Ба́лин (пол. Balin, Balina) — село (колишнє містечко) в Україні, у Смотрицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2308.

Клімат[ред. | ред. код]

Балин знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Балин на мапі Зигмунда Герстмана
Панська садиба
Кінний завод

Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина.[1].

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залісці і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[2].

Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.

Король Польщі Сигізмунд I Старий надав Балин:

У 1809 році дідич Юзеф Дверницький «відступив» маєток у Балині Іванові (Янові) Богушу — голові подільських судів. Тут у домі Богуша часто мешкав відомий тодішній польський поет Римуальд Корсак (помер 1817 року в містечку Жванчик (нині — село Великий Жванчик) — іншому маєтку Богуша).

1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.

1845 році пани Садовські заклали у Балині кінний завод, один з найкращих у ті роки на Поділлі.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

У 1905 році селяни спалили панський маєток, а панські і церковні землі розділили.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 жителі села пережили сталінський голодомор[5].

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу»[6].

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Кінці 40-х – на початку 50-х років селі знаходилась конспіративна квартира Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. А провідник Дунаєвецького надрайонну Мартюк Хома «Алкід» був схоплений чекістами 30 вересня 1951 року саме на цій конспіративній квартирі.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Католицька громада Балина тривалий час послуговувалась каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину. І лише наприкінці 2000-х - на початку 2010-х років селі було споруджено мурований костел святого Альберта Хмельовського.[7]

29 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Смотрицької селищної громади[8].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[9].

Релігія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2262 особи.[10]

Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 2270 осіб, населення села збільшилось на 0,35 % порівняно зі 2001 роком.

Мова[ред. | ред. код]

У селі Балин поширені такі діалекти слова «горища»: гора, стрих, вишка

У селі поширені західноподільська та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,85 %
російська 0,66 %
вірменська 0,40 %
білоруська 0,04 %

Відомі особи[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, які загинули під час Другої світової війни

Народились[ред. | ред. код]

  • Лалак Олександр Миколайович (нар. 1957) — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України», уродженець села.

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

  • Болбочан Петро Федорович (нар. 5 жовтня 1883 — пом. 28 червня 1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Був розстріляний 1919 року на станції Балин. В селі Балин у 2005 році встановлено на його честь пам'ятний знак.
  • Мартюк Хома (нар. 1923 — пом. 14 листопада 1952) — український військовий та громадський діяч, вояк Дивізії «Галичина» та Української Повстанської Армії, Дунаєвецький надрайонний провідник ОУН. Схоплений у селі Балин за допомогою снодійного препарату.

Старости[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 31. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019. 
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902 — 252 s.
  3. Niesiecki Kasper.Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 85-86 (пол.)
  4. Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.)… S. 87
  5. Список жертв Голодомору, Хмельницька область
  6. Національний банк репресованих
  7. БАЛИН. Костел св. Альберта Хмельовського (200? - 201?). Хмельницькая обл., Кам'янець-Подільський р-н (Дунаєвицький р-н). 
  8. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 10–11
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  11. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 91. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8 (пол.)
  12. Там само. S. 72

Література[ред. | ред. код]

  • Балин // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 140—145.
  • Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.).— S. 87. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]