Білоруський полк імені Кастуся Калиновського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полк імені Кастуся Калиновського
біл. Полк імя Кастуся Каліноўскага
Połk imia Kastusia Kalinoŭskaha
Полк Каліноўскага. Лагатып.jpg
Нарукавний шеврон полку
Країна Україна Україна
Чисельність >500-1,000+[1]
У складі Збройні сили України
Оборонець Костянтин Калиновський
Війни/битви

Російсько-українська війна

Вебсайт Telegram
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
Flag of Belarus (1918, 1991-1995).svg
Біло-червоно-білий прапор

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Полк імені Кастуся Калиновського (біл. По́лк імя́ Кастуся́ Каліно́ўскага, Połk imia Kastusia Kalinoŭskaha) — білоруський полк Збройних сил України, сформований у березні 2022 року як батальйон для захисту України, а саме — міста Києва від російського вторгнення в Україну 2022 року під час російсько-української війни. Був сформований з членів тактичної групи «Білорусь», учасників «Білого легіону» та «Молодого фронту», а також інших білорусів, які раніше не входили до цих формувань. До складу формування також входить група добровольців білоруського «Чорного кота».[4][5] 21 травня того ж року батальйон було реорганізовано в полк, до складу якого увійшли батальйони «Литвин» та «Во́лат».

Названо на честь Кастуся Калиновського — одного з лідерів Січневого повстання білорусів, поляків, литовців та українців проти Російської імперії у 1863 році, національного героя Білорусі.

Історія[ред. | ред. код]

Нашивка батальйону імені К. Калиновського

Передісторія[ред. | ред. код]

Одним із перших іноземних добровольчих загонів в Україні під час російсько-української війни стала Тактична група «Білорусь», утворена у 2015 році під час війни на сході України.[6]

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну 2 березня 2022 року в українській армії було сформовано перший загін білорусів, до якого увійшли, серед інших, і учасники тактичної групи «Білорусь». За даними Радіо Свобода, 4 березня до нього увійшло близько 40 осіб.[7] 4 березня 2022 року білоруський доброволець Ілля «Литвин» загинув в оборонних боях в Україні.[8] Станом на 5 березня Україну захищали 200 білоруських добровольців, ще 300 білорусів, готових вступити до Іноземного легіону, перебували в Польщі.[9]

Формування батальйону імені Кастуся Калиновського[ред. | ред. код]

9 березня білоруські добровольці оголосили про формування батальйону імені Кастуся Калиновського.[10]

Члени батальйону імені Кастуся Калиновського

18 березня у Києві з'явилися білборди «Разам — назаўжды» із зображенням добровольця батальйону імені Кастуся Калиновського, щоб продемонструвати, що білоруси з батальйону разом з українським народом піднялися на захист України від росіян.[11]

25 березня 2022 року білоруський батальйон імені Кастуся Калиновського ввійшов до складу Збройних сил України, а бійці склали присягу.[12] В інтерв'ю виданню Голос Америки 29 березня заступник командира батальйону Вадим Кабанчук повідомив, що батальйон майже досягнув розмірів середньостатистичного батальйону ЗСУ за кількістю бійців. Також він сказав, що батальйон ім. Кастуся Калиновського не входить до Інтернаціонального легіону територіальної оборони України, оскільки це дозволяє зберігати більшу автономію підрозділу.[13]

Брали участь у боях за Бучу, Ірпінь та Ворзель[14][15] і визволені села Лук'янівка, Баришівського р-ну, Київської області[16][17].

1 квітня 2022 року повідомлялося, що тисячі волонтерів — багато з яких були дисидентами, які були заарештовані після білоруських протестів 2020—2021 років — подали заявки на членство в батальйоні, але перевірка та оснащення цих волонтерів створили відставання. що сповільнювало їх розгортання.[18]

21 травня 2022 року командир полку, Денис Прохоров, позивний "Кіт", повідомив у відеозверненні про створення у складі Збройних Сил України полку Калиновського. До складу полку увійдуть батальйони «Литвин» та «Во́лат», названі на честь бійців полку, які віддали свої життя у війні з РФ.[19]

Присяга батальйону імені Кастуся Калиновського[ред. | ред. код]

25 березня 2022 року, у День Волі (День Незалежності Білорусі), бійці батальйону імені Кастуся Калиновського склали присягу. Текст присяги білоруською мовою написали самі добровольці.[12]

Білорусь, мати моя Батьківщина! Присягаю звільняти і захищати тебе там, де знаходжуся зараз і куди приведе мене доля твого визволення. Битися за перемогу за твою свободу. Як билися наші предки з ординським гнітом москалів під Оршею, Смоленськом, Полонкою. Безжально виганяти безродних опричників земель твоїх. Як гнали їх вояки Великого князівства Литовського та білоруської шляхти, косарі Костюшка та повстанці Калиновського, жовніри Народної Республіки та партизани Опору. Захищати кров твоєї нації, силу твоєї землі і божественний дух твого існування. В лавах вільних братів і в полоні. Вдома і у вигнанні. В бою і у підпіллі. Нехай руки мої стискають зброю, поки шибениці не припинять стискати шиї синів твоїх. Нехай буде чути стукіт мого затвору, доки чути стукіт ґрат за спинами героїв твоїх. Нехай вистачить мені життя, щоби помститися за всіх закатованих, зґвалтованих і вбитих дітей твоїх. До останнього блиску річок твоїх у моїх очах. Поки буде чути тупіт «Погоні» у серці моєму. Жити з тобою, померти за тебе і відродити велич твою. Живе Білорусь! Живе вічно!
Оригінальний текст (біл.)
Беларусь, маці мая Радзіма. Клянуся вызваляць і бараніць цябе там дзе знаходжуся зараз і куды прывядзе мяне лёс твайго вызваленьня. Біцца да перамогі за тваю свабоду. Як біліся нашыя продкі з ардынскім прыгнётам маскавітаў пад Воршай, Смаленскам, Палонкай. Бязьлітасна гнаць бязродных апрычнікаў зь зямель тваіх. Як гналі ваяры Вялікага Княства Літоўскага і беларускай шляхты, касінеры Касьцюшкі і паўстанцы Каліноўскага, жаўнеры Народнай Рэспублікі і партызаны Супраціву. Бараніць кроў тваёй нацыі, моц тваёй зямлі і Боскі дух твайго існаваньня. У шэрагах вольных братоў і ў палоне. На Айчыне і ў выгнаньні. І ў баі і ў падпольлі. Няхай рукі мае сьціскаюць зброю, пакуль шыбеніцы ня скончаць сьціскаць шыі сыноў Тваіх. Няхай лязгат майго затвору не сьціхае, пакуль чутны лязгат кратаў за сьпінамі герояў тваіх. Няхай хопіць мне жыцьця, каб адпомсьціць за ўсіх закатаваных, згвалтаваных і забітых дзяцей Тваіх. Да астатняга пляску рэк Тваіх у маіх вачах. Пакуль будзе чутны тупат «Пагоні» у сэрцы маім. Жыць з табою, памерці за цябе, і адрадзіць веліч тваю. Жыве Беларусь! Жыве вечна!

Реакція[ред. | ред. код]

Створення батальйону підтримала легітимна президентка Білорусі Світлана Тихановська[20][21] У той самий час самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, союзник президента Росії Володимира Путіна, назвав волонтерів «божевільними громадянами».[22]

МВС Білорусі 26 березня заявило, що їм відомо про 50 учасників білоруського батальйону в Україні, і на них чекає кримінальна відповідальність. Про це повідомив в етері телеканалу СТВ заступник начальника ГУБОЗіКу Михайло Бедункевич.[23]

Відомі члени[ред. | ред. код]

Білоруські добровольці, 2022 рік

Втрати[ред. | ред. код]

Батальён імя Кастуся Каліноўскага. Лагатып 1.jpg

Під час вторгнення 2022 року загинули щонайменше четверо білоруських бійців.

  • Ілля Хренов, позивний «Литвин» — загинув 4 березня 2022 року в бою у Ворзелі.[8][15]
  • Скобля Олексій Миколайович, позивний «Тур» — воював на боці України з 2014 року, входив до складу тактичної групи «Білорусь». Служив в українському загоні спецпризначеньців. 13 березня 2022 під селом Мощун Бучанського р-ну Київської області дістав складне поранення у стегнову артерію, після того, як його загін потрапив у засідку. Він загинув, прикриваючи відступ своїх солдатів у віці 31 року.[22][29][30] 12 квітня 2022 року указом Президента України Олексію Скоблі було присвоєно звання Героя України.[31]
  • Дмитро Апанасович, позивний «Терор» — 24 березня 2022 року в Ірпені під час артилерійського обстрілу був тяжко поранений. Був евакуйований, але врятувати його життя медикам не вдалося. Помер у віці 32 років.[32][33]
  • Командир роти Павло «Во́лат» — 16 травня 2022 року під час визволення українського села від російських окупантів підірвався на міні ПОМ-2. Важко пораненого його везли до лікарні, але не встигли врятувати.[34]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Возможно, нам не придется ехать в Беларусь на танках. Может, все решится само собой». Большое интервью с командиром полка Калиновского
  2. «У Беларусь вярнуся толькі на танку». Добраахвотнік «Хмель» пра моцнае раненьне на фронце, уцёкі з «хіміі» і беларускіх сваякоў. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  3. Выканаўшы загад камандавання на поўдні Украіны, батальён «Волат» палка ім «К. Каліноўскага» рухаецца ў іншым напрамку.
  4. Адмысловая група беларускіх дабраахвотнікаў «Чорны кот» [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.], YouTube
  5. «Чорний кіт» — білоруська партизанська організація, яка в 1944-1957 роках вела збройну боротьбу проти російсько-радянських окупантів за відновлення незалежности Білорусі.
  6. РАЦЫЯ, РАДЫЁ (10 лютого 2017). Расея можа паўтарыць украінскі сцэнар у Беларусі. БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ (pl-PL). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 19 березня 2022. 
  7. «Не рабіцеся злачынцамі!» — беларускі дабраахвотнік «Курган» зьвяртаецца да беларускіх вайскоўцаў [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], 4 березня 2022 р.
  8. а б У баях ва Ўкраіне загінуў беларускі добраахвотнік, яго паранілі пад Кіевам. www.svaboda.org. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
  9. Пракоп'еў: 200 беларусаў ужо ваюе на баку Украіны, яшчэ 300 гатовыя [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.], Наша Ніва, 5 березня 2022 р.
  10. Орлова В. Білоруси створили батальйон для оборони Києва (відео) [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.], УНІАН, 9 березня 2022 р.
  11. У Кіеве з'явіліся беларускія банеры [Belarusian posters have appeared in Kyiv]. nashaniva.com. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
  12. а б У гэты важны дзень для беларускай гісторыі добраахвотнікі з батальёна Кастуся Каліноўскага прынялі прысягу. З сёньняшняга дня наш батальён уваходзіць у склад узброеных сілаў Украіны. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  13. How Belarusian Fighters in Ukraine Evolved Into Prominent Force Against Russian Invasion. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  14. “Цікава быць тут – у месцы, зь якога, здавалася, мы ўжо ня выберамся…”. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022. 
  15. а б Буча: история выжившего бойца – Батальон имени Кастуся Калиновского (рос.). 
  16. Цензор.НЕТ. Українські воїни звільнили село Лук'янівка на Київщині. ВIДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  17. Білоруські добровольці допомагають звільняти від окупантів українську землю (ВIДЕО). ПАТРІОТ ДОНБАСУ. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  18. Max Bearak (1 квітня 2022). A Belarusian battalion fights in Ukraine ‘for both countries’ freedom’. Washington Post. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  19. Полк Кастуся Калиновского!
  20. Svetlana Tikhanovskaya: Is the fate of Belarus tied to the fate of Ukraine? (Podcast Interview). BBC. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  21. This is the Kastus Kalinouski battalion – a volunteer group of Belarusians formed to defend Ukraine.. Twitter (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  22. а б Лукашэнка адрэагаваў на ўтварэньне ва Ўкраіне беларускага батальёну імя Кастуся Каліноўскага [Lukashenka reacted to the formation of Kastuś Kalinoŭski Belarusian battalion in Ukraine]. Радыё Свабода // Radio Free Europe/Radio Liberty (біл.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  23. Р. И. А. Новости (20220326T2035). В Белоруссии завели дело на батальон, действующий против России на Украине. РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
  24. Экс-гребец Шурмей о войне в Украине: "Каким бы не был этот путь, он закончится победой украинского и беларусского народов" [Ex-rower Shurmei about the war in Ukraine: “Whatever this path is, it will end with the victory of the Ukrainian and Belarusian peoples”]. BY.Tribuna.com. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  25. «Верым, што пераможам Расею, а пасьля вызвалім Беларусь». У беларускую роту тэрабароны Ўкраіны запісаліся сямёра маладафронтаўцаў. svaboda.org (біл.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
  26. Кіраўнік суполкі VK «Мая краіна Беларусь» скочыў з вакна. Радыё Свабода. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  27. Сергій Беспалов про мотивацію іноземних добровольців боронити Україну від загарбників. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022 — через www.youtube.com. 
  28. Hopkins, Valerie (24 бер. 2022 р.). Belarusian Exiles in Ukraine Join the Fight Against a Common Foe: Russia. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022 — через NYTimes.com. 
  29. Под Киевом погиб один из основателей белорусского добровольческого движения в Украине [One of the founders of the Belarusian volunteer movement in Ukraine died near Kyiv]. 24 Канал (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  30. Білорус Олексій Скобля ціною власного життя врятував групу українських спецпризначенців. АрміяInform. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022. 
  31. [[[https://web.archive.org/web/20220414115248/https://www.president.gov.ua/documents/2332022-42101 Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №233/2022]]
  32. Пад Ірпянём у цяжкіх баях нашай групай было знішчана тры варожых БМП, аднак адзін з нашых пабрацімаў – Зьміцер Апанасовіч (пазыўны: Тэрор) – быў цяжка паранены.. Telegram. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022. 
  33. В боях под Ирпенем погиб белорусский доброволец, воевавший на стороне Украины. MY.UA (рос.). Процитовано 29 березня 2022. 
  34. Сёньня наш Батальён панёс вялізарную страту [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] (біл.)