Габрієль Яред

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габрієль Яред
араб. جبرائيل يارد
Зображення
Габрієль Яред на Каннському МКФ, 2017
Основна інформація
Дата народження 7 жовтня 1949(1949-10-07)[1][2][…] (69 років)
Місце народження Бейрут, Ліван[1]
Громадянство Франція Франція
Професія композитор, оркестратор
Жанр саундтрек
Нагороди
Премії Сезар (1993), Оскар (1997)
gabrielyared.com
Файли у Вікісховищі?

Габріє́ль Яре́д (араб. جبرائيل يارد‎, фр. Gabriel Yared; нар. 7 жовтня 1949, Бейрут, Ліван) — музикант, композитор і оркестратор ліванського походження, який попри пізню академічну освіту, вважає себе самоуком[4]. Автор музики для кінофільмів європейського (переважно французького) та американського виробництва. Серед фільмів з музикою Яреда — «Англійський пацієнт», «Талановитий містер Ріплі», «Холодна гора», «Осінь у Нью-Йорку», «1408» та інші. Тричі номінувався на премію «Оскар», один раз став переможцем цієї премії. Володар і інших музичних кінонагород. Крім того, Яред є автором музики для балетів, а також для радіо, телебачення і реклами.

Біографія[ред. | ред. код]

Габрієль Яред народився 7 жовтня 1949 в Лівані. У віці з 4 до 14 років навчався в єзуїтській школі-інтернаті Бейрута. Після закінчення школи вступив на юридичний факультет, де вивчав філософію французькою та арабською мовами[5][6].

Окрім основного навчання Габрієль займався музикою — в сім років батько віддав його на курси акордеона, а з дев'яти він почав опановувати гру на фортепіано. Незважаючи на невіру вчителя в музичне майбутнє Яреда, Габріель продовжував придержуватися свого захоплення, зайнявши місце померлого викладача-органіста в університеті Святого Йосипа, і відвідував єзуїтську музичну бібліотеку. Яреда зацікавили методи музичної композиції, і він став знайомитися з ними через вивчення класичного репертуару. Він познайомився з усіма творами Баха для органу, а також роботами Д. Букстегуде, Й. Пахельбеля, Р. Шумана, Ф. Ліста, М. Дюрюфле, О. Мессіана, Ж. Лангле, Ш. М. Відора, С. Франка[5][6].

Середовище, в якому ріс Габрієль Яред, було бідне на музичну різноманітність. Окрім східної музики, в той час не дуже любимої Яредом, йому була доступна лише французька поп-музика, яку він міг слухати на хвилі радіо ORTF. Крім того, в Лівані було складно знайти ноти. Іноді батько привозив їх Габрієлю зі своїх поїздок. Незважаючи на обмежений доступ до прикладів світової музичної культури, в 14 років Габрієль завдяки отриманим знанням в царині музичної композиції зміг написати вальс для фортепіано. У 1966 році він написав музику для змішаного хору, покладену на поезію Поля Валері, а в 1968 — для фортепіанного тріо, і в цей же час Яред став давати концерти[5][7][6].

Отримавши ступінь бакалавра юстиції, в 1969 році Яред відправився до Франції. Там вільним слухачем він відвідував заняття Анрі Дютійо і Моріса Оани в паризькій Нормальній школі музики[5][6].

Бразилія[ред. | ред. код]

У 1971 році Габрієль Яред відправився в Бразилію відвідати дядька. Запланувавши провести там пару тижнів, у результаті він затримався на рік-півтора. Президент Всесвітньої федерації естрадних музичних фестивалів звернувся до Яреда з проханням написати пісню для музичного конкурсу в Ріо-де-Жанейро. На фестивалі пісня зайняла перше місце, а також третє місце на музичному святі в чилійськом місті Вінья-дель-Марі[6].

Всього через місяць після приїзду в Бразилію Яред, за його словами, міг вільно розмовляти на португальському діалекті каріока і писати музику в стилі босанова[6].

Яред зібрав невеликий оркестр — з шести осіб — і виступав з ним у найвідомішому нічному клубі Іпанеми з музикою, яку писав удень. У цей же час він дав концерт для квартету саксофонів на чолі з Паулу Мора, а також взяв участь в записі альбому Івана Лінса як диригент[6].

Знайомство з бразильською музичною культурою залишило помітний слід у творчості композитора. Як приклад впливу цієї культури сам Яред називав фільм «Тридцять сім і два щоранку», для якого він написав саундтрек, а також пісні, виконані Мішелем Жоназом і Франсуазою Арді[6].

Франція[ред. | ред. код]

Вирішивши побачитися з батьками, щоб потім повернутися до Бразилії, Габрієль Яред відправився на батьківщину, в Ліван. Проте він відвідав Париж, де в результаті і залишився. Разом з братами-музикантами, з якими він жив, Яред зайнявся написанням пісень, а також уперше спробував свої сили в оркестровці струнних, мідних духових інструментів і хору. Навички оркестратора, на відміну від композиторських, не залишилися непоміченими, і Яред впродовж наступних шести років створив переконливу серію оркестровок — всього близько трьох тисяч — які використовувалися музикантами в студіях звукозапису[5][6].

З 1974 по 1980 роки Яред завдяки співпраці з такими виконавцями, як Джонні Голлідей, Сільвія Вартан, Енріко Масіас, Шарль Азнавур, Жильбер Беко продовжував удосконалювати свої музичні навички[8]. Беручи участь у створенні альбому Star Франсуази Арді в 1976 році, він, нарешті, зміг використати інші свої здібності окрім оркестровки. Потім Яред працював з Мішелем Жоназом, Мішелем Фюгеном, Міною, коли він зміг розширити рамки своєї діяльності, проявивши себе як автор музики, художній керівник і керівник проектів в цілому[9]. Одночасно, Яред займався написанням музики для рекламного бізнесу, брав участь у створенні роликів для радіо і телебачення, став автором джинґла для програми новин телеканалу TF1, а також записав альбом з власним вокалом. Приблизно в цей же час він вирішив поповнити свій багаж знань в царині музичної теорії та став відвідувати Паризьку консерваторію, де зайнявся вивченням поліфонії і фуги[5][7][6].

Кінокомпозиторська діяльність[ред. | ред. код]

За словами Яреда, як композитор він — інтроверт. Його образи виникають завдяки словам і внутрішнім процесам в його власній свідомості, що суперечить враженням, викликуваними кінематографом. Проте, в 1975 році він записав саундтрек до бельгійського фільму режисера Самі Павела під назвою «Miss O'Gynie et les hommes fleurs». Першою ж його по-справжньому серйозною роботою для кіно стала музика до фільму Жана-Люка Годара «Рятуй, хто може (своє життя)», що вийшов у 1980 році. Годар, який шукав для свого фільму класичного композитора, дізнався про Яреда від чоловіка Франсуази Арді, Жака Дютрона, який якраз був запрошений на одну з ролей у фільмі. При зустрічі з Яредом Годар пояснив своє бачення музичного оформлення його нової стрічки. Саундтрек повинен був представляти варіації на музичну тему з опери «Джоконда» Амількаре Понк'єллі. Оскільки Яред не хотів більше займатися оркестровкою, він вимушений був спочатку відхилити пропозицію про співпрацю і навіть «порадив» Годару купити путівник шоу-бізнесу, де можна знайти контактні дані оркестратора. Незважаючи на цей «демарш», Годару сподобалася їхня розмова і він відправив записку з проханням про повторну зустріч. У результаті Яред записав саундтрек, не побачивши ні єдиного кадру з фільму, ґрунтуючись винятково на побажаннях Годара. Для Яреда саме такий досвід став дуже значимим, оскільки відсутність готових матеріалів фільу, що знімається, перед очима давала більше свободи його уяві та творчості[5][6][10].

Початковий період[ред. | ред. код]

У 1980-і роки Яред став одним з піонерів у використанні семплювання для запису саундтреків. Першим фільмом, у якому музика, створена Яредом, містить семпли, став «Мальвіль» (1981), знятий за романом Робера Мерля. Для передачі атмосфери в цій кінроботі, в якій розповідається про життя в пост-ядерному світі, виявилося недостатньо традиційних методів оркестровки, і Яред став експериментувати, зокрема, з синтезатором Fairlight. Використовуючи різні звуки LP-записів етнічної музики (наприклад, звучання кануна), Яред створив власний набір семплів, на його думку найбільш відповідних для фільму. У той же час, подібні рішення, додаючи саундтреку новий ефект, що відповідає духу кінострічки, не могли ще повністю замінити традиційний оркестр, тому в «Мальвілі» вони є лише деякою частиною загального музичного оформлення. Все ж, таке звучання здалося режисерові фільму занадто незвичним, і в остаточному варіанті використовується всього п'ять хвилин музики з сорока, записаних Яредом[10].

Так само Яред комбінував звучання і в інших своїх роботах. Так у фільмі Моріса Дюговсона «Сара» (1983), у зйомках якого Яред брав участь не лише як композитор, але й зіграв одну з ролей, можна почути суміш струнного квартету, фортепіано і синтезаторів, а для фільму «Ганна К.» (1983) Коста-Гавраса використовуються симфонічний оркестр і східна музика вкупі з електронними інструментами. У претензійному, на думку більшості критиків, фільмі Жана-Жака Бенекса «Місяць у стічній канаві» (1983) разом з синтезаторами звучать скрипка і бандонеон. Створюючи музику для цього фільму Яред продовжував експериментувати. Так, для сцени в доках була записана композиція з імітацією звучання різних робочих інструментів, які використовуються на верфі, у тому числі молотків і пилок; а на фінальних титрах звучать усі теми з фільму на фоні арфи, проповіді священика і співу птахів[10].

Після «Місяця у стічній канаві» Бенекс запропонував Яреду написати музику до наступної його стрічки — «Тридцять сім і два щоранку» (1986). Прочитавши сценарій, Яред зустрівся з акторами цього фільму, Жаном-Югом Англадом і Беатріс Даль. Вони обговорили ключову сцену, в якій герої дуетом грають на фортепіано. Яред заздалегідь написав тему, враховуючи музичні можливості акторів[11]. Також, ще до зйомок була написана тема з саксофонами для сцени з каруселлю. За словами Яреда в цьому фільмі вдалося досягти такої взаємодії кіно і музики, що багато людей відразу ж згадують сцени фільму під час прослуховування музичних композицій. Цього разу, при записі саундтреку використовувалася мінімальна кількість інструментів: гітара, губна гармоніка, саксофон, ударні і синтезатор. Незважаючи на це, музика у фільмі стилістично досить різноманітна, хоча й об'єднана загальними тематичними елементами[10][12].

Фільм «Тридцять сім і два щоранку», який здобув популярність за межами Франції, сприяв виникненню інтересу до Яреда в зарубіжних режисерів. Один з них, Роберт Альтман, використав музику Яреда у фільмах «Це — доля!» та «Вінсент і Тео». Крім того, композитор був затверджений в італійському телевізійному проекті «Римлянка», в якому взяла участь Джина Лоллобриджида[13].

Працюючи з французьким режисером Жаном-П'єром Мокі, Яред записав музику до фільму «Сентиментальний агент» (1987), створисши ще до початку зйомок головну тему. З урахуванням побажань Мокі саундтрек повинен був вийти дуже тематичним, а також дуже геррманічним. Їхня співпраця продовжилася потім у роботі над кінокомедією «Час задоволень» (1988). Ще з юності, бувши прихильником вокальної групи Double Six, Яред запросив її засновницю, Мімі Перрін, написати та виконати разом з іншими учасниками групи головну пісню для фільму[10].

Окрім ігрових фільмів Габрієль Яред брав участь і в анімаційних проектах. Співпрацюючи з французьким аніматором Рене Лалу, він написав музику до короткометражного мультфільму «Як був врятований Вонг Фо» (1987) і повнометражній мультиплікаційній стрічці «Гандахар» (1988). Лалу надав Яреду повну свободу творчості. Композитор записав музику, використовуючи можливості синтезатора, у тому числі тему для «Гандахара», джерелом натхнення для якої послужили хорали Баха для органу[10].

Стати композитором фільму Бруно Нюйттена «Камілла Клодель» Яреду запропонувала продюсер і виконавиця головної ролі, Ізабель Аджані, після того, як з'ясувалося, що первинні плани режисера використати у фільмі музичну спадщину Бенджаміна Бріттена не можуть бути реалізовані через дію авторських прав. У саундтреку, що став одним з найкласичніших за стилем із записаних Яредом[13], помітний вплив таких композиторів, як Арнольд Шенберг, Ріхард Штраус і Густав Малер[11][14]. Разом з музикою «Англійського пацієнта» і відхиленим саундтреком для «Трої» Яред називав музику «Камілли Клодель» серед своїх трьох головних досягнень в кінематографі[15].

У 1993 році Яред став лауреатом французької національної кінопремії «Сезар» завдяки своєму творчому внеску в кінострічку Жана-Жака Анно «Коханець». Перед зйомками цього фільму Анно, розмовляючи з композитором, говорив про музику Шопена, про Маргеріт Дюрас, за автобіографічною повістю якої був написаний сценарій, порівнював її просту історію з арпеджіо в музиці. Прикладом результату такої взаємодії композитора і режисера може слугувати одна з музичних тем «Коханця», побудована на взаємодії арпеджіо на основі пентатоніки, і сі-мінорної тональності вальсу Шопена[11].

Співпраця з Ентоні Мінгеллою[ред. | ред. код]

Британський кінорежисер Ентоні Мінгелла звернув увагу на Габрієля Яреда завдяки фільмам з музикою останнього — «Тридцять сім і два щоранку» і «Коханець». З'ясувалося, що їхні смаки об'єднувала захопленість Бахом; у музиці вони обоє любили красу і суворість. Мінгелла збирався задіяти талант Яреда ще для «Містера Диво» — свого першого голлівудського фільму, але невідомому в той час в Америці європейському композиторові наймачі віддали перевагу іншому. Проте, вже для наступного свого проекту Мінгелла наполіг на участі Яреда. Таким чином почалася робота над тріумфальним для обох «Англійським пацієнтом». Для цього фільму Яред записував музику впродовж десяти місяців паралельно зйомкам. За традицією, він обмежився переглядом незначної кількості матеріалів для майбутньої стрічки. Мінгелла лише в загальних рисах дав зрозуміти, якого результату він чекає. Режисерові були потрібні елегантність і гармонія в музиці. Джерелами натхнення він запропонував музику Пуччіні і Баха, а також східні музичні твори. Коли одну з тем Баха, з «Варіацій Гольдберга», замовник запропонував залишити без змін, Мінгелла знову добився визнання необхідності використати творчість Яреда[10].

Для наступного фільму Мінгелли, «Талановитий містер Ріплі», знадобилася музика, що враховує атмосферу трилера. Режисер коротко пояснив Яреду, яким є персонаж Метта Деймона: «Ця людина, можна сказати, повністю розділена на дві частини, вона переміщується на одну ногу, а іншою відступає». Цього вистачило, щоб Яред підібрав синкоповану тему, яка, на його думку, ідеально виражала психологічний стан персонажа. Кінострічка розпочинається з пісні на музику Яреда у виконанні Шинейд О'Коннор. За словами композитора, психологічний ефект цієї пісні «привносить» атмосферу всього фільму[10].

Про роботу над «Холодною горою» Яред згадував з меншим ентузіазмом, ніж про кіномузичний досвід попередніх картин Мінгелли. Пояснював він це недостатньо частим спілкуванням з режисером, який для зйомок вимушений був тривалий час подорожувати. Крім того, проект здавався Яреду занадто переконливим, і він постійно шукав в ньому своє місце. Яред виділив музику, написану до початку зйомок фільму, як найвдалішу. В процесі своєї роботи композитор контактував з Ніколь Кідман, яка брала участь у зйомках, щоб обговорити деякі деталі музичного оформлення «Холодної гори»[10].

Четвертим фільмом Мінгелли, над яким працював Габрієль Яред, стало «Вторгнення» 2006 року. Цього разу запис саундтрека впродовж майже півтора років вівся спільно з британською групою Underworld. У фільмі ритмічну електронну музику групи й акустичні фрагменти підтримує оркестр струнних, додаючи емоцій в «бездушний» ритм, що передає суть сучасного міста. Таким чином, у відтвореній атмосфері постійного вичікування знаходиться місце для музичного вираження переживань героїв фільму.

Згодом Габрієль Яред був затверджений композитором останнього проекту Мінгелли — серіалу «Жіноче детективне агентство №1», пілотний епізод якого вийшов вже після смерті режисера.

Інші роботи[ред. | ред. код]

Американські кіновиробники після низки голлівудських стрічок, в роботі над якими брав участь Габреєль Яред, бачили в ньому, насамперед, романтичного композитора для історій любові, які закінчуються погано[16]. Яред, не бажаючи ставати заручником такого уявлення про себе, продовжував брати участь в європейському кінематографі, який надавав йому більше різноманітності для творчості. У той же час, його талант продовжував використовуватися і в кіно американського виробництва.

Одним з прикладів участі Яреда в європейському кіно 2000-х є оскароносний фільм Флоріана Генкеля фон Доннерсмарка «Життя інших». Режисер впродовж декількох місяців писав запити на співпрацю c Яредом, бажаючи отримати у своєму фільмі ту ж психологічну красу в музиці, яка, на думку Доннерсмарка, присутня і в «Талановитому містерові Ріплі». Врешті-решт, Яред погодився написати музику, незважаючи на скромний бюджет фільму і власну зайнятість[17][18]. У зв'язку з обмеженням за часом через свої зобов'язання в іншому проекті («Вторгнення»), Яред запропонував співпрацю композиторові Стефану Муша[18][19], який раніше упродовж десяти років був його помічником[20]. Основні теми для майбутньої кінострічки написав Яред, а Муша адаптував матеріал до сцен фільму і займався оркестровкою. Музика, що передавала атмосферу існування людей в умовах тотального контролю, була записана за участю Празького симфонічного оркестру[19].

Музика Яреда до повнометражної анімаційної стрічки «Азур і Азмар», що оповідає про відмінності між західним і східним світами, стала деякою проекцією не лише тематики анімаційного фільму, але й географії походження самого композитора. Розвиток сюжету в творінні Мішеля Осело супроводжується музичним переходом від поєднання західних середньовічних інструментів, серед яких, — блокфлейта і орган, до традиційних східних: канун, уд, най, арабська скрипка, східні ударні. Оскільки персонажі в мультфільмі танцюють і співають, знадобилася особлива взаємодія композитора з творчою групою, щоб синхронізувати музику і анімацію. Одним з вокальних виконавців для фільму став сам композитор[16][18][21][22].

Дещо відступивши від звичної для себе манери, за роботу над саундтреком драми Яна Кунена «Коко Шанель і Ігор Стравінський» Яред почав всього за три місяці до початку озвучування фільму. Таке виключення пояснюється використанням добре відомої Яреду теми І. Стравінського «Весна священна» як стержня в музичному оформленні фільму. За словами кінокомпозитора, його власна музика потрібна тут лише для того, щоб підкреслити історію і стосунки двох головних персонажів фільму[23].

У низці американських мелодрам, серед яких такі фільми, як «Місто янголів», «Послання в пляшці», «Найкращий друг», «Осінь у Нью-Йорку», «Амелія», Яреду вдалося застосувати своє творче уміння в голлівудському кіно іншого жанру, ставши першим в історії «фабрики марень» французьким композитором фільму жаху[24]. Можливість отримати новий досвід, яким стала робота над саундтреком фільму «1408», — за оповіданням Стівена Кінга — Яред сприйняв з радістю, назвавши його таким, що «омолоджує»[16]. Режисерові фільму, Мікаелю Гафстрему, композитора рекомендував Гарві Вайнштайн — співзасновник Miramax Films і виконавчий продюсер фільмів Мінгелли[25]. Музичне окреслювання містичних явищ у фільмі «1408» було досягнуто через поєднання традиційного симфонічного оркестру з набором електронних вставок, що надає звучанню необхідної похмурості[24][26].

Відхилений саундтрек до фільму «Троя» та інші невдачі[ред. | ред. код]

До «Трої» музика Яреда, написана для кіно, була знехтувана двічі. В одному випадку це сталося через відсутність порозуміння між ним і режисером Білле Аугустом під час роботи над фільмом «Знедолені». В іншому випадку це сталося, коли Яреду доручили замінити записаний саундтрек Еда Шермура для фільму «Крила голубки», а в результаті було прийнято рішення повернутися до початкового варіанту. Але саме відмова від плодів майже річної роботи над саундтреком «Трої» стала для Яреда найнесподіванішою і неприємною[27].

Незважаючи на виниклу в Яреда в Голлівуді репутацію автора музики до романтичних драм[28] і лише незначний досвід композитора в роботі над епічними кінострічками (виключення — фільм 1985 року «Прощавай, Бонапарт»), режисер Вольфганг Петерсен все ж довірив йому музичне оформлення «Трої», розраховуючи на досить глибокий емоційний рівень твору[27]. Композитор приступив до роботи в 2003 році. Концепція Яреда припускала створення класичної музики, але в той же час їй треба було надати сучасне звучання. В атмосфері епічної історії повинні були чутися тонкі й емоційні епізоди. Яред використав оркестр духових інструментів з 25 мідними, щоб збільшити діапазон відтінків звучання. Для драматичних і батальних сцен був записаний хоровий спів. Ударні забезпечили безліч етнічних і звичайних звуків і ритмів. Був використаний болгарський хор, а також вокал македонської співачки Тані Царовської, який як «голосу долі» звучав би, наприклад, в такі ключові моменти, як поєдинок Гектора і Ахіллеса. Яред написав пісню на тему кохання Єлени і Паріса. У фільмі вона звучала б у виконанні Тані Царовської, яка написала для пісні текст на македонською мовою[27][29][30].

За словами Яреда, Петерсен, прослуховуючи зразки майбутнього саундтреку, висловлював повну задоволеність якістю музики[27][31]. Усе змінилося після тестового показу фільму для обмеженої аудиторії (близько 20 чоловік)[27]. За результатами перегляду на той момент ще не завершеному саундтреку була дана характеристика як такого, що «пригнічує» і «старить фільм». Попри те, що під час передпоказу використовувалася лише попередня звукова доріжка, впродовж 24 годин режисер і студія прийняли рішення відмовитися від послуг Яреда[27][29][31].

Те що відбулося вражений композитор назвав зрадою[27]. На своєму сайті він розмістив відкрите звернення, в якому висловив своє відношення до виниклої ситуації і заявив, що саундтрек до «Трої» став найкращим у його кар'єрі[29]. Це публічне звернення не всіма було схвалено з точки зору корпоративної етики, і були висловлені побоювання стосовно наслідків для репутації Яреда[32]. Композитор, окрім того, виклав на сайті фрагменти відхиленого саундтреку[27], але через деякий час вимушений був прибрати їх на вимогу Warner Bros. (за умовами контракту музика належить кінокомпанії)[10].

Музика до «Трої» була передоручена Джеймсу Горнеру всього за декілька тижнів до прем'єри фільму. Горнер в стислі терміни зумів записати свій саундтрек, за відгуками критиків досить непоганої якості[33]. Згодом, в одному з інтерв'ю на радіо він піддав різкій критиці Яреда, засумнівавшись в його здібностях створювати музику саме для кіно. Проте, різні оглядачі сприятливо відгукувалися про музику Яреда[30][34] і, порівнюючи два саундтреки, віддавали їй свою перевагу[35]). На одному з сайтів була навіть подана петиція з проханням включити в підготовлюване до релізу видання «Трої» на DVD додаткову звукову доріжку з музикою Яреда і/або окремий саундтрек-альбом[36]. Пізніше був випущений бутлег, на якому був відхилений саундтрек Яреда [37].

Ситуація із заміною Яреда на іншого композитора повторилася під час зйомок фільму «Турист». Режисер «Туриста», Флоріан Генкель фон Доннерсмарк, з яким Яред працював над фільмом «Життя інших», звільнив останнього, відмовившись від результатів дев'ятимісячної праці композитора, як і у випадку з «Троєю» — після тестового передпоказу[4].

Відгуки[ред. | ред. код]

Джеймс Горнер, після того, як він замінив Габрієля Яреда як композитора «Трої», у своєму інтерв'ю врозріз з оцінками оглядачів[34] назвав знехтуваний саундтрек Яреда «банальним» і навіть «жахливим». Погодившись з глядачами, які після передпоказу фільму Петерсена дали музиці Яреда характеристику невідповідної вимогам сучасного кіно, Горнер порівняв таку «Трою» з «Подвигами Геракла» — кіноепопеєю піввікової давності. На думку Горнера, фільми Яреда — витонченіші, і його музика не годиться для масштабних екшн-фільмов, яким є «Троя».

«Троя» — не єдиний приклад, коли музика Яреда називалася старомодною. Проте, один з оглядачів, рецензуючи саундтрек «Амелії», визнав, що музикою, яка має таку ж особливість в цьому фільмі, цілком можуть насолодитися прихильники інших подібних робіт кінокомпозитора, наприклад, саундтреків «Послання в пляшці» або «Одержимості». Він же знайшов загальні риси музики в цих кінострічках з романтичними творами Джона Баррі[38].

Особливості творчості[ред. | ред. код]

Історія творчості Габрієля Яреда демонструє його бажання експериментувати як з точки зору культурної різноманітності музики, так і в плані використання технічних засобів. Початковий період його участі в кінематографі ознаменований пошуком балансу між звучанням електронних інструментів і традиційного оркестру. У своїх перших фільмах Яред велику роль відводив синтезаторам, широко використав дисонуючі тони і повтори, що, можливо, надавало надмірну штучність його музиці. Але вже у фільмах 1983 року — «Місяць у стічній канаві» і «Скарлатина» — оркестру приділена необхідна для музичного балансу увага. З часом електронний супровід у саундтреках Яреда став менше помітним. Замість цього композитор вважав за краще варіювати звучання за допомогою оркестровок і, разом з частим зверненням до фортепіано, шукав музичні рішення в соло інших музичних інструментів: кларнет і саксофон в «Тітоньці Данієль», акордеон і скрипка в «Вінсенті і Тео» або гітара в «Королівській хвойді»[10][13].

Яред використав не надто багато мелодій у своїх саундтреках, замість цього він пропонував глядачеві різні варіації, засновані, головним чином, на одній-двох мелодіях. Його універсалізм проявився в умінні створювати музику відповідно до різних культурних традицій. Наприклад, знайомство Яреда з бразильською музикою відтворене у фільмі «Тридцять сім і два щоранку»[6]. Східні мотиви чутні в драмі, що зачіпає палестино-ізраїльські стосунки, «Ганна К.» в історичному фільмі «Прощавай, Бонапарт» про єгипетський похід Наполеона і в комедійній екранізації "Тисячі і однієї ночі. Частина музики з «Тітоньки Данієль» написана під оперне сопрано Катрін Рінгер. У «Сентиментальному агентові» використовується оркестровка в паризькому стилі. У фільмі «Місяць у стічній канаві» звучить танго, у стрічці «Час задоволень» — провокаційна пісня, а в комедії «Ніч в національній асамблеї» — іронічний марш. Широта поглядів композитора на творчість виявилася і в поєднанні різних музичних стилів у рамках окремо взятих фільмів. У «Коханцеві» музика, занурюючи глядача в атмосферу двадцятих і тридцятих років XX століття, пропонує йому блюз і пасодобль, вальс і фокстрот, ноктюрн і хабанеру і навіть версію «Марсельєзи», виконану за допомогою китайських народних інструментів. У іншій стрічці з музикою Яреда — «Острів мастодонтів» — звучать арабські пісні, йодль, американський фолк і реп[13].

Організація творчості[ред. | ред. код]

Універсальної схеми роботи над музикою до фільмів у Яреда немає. Організація процесу залежить від тематики фільму і людей, з якими він працює[5][39]. На відміну від інших кінокомпозиторів[27] Яред вважає за краще включатися в роботу вже на стадії написання сценарію[40]. Такий підхід, за словами Яреда, дозволяє не прив'язувати свою творчість до «картинок з кіно» і дає необхідну свободу уяві. У ранній період своєї кіномузичної діяльності, починаючи з фільму Годара «Рятуй, хто може (своє життя)», композитор записував основний матеріал ще до початку знімального процесу. Пізніше Яред виробив гнучкіший підхід і став планувати написання деякої частини музики вже після зйомок. Такий метод він уперше застосував для фільму Жана-Жака Анно «Коханець» і розвинув, створюючи музику для «Англійського пацієнта»[5][6].

Музика зароджується в уяві Яреда вже при читанні сценарію, натхненню сприяють бесіди з режисером і акторами. На цій стадії з'являються основні тематичні композиції[39]. Перед тим, як почати працювати безпосередньо із зображенням, для узгодження музичного матеріалу з режисером Яред готує демо-запис з вигаданими темами. У ранній період творчості для її створення композитор обмежувався фортепіано. З часом, з'явилася необхідність готувати матеріали, що вже містять у собі всі музичні інструменти, що використовуються, і приклади оркестровки[39].

На наступному етапі, для того, щоб точніше «настроїти» музику стосовно зображення, композитор є присутнім на зйомках і переглядає зняті матеріали. Таким чином, музика продовжує формуватися разом з фільмом. Зазвичай Яред витрачає значну частину часу на саундтрек, і на відміну від багатьох його колег ніколи не працює відразу в декількох кінопроектах[4][39].

Важливим моментом у створенні саундтреку Яред вважає оркестровку, яка дозволяє варіювати звучання, додаючи різні музичні відтінки і форми в мелодії для досягнення в ній необхідного акценту. У зв'язку з нестачею часу композитор користується послугами оркестраторів, які доводять матеріал, що надається Яредом, до потрібного завершення[39]. Помічниками Яреда в різний час були Стефан Муша, Джон Белл, Джеф Атмаджян[20][39].

Погляди на кіномузичне мистецтво[ред. | ред. код]

Габрієль Яред пояснює порівняно невисоку кількість фільмів, що випускаються, з його музикою необхідністю достатньої кількості часу, щоб саундтрек міг відповідати істинному духу фільмів. Інший підхід, за словами Яреда, робить з автора виробника музики, а не композитора. У його розумінні, п'ять-шість фільмів в середньому на рік, характерні для сучасних кінокомпозиторів, не дозволяють заглиблюватися у творчості і не залишають часу на пошук нових ідей[23][27][39]. Як вважає Яред, немає нічого гіршого для композитора, ніж виявитися «застряглим» в якомусь одному з музичних стилів[41].

Музику Яред визначає як самодостатню форму мистецтва, що не потребує зображення. Хороша музика, навпаки, дозволяє відтворити образи, або підкреслити існуючі[42]. За словами Яреда, музика повинна не просто означати кожну сцену у фільмі, вона повинна впливати на підсвідомість, щоб надихати публіку[27][39][41].

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Окрім музики до фільмів Габрієль Яред писав для національних балетів Марселя, Парижа і Амстердама, звертаючись, у тому числі, до свого досвіду в царині електронного звучання. Композитор працював з такими хореографами, як Ролан Петі та Каролін Карлсон. Одним з результатів цієї співпраці став поставлений Роланом Петі балет «Clavigo», який неодноразово демонструвався в Паризькій опері і був представлений на міжнародному фестивалі в Баальбеку і в Афінах. Яред займається і концертною діяльністю. Наприклад, у 2008 році він дав концерт з камерним оркестром, присвячений пам'яті Ентоні Мінгелли, на якому звучала музика Яреда з фільмів, у тому числі знятих покійним режисером[8][43].

Музика до балетів
Балет Хореограф Прем'єра Рік
Shamrock Каролін Карлсон Нідерландський національний балет 1987
Le Diable Amoureux Ролан Петі Марсельний національний балет 1989
Vu d'ici Каролін Карлсон Театр де ля Віль 1995
Clavigo Ролан Петі Паризька національна опера 1999

Поставивши собі за мету навчитися грати на кларнеті й віолончелі, Яред помітив, що з точки зору музики заняття з учителем нецікаві. В результаті він написав по два десятки дуетів, призначених для навчання з наставником, які згодом були видані[4][44].

Габрієль Яред є засновником і директором «Академії плеяди», створеною для підтримки молодих композиторів у виробництві і просуванні їхньої музики[9][39][45].

Особистість[ред. | ред. код]

Звертають на себе увагу густе волосся і борода, вид, властивий творчій людині. Ті, кому довелося поспілкуватися з композитором, відзначають, що з Яредом легко вести діалог, говорити щиро, поетичною мовою[40][46]. Вони ж відмічають пристрасть, яку він проявляє, коли мова заходить про музику. Сам композитор вважає себе допитливою людиною і трудівником, стверджує, що натхнення можливе лише за умови напруженої роботи. Щодня він приділяє час фортепіано, і записує свої твори за допомогою комп'ютера або на папір[40]. Яред відносить себе до інтровертів, завжди важко переживає свої невдачі в кіно, хоча і визнає їхню неминучість в кар'єрі кінокомпозитора. Під час різних церемоній почуває себе не дуже комфортно на відміну від звичної йому концертної обстановки, коли в оточенні музикантів він виконує свої твори на фортепіано[4][46].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Габрієль Яред одружений, має дітей[46].

Результати творчості[ред. | ред. код]

Gnome-applications-multimedia.svg Музика Габрієля Яреда для кіно-, телефільмів та серіалів 
Gnome-dev-cdrom-audio.svg Дискографія 
Релізи
Рік
Назва
Лейбл
AllMusic
1975 Vocals Tele Music
1979 Toc Toc Toqué RCA Records
1980 Sauve qui peut (la vie) Flarenasch Альбом на сайті Allmusic(англ.)
1981 Malevil RCA Records
1982/ 1983 Invitation au voyage RCA Records/Varèse Sarabande Records
1983 La Java des ombres Milan Records
1983/ 1987 La lune dans le caniveau RCA Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

1983 La scarlatine Milan Records
1983 Hanna K. RCA Records
1985 Scout toujours… Milan Records
1986 37°2 le matin Virgin Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

3/5 зірок

1986 Desordre Virgin Records France
1987 Agent Trouble Milan Records
1988 Camille Claudel Virgin Records France Альбом на сайті Allmusic(англ.)

3/5 зірок

1988 Les saisons du plaisir Milan Records
1988 Shamrock Les Disques du Crépuscule
1990 Les 1001 nuits Musidisc
1990 Tatie Danielle Virgin Records France
1992 IP5: L'île aux pachydermes Philips Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

1992 La fille de l'air Disques Carrère
1992 L'amant Virgin Records/Varèse Sarabande Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2.5/5 зірок

1993 Les marmottes RCA Records
1993 Map of the Human Heart Philips Records/PolyGram Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

3/5 зірок

1993 L'arche et les deluges Columbia Records
1995 Wings of Courage Sony Classical Альбом на сайті Allmusic(англ.)

1996 Adieu Bonaparte CAM Альбом на сайті Allmusic(англ.)

1996 The English Patient Fantasy Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2/5 зірок

1997/ 1998 Tonka PolyGram Records
1999 The Talented Mr. Ripley Sony Classical
1999 Message in a Bottle Atlantic Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2.5/5 зірок

2000 Autumn in New York Hollywood Records
2001 Discovery Yad Music
2002 Possession RCA Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2003 Cold Mountain Miramax Records
2003 L'idole East West
2003 Bon voyage East West
2003 Sylvia Varèse Sarabande Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

3/5 зірок

2004 Troy (Rejected Score) (бутлег) Gorfaine-Schwartz Agency
2005 L'avion Colosseum Records
2006 Das Leben der Anderen (у співавторстві з Стефаном Муша) Varèse Sarabande Records
2006 Azur et Asmar Naïve Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2006 Breaking and Entering (у співавторстві з Underworld) V2 Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2007 1408 Varèse Sarabande Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2009 Le hérisson Colosseum Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2009 Amelia Varèse Sarabande Records Альбом на сайті Allmusic(англ.)

2009 Coco Chanel & Igor Stravinsky (у співавторстві з Ігорем Стравінським) Naïve
Збірки
Рік
Назва
Лейбл
AllMusic
1988 Chansons et musiques des films de Jean-Pierre Mocky (у співавторстві з Хорхе Арриагадой) Milan Records
1994 Gabriel Yared Virgin Records France
1998 Gabriel Yared: Film Music 1980/1998 Yad Music
2005 Gabriel Yared Film Music Cinéfonia Records
2008 Rétrospective Naïve Альбом на сайті Allmusic(англ.)

Досягнення і визнання[ред. | ред. код]

Найвдалішим фільмом у сенсі нагород для Яреда, як кінокомпозитора, став «Англійський пацієнт», який приніс йому «Оскара», «Золотий глобус», «Греммі», BAFTA та низку інших премій[39]. На премію Американської кіноакадемії Яред номінувався ще двічі, кожного разу — завдяки музиці до фільмів Ентоні Мінгелли. У 2010 році композитор отримав премію Європейської кіноакадемії за європейський внесок у світовий кінематограф. На церемонії нагородження, що пройшла в Таллінні, нагороду представила Жульєт Бінош, яка брала участь у фільмах з музикою Яреда, — «Англійському пацієнтові» і «Вторгненні», а вручила — вдова Ентоні Мінгелли[47].

У складеному журналом MovieScore рейтингу Габрієль Яред знаходиться на 67 місці серед кінокомпозиторів за сукупностю зібраної каси (274 млн доларів) фільмами, над якими вони працювали, і які вийшли в американський кінопрокат у період з 2000 по 2009 роки[48].

Film-award-stub.svg Список нагород та номінацій Габрієля Яреда[49] 
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1987 Найкраща музика до фільму Тридцять сім і два щоранку Номінація
1988 Агент-баламут Номінація
1989 Камілла Клодель Номінація
1993 Коханець Нагорода
2004 Щасливої дороги! Номінація
2007 Азур і Азмар Номінація
2017 Шоколад Номінація
Премія «Оскар»
1997 Найкраща музика до драматичного фільму Англійський пацієнт Нагорода
2000 Найкраща музика до фільму Талановитий містер Ріплі Номінація
2004 Холодна гора Номінація
Премія «Золотий глобус»
1997 Найкраща оригінальна музика до фільму — Художній фільм Англійський пацієнт Нагорода
2000 Талановитий містер Ріплі Номінація
2004 Холодна гора Номінація
Премія BAFTA
1997 Премія Ентоні Асквіта за музику до фільму Англійський пацієнт Нагорода
2000 Талановитий містер Ріплі Номінація
2004 Холодна гора Нагорода
Премія «Супутник»
1997 Найкраща мужика до фільму Англійський пацієнт Нагорода
1999 Місто янголів Номінація
2004 Холодна гора Номінація
2006 Життя інших Номінація
2009 Амелія Номінація
Премія «Греммі»
1998 Краща інструментальна композиція написана для кінофільму або телебачення Англійський пацієнт Нагорода
1999 Місто янголів Номінація
Американське товариство композиторів, авторів і видавців
1999 Найкасовіші фільми Місто янголів Нагорода
2008 1408 Нагорода
Асоціація телевізійних кінокритиків
2002 Премія «Вибір критиків» найкращому композиторові Талановитий містер Ріплі Нагорода
2004 Холодна гора Номінація
Премія «Світовий саундтрек»
2004 Найкращий оригінальний саундтрек року Холодна гора Нагорода
Композитор саундтреку року Нагорода
2014 Кінокомпозитор року Тереза Ракен, Пророк, Том на фермі Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2006 Найкращий європейський композитор Життя інших (спільно зі Стефаном Муша) Номінація
2009 Премія за видатний європейський внесок у світового кіно Нагорода
2012 Найкращий європейський композитор Королівський роман (спільно з Сиріллом Офортом) Номінація
Німецька кінопремія
2006 Найкраща музика до фільму Життя інших (спільно зі Стефаном Муша) Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді
2009 Премія за найкращу музику Воскреслий Адам та Їжачок Нагорода
Премія «Роберт»
2013 Найкраща оригінальна музика Королівський роман (спільно з Сиріллом Офортом) Номінація
Премія «Люм'єр»
2017 Найкраща музика до фільму Це всього лиш кінець світу Номінація
Нагорода 20/20
2017 Премія Фелікс за найкращу кіномузику — Драма Англійський пацієнт Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133748790 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Discogs — 2000.
  4. а б в г д Тийт Туумалу. (2 лютого 2010). Габриэль Яред: музика — це велика гра. Postimees. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-22. 
  5. а б в г д е ж и к Gabriel Yared. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  6. а б в г д е ж и к л м н п Biography (pdf) (en). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  7. а б Christophe Olivo. Gabriel Yared (fr). Cinezik. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-24. 
  8. а б Biografía (es). Scoremagacine. Процитовано 2011-06-02. 
  9. а б Biographie de Gabriel Yared (fr). Evene.fr. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-28. 
  10. а б в г д е ж и к л м Sylvain Rivaud. (3 березня 2006). Entretien avec Gabriel Yared - Première partie : de Godard à Minghella (1979-2004) (fr). Cinezik.org. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  11. а б в Damien Deshayes. (29 квітня 2005). Quand un réalisateur et un compositeur se rencontrent… (fr). Cinezik.org. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-30. 
  12. Gabriel Yared — The Talented Mr. Yared (en). Music Files Ltd. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-12. 
  13. а б в г Gabriel Yared (es). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-08. 
  14. Andreas Lindahl. (20 січня 2008). Film Music Vol.2: Camille Claudel (en). Filmmusicsite.com. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-18. 
  15. Michael McLennan. Camille Claudel: Gabriel Yared: Film Music on the Web CD. (en). Процитовано 2011-04-18. 
  16. а б в Damien Deshayes. (6 лютого, 2007). Gabriel Yared (fr). ResMusica. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-20. 
  17. Brian Brooks. (8 лютого 2007). Florian Henckel von Donnersmarck, Director of “The Lives of Others”. Indiewire interview (en). Indiewire. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-20. 
  18. а б в Paul S. (грудень, 2006). Gabriel Yared - Interview (nl). Score 141. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-22. 
  19. а б Thomas Glorieux. Gabriel Yared and Stéphane Moucha: Das Leben der Anderen (en). maintitles.net. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-30. 
  20. а б Stéphane Moucha, Compositeur. Biographie (fr). Архів оригіналу за 11.07.2012. Процитовано 25.12.2017. 
  21. Damien Deshayes. (13 листопада 2006). Gabriel Yared chante la fraternité (fr). ResMusica. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-03. 
  22. Sylvain Rivaud. (17 жовтня 2006). Entretien avec Gabriel Yared - Deuxième partie: le retour aux sources (2004-2006) (fr). Cinezik. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  23. а б Kate Branch. Sounding Off on Coco (en). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-25. 
  24. а б Chambre 1408 (fr). Cinezik. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-22. 
  25. Randall D. Larson. (8 жовтня 2007). Interview: Gabriel Yared Checks into 1408 (en). Buysoundtrax.com. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-22. 
  26. James Southall. (2007). Yared: 1408 (en). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-12. 
  27. а б в г д е ж и к л м Sergio Benítez. An Informal Chat with Gabriel Yared (en). BSOSpirit. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  28. Jesús Castro. Cold Mountain (es). BSOSpirit. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  29. а б в Gabriel Yared., film4-3. The Score of Troy — A Mystery Unveiled (en). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-08. 
  30. а б Hidden Treasures: Troy (rejected score), Starsky & Hutch, 13 Going on 30, 50 First Dates, Agent Cody Banks 2 and The Core (en). Music From The Movies Media. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-23. 
  31. а б Sabine Alphonse Chalhoub (17 апреля 2004). The talented Mr. Yared returns from Hollywood to the country of his birth (en). The Daily Star. Процитовано 2011-05-20. 
  32. Scott Bettencourt. (27 травня 2010). Film Score Friday 5/28/04 (en). Film Score Monthly. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-26. 
  33. Ignacio Pérez. Troy (Horner, James) (es). BSOSpirit. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  34. а б David Coscina. (8 червня 2004). Gabriel Yared's Troy Reviewed (en). Film Score Monthly. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-04-26. 
  35. James Southall. (2005). Yared: L'Avion (en). Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-12. 
  36. DDBSpawn. Troy (Rejected score) (Yared, Gabriel) (es). BSOSprit. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-02. 
  37. Troy (Rejected Score) (en). Filmmusicsite.com. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-03-23. 
  38. Jonathan Broxton. (23 жовтня 2009). Amelia – Gabriel Yared (en). Movie Music UK. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-06-01. 
  39. а б в г д е ж и к л Rudy Koppl. Amelia: Composer Gabriel Yared (en). Music From The Movies Media. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-07. 
  40. а б в Nelly Hélou. (24 квітня 2004). Gabriel Yared (promo 66) en visite au Liban (fr). La Revue du Liban. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-21. 
  41. а б Gabriel YARED : entretien (fr). Cinezik.org. 29 квітня 2005. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-21. 
  42. Ein Interview mit Gabriel Yared (de). Cinema musica. 26 лютого 2008. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-17. 
  43. Tribute to Anthony Minghella - Gabriel Yared in concert (en). Flanders International Film Festival-Ghent. 15 жовтня 2008. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-28. 
  44. Gabriel Yared (en). musicroom.com. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-29. 
  45. Oscar winner to perform at first Soundtrack film and music festival (en). Film Agency for Wales. 12 серпня 2008. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-28. 
  46. а б в 694tXh35T Rencontre en Bretagne avec Gabriel Yared Oscar de la Meilleure musique de film (fr). La Revue du Liban. 5 квітня 1997. Архів 1997/1939/people.htm оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-23. 
  47. Жюльетт Бинош представила награду EFA композитору Габриэлю Яреду. Eesti Rahvusringhääling. 5 грудня 2010. Архів оригіналу за 2012-07-11. Процитовано 2011-05-07. 
  48. Король бокс-офиса. КиноМузыка online. 13 червня 2010. Архів оригіналу за 2012-05-01. Процитовано 2011-03-26. 
  49. Нагороди та номінації Габрієля Яреда на сайті IMDb (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Heather Laing. Gabriel Yared’s The English patient: a film score guide. — The Scarecrow Press, Inc, 2003. — 224 p. — (Scarecrow film score guides) — ISBN 0-8108-4965-8.
  • Mark Russell, James Young. Film Music. — Focal Press, 2000. — 194 p. — (Screencraft Series) — ISBN 0240804414.
  • Gabriel Yared: Duets For Clarinet. — ISBN 9781849389242.
  • Gabriel Yared: Duets For Cello. — ISBN 9781849389235.
  • Gabriel Yared the Piano Collection. — ISBN 9781846092237.

Посилання[ред. | ред. код]