Канун (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канун
Традиційний канун
Традиційний канун
Традиційний канун
Інші назви Бас-канон[1], Ганун[2]
Класифікація Струнні музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса 314.122-6
Діапазон (F2)A2-E6(G6)
Подібні інструменти Арфа, Гуслі, Цитра
CMNS: Канун у Вікісховищі

Канун, або Канон (перс. قانون‎, азерб. qanun, араб. قانون‎, вірм. Քանոն) — народний струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Близького та Середнього Сходу[3], а також Закавказзя та деяких країн Балканського півострова.

Інструмент схожий на плоский дерев'яний ящик прямокутної трапецевидної форми. Зазвичай виготовляються з берези, горіха, абрикоса та інших твердих видів дерев. Загальна довжина не перевищує 100 см, ширина — 40 см, товщина — 6 см.

За деякими версіями винайдення кануна приписують Фарабі — відомому вченому-сходознавцю, теоретику музики[4]. За іншими версіями канун винайшли у Стародавній Греції[5].

Різновиди[ред. | ред. код]

  • перський канун;
  • азербайджанський канун[6];
  • вірменський канун[7];
  • киргизький канун[8];
  • турецький канун[9].

В культурі[ред. | ред. код]

Гра на кануні стала саундтреком серіалу «The Persuaders». Головну тему написав англійський композитор Джон Баррі. Гра на кануні отримала також своє відображення у творчості багатьох східних поетів, зокрема у Фізулі в поемі «Хафт джам»:

...Гануном тішила слух усім, радуючи серця.
Оригінальний текст (азерб.)
Bir huri mələk çalırdı iri bir qanun.

— "Хафт джам" Фізулі

Галерея[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. У Вірменії з'явився новий музичний інструмент − бас-канон
  2. Словарь музыкальных терминов(рос.)
  3. Б. М. Фільц, Н. О. Костюк Канон [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
  4. М. М. Хайруллаев Мировоззрение Фараби, 1967. — С. 170 [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Авяз Рахматов. Азербайджанские народные инструменты и их место в оркестре / Под ред. Бабека Курбанова. — Баку: Ишыг, 1980. — С. 36-39.
  6. Saadat Abdullayeva. Azerbaijani kanun // IRS : журнал. — 2012.
  7. В. Н. Холопова /Музыка как вид искусства: учебное пособие / Лань, 2000 г — стр. 83
  8. Хащеватська С. С. Інструментознавство [підручник] / С. С. Хащеватська. — Вінниця, НОВА КНИГА,. 2008. — С. 86
  9. М. В. Бурячок. Арфа. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 8 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]